ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 914/4517/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Демидова А.М., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївнина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 рокута рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 рокуу справі№914/4517/14 Господарського суду Львівської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни м.Київдо відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" м.Львів 2. Корпорації "Галтрансрембуд" с.Малехів Жовківського району Львівської областіпростягнення солідарно 1 076 474,54 грн.та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" м.Львівдо відповідача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Корпорації "Галтрансрембуд" с.Малехів Жовківського району Львівської областіпровизнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом : Сидоренко Ю.А. (дов.№10/00-59 від 16.06.2015 року);

від відповідача-1 за первісним позовом : не з'явився;

від відповідача-2 за первісним позовом : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року у справі №914/4517/14 (суддя: Петрашко М.М.) первісний позов задоволено частково стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" та корпорації "Галтрансрембуд" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 742 535,87 грн. заборгованості по тілу кредиту, 162 584,81 грн. заборгованості по процентах та 85 676,93 грн. пені. із розстроченням виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами, а саме: до 17.10.2015р. 165 132,93 грн.; до 17.11.2015р. 165 132,93 грн.; до 17.12.2015р. 165 132,93 грн.; до 17.01.2016р. 165 132,94 грн.; до 17.02.2016р. 165 132,94 грн.; до 17.03.2016р. 165 132,94 грн.; стягнуто з ТзОВ "ВП "Галтрансрембуд" в доход Державного бюджету України 21 529,49 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року у справі №914/4517/14 (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Кузь В.Л.) рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2015р. у справі №914/4517/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" - Ларченко І.М. без задоволення.

Прийняті судові акти в частині задоволення первісного позову мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 742 535,87 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; врахувавши заяву відповідача-1 про зменшення розміру пені, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про зменшення розміру пені на 50%; розглянувши подану відповідачем заяву про розстрочення рішення суду, взявши до уваги те, що у разі нерозстрочення виконання рішення дана обставина може призвести до стійкої неплатоспроможності боржника та загрози його банкрутства, тому суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами щомісячно; судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати частково постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року та прийняти нове рішення, яким позов ПАТ "Банк Форум" до ТОВ ВП "Галтрасрембуд", Корпорації "Галтрансрембуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю без розстрочки виконання рішення суду; а в решті рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року у справі №914/4517/14 залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині розстрочення рішення суду та зменшення розміру пені.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ВП "Галтрансрембуд", просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року у справі №914/4517/14, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, представник позивача за первісним позовом, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача за первісним позовом, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2008р. між акціонерним банком "Форум" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум") (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" (позичальник) було укладено кредитний договір №0019/08/10-KL, відповідно до предмету якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300 000,00 доларів США із графіком зниження ліміту основної заборгованості згідно із додатком №1 до договору. Кредитні кошти надаються строком по 20.07.2009р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5% річних. (п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору).

Пунктами 2.5 та 2.6 кредитного договору сторони погодили, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

28.08.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої п.п.1.1, 1.3, 2.3, 2.6 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: визначено рахунки відкриті для видачі кредитних коштів, для обліку нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та для погашення кредиту та процентів, а також визначено порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

Додатковим договором №2 від 09.10.2012р. до кредитного договору, сторони з метою реструктуризації заборгованості позичальника домовились змінити валюту зобов'язань за кредитним договором з долара США на гривню за курсом міжбанківського валютного ринку України, шляхом проведення конвертації залишку основної заборгованості в сумі 177780,73 доларів США за курсом 8,16 гривень за 1 долар США, що становитиме 1450690,76 гривень, в зв'язку з чим виклали п.1.1, 1.2, 1.3, 2.3, 2.5, 2.6 в новій редакції, а саме: банк надає позичальнику кредит в сумі 1450690,76 гривень, строком по 31.12.2013р., із сплатою за користування кредитними коштами плати в розмірі 18,00 процентів річних, а позичальник здійснює повернення основної заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з листопада 2012 року в сумі не менше 103621 гривень та сплатою процентів за фактичний строк користування кредитними коштами щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

З метою реструктуризації заборгованості позичальника відповідно до договору про внесення змін №3 від 20.01.2014р. до кредитного договору, сторони виклали п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3. в новій редакції та доповнили договір п.п.3.2.9 та п.п. 3.3.10, а саме: банк надає позичальнику кредит в сумі 772 535,87 грн., строком по 30.06.2015р. та поверненням позичальником основної суми кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з 31 січня 2014 року, в сумі не менше, ніж сума, зазначена в додатку №3 до договору, в якому визначено графік сплати позичальником платежів.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 20.01.2014р. між ПАТ "Банк Форум" (кредитор) та корпорацією "Галтрансрембуд" (поручитель) було укладено договір поруки №3-0004/14/24-Р, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання ТзОВ "ВП "Галтрансрембуд" (боржник) зобов'язань за кредитним договором №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. у повному обсязі, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

