ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 915/1464/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівАкулової Н.В. Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Миколаївської області 01.10.2015 Одеського апеляційного господарського суду 17.12.2015у справі господарського суду№ 915/1464/15 Миколаївської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод"доПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"простягнення 23523,65 грн.за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - Пронь Д.С.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015 (суддя Бездоля Д.О.) у справі № 915/1464/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді: Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.), задоволено позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод" (позивач), присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (відповідач) 23 523,65 грн. шкоди та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, відповідач звернувсь з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 915/1464/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 230, 231 Господарського кодексу України, статті 238 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 915/1464/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 02.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Кочерової Н.О. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 915/1464/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Кочерової Н.О. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Мележик Н.І.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТДВ "Миколаївський шиноремонтний завод" є споживачем електричної енергії, яку на умовах договору від 17.12.2007 № 44/97 постачає ПАТ "Миколаївобленерго", і електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - ПАТ "Інгул".

Нарахування та отримання оплати відповідачем за перетікання реактивної електричної енергії здійснювалось на підставі додатку № 5 "Порядок нарахування оплати за перетікання реактивної електричної енергії" до договору про постачання електроенергії № 44/97 від 17.12.2007.

Рішенням Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 56-ріш від 30.09.2014 у справі № 1-26.213/13-2014 визнано, що дії ПАТ "Миколаївобленерго", які полягають у необґрунтованому встановленні та стягненні протягом 2008 - 2013 років підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод" шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частини 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

26.09.2014 ПАТ "Миколаївобленерго" листом № 01/26-5528 звернулось до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому визнало порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції та зазначило, що за його розрахунком сума надлишково сплачених Товариством з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод" коштів за перетікання реактивної електроенергії становить 23 523,65 грн., які були повернуті субспоживачу в повному обсязі.

Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський шиноремонтний завод" звернулось до господарського суду Миколавської області з позовом про відшкодування Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" шкоди у розмірі 23 523,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним встановленням та стягненням з позивача завищеної плати за перетікання реактивної енергії протягом 2008 - 2013 років, у зв'язку з чим йому заподіяна шкода у розмірі 23 523,65 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задоволено позовні вимоги позивача.

Приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке зокрема, тягне за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених статтею 52 даного Закону.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п.п. 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Завдання майнової шкоди іншій особі є протиправною дією. Такі дії тягнуть виникнення зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди, змістом яких є право потерпілого на відшкодування завданої йому шкоди і обов'язок особи, яка завдала шкоду, відшкодувати її.

Відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

Встановлене рішенням Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 56-ріш від 30.09.14 у справі № 1-26.213/13-2014 порушення ПАТ "Миколаївобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції та визнання останнім своєї вини є підставою для покладення на відповідача встановленого частиною 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обов'язку по сплаті подвійного розміру завданої шкоди.

Оскільки відповідачем повернуто позивачу надлишково сплачені кошти в сумі 23 523,65 грн., суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 23 523,65 грн.

Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги доводи скаржника, що заявлена до стягнення сума коштів за своєю правовою природою є неустойкою для стягнення якої законом встановлений річний строк позовної давності, оскільки спірна сума коштів є шкодою, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 915/1464/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Н. Мележик