У відповідності до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне (повне чи часткове) повернення кредитних коштів та за несвоєчасну (повну чи часткову) сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач за первісним позовом свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином та здійснив надання кредиту відповідачу-1 за первісним позовом.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 742535,87 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 162584,81 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором, позивачем на підставі п. 4.1 кредитного договору було нараховано відповідачу 171353,86 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. (Стаття 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданих доказів у відповідача існує 742 535,87 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про стягнення солідарно з відповідачів за первісним позовом 742 535,87 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1. кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" подано заяву про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду, в якій просить зменшити розмір пені до 30 000 грн. та розстрочити виконання рішення на 18 місяців шляхом погашення боргу рівними частинами.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. (ч.3 ст.551 ЦК України).

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" посилається на те, що на збільшення розміру нарахованої заборгованості істотним чином вплинула зміна розміру облікової ставки НБУ, яка в період з листопада 2014 року по березень 2015 року збільшилася з 12,5 до 30 відсотків річних, тобто майже втричі, тому зазначає, що співвідношення розміру плати за користування кредитними коштами та розміру пені, нарахованої позивачем виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, свідчить про те, що розмір пені в 1,4 - 3,33 рази перевищує розмір плати за користування кредитними коштами, отже станом на 13 серпня 2015 року, загальний розмір пені нарахованої ПАТ "Банк Форум" в межах шестимісячного строку становить 171 353,86 грн., водночас розмір процентів за користування кредитними коштами, виходячи із суми заборгованості 742 535,87 грн. та встановленої процентної ставки на рівні 18 % річних, за аналогічний шестимісячний період становить 70 306,96 грн. Також зазначає, що неналежне виконання ТзОВ ВП "Галтрансрембуд" своїх зобов'язань за кредитним договором викликано скрутним фінансовим становищем підприємства, зумовленим кризовими явищами у будівництві. Посилаючись на звіти про фінансові результати ТзОВ ВП "Галтрансрембуд" зазначає, що за 2008 - 2015 роки обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) за вказаний період скоротилися з 68 215 тис. грн. у 2008 році до 11 373,7 тис. грн. за наслідками 2014 року, тобто в шість разів, при цьому вартість національної валюти за вказаний період додатково зменшилася в 4,5 рази.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення сторін, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання та причини неналежного виконання зобов'язання, врахувавши те, що відповідач-1 за первісним позовом вживав заходів щодо погашення заборгованості, суди дійшли висновку, зменшити розмір пені на 50 відсотків та стягнули солідарно з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 85 676,93 грн.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідач-1 за первісним позовом, мотивував скрутним фінансовим становищем ТзОВ ВП "Галтрансрембуд", беручи до уваги причини з яких виникла заборгованість і те, що виконання рішення господарського суду Львівської області в сумі заявлених позовних вимог без розстрочення його виконання може призвести до стійкої неплатоспроможності, і як наслідок, банкрутства ТзОВ ВП "Галтрансрембуд".

Розглянувши подану заяву ТОВ ВП "Галтрансрембуд" про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши обставини, які наведені заявником в обґрунтування підстав для застосування розстрочки та заперечення позивача, врахувавши майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, взявши до уваги те, що у разі нерозстрочення виконання рішення дана обставина може призвести до стійкої неплатоспроможності боржника, та відповідно до загрози його банкрутства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами щомісячно до 17.03.2016 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" подало зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL, посилаючись на те, що кредитний договір підписаний від імені директора ТзОВ " ВП "Галтрансрембуд" ОСОБА_7 іншою невстановленою особою, що дає підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, за наслідками якої 20.04.2015р. було складено висновок №747 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи №914/4517/14, відповідно до якого встановлено, що підписи від імені директора товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Галтрансрембуд" ОСОБА_7, які розташовані на кредитному договорі №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. виконані самим ОСОБА_7.

Врахувавши те, що інших підстав для визнання кредитного договору №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. недійсним позивачем за зустрічним позовом наведено не було, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року у справі №914/4517/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: А.М. Демидова

С.Р. Шевчук