ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 910/22182/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.за участю представників сторін від позивачаЗагородньої Д.М.від відповідача Тертичного О.М.від Генеральної прокуратури України Романова Р.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 рокуу справі№ 910/22182/13 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко"доДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)за участі Генеральної Прокуратури Українипровнесення змін до договоруВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нітеко» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Нітеко») звернулось до господарського суду з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач, Департамент економіки та інвестицій), у якому посилаючись на те, що між сторонами виникли розбіжності при укладенні додаткової угоди до договору № 562 від 26.06.2007 року про приведення його у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», просило за рішенням суду на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) внести зміни до договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.

Департамент економіки та інвестицій проти позову заперечував, стверджуючи, що відповідач не прийняв наданий позивачем проект у зв'язку з тим, що останній неправильно визначив суми, які є обов'язковими до сплати: як основної суми пайового внеску, так і штрафних санкцій. Відповідач вважає, що позивач не наділений правом самостійно оформлювати розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів), оскільки такі повноваження відповідно до умов договору та Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що було затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.12.2003 року № 2470, покладені саме на Департамент економіки та інвестицій, а також вказував на бюджетне призначення пайових коштів інвесторів та неможливість їх вилучення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 року (судді: Котков О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Цюкало Ю.В.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року (Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Жук Г.А.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 року у справі № 910/22182/13 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; визнано укладеною в редакції позивача додаткову угоду № 1 до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 року.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/22182/13 від 01.04.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі № 910/22182/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового перегляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 р. (суддя Сівакова В.В.) у справі № 910/22182/13 позов задоволено повністю; визнано укладеною в редакції позивача додаткову угоду № 1 до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року (судді: Тищенко О.В. (головуючий), Іоннікава І.А., Тарасенко К.В.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року у справі № 910/22182/13 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року та залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/22182/13.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до правовідносин сторін, що виникли до набрання чинності цим Законом.

Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить суд залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року у справі № 910/22182/13 з підстав настання строку виконання зобов'язань за договором до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття якого не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України для внесення змін у договір в оскаржуваній частині та з підстав виконання зобов'язань відповідачем до набрання чинності цим Законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу ТОВ «Компанія «Нітеко» слід задовольнити частково з таких підстав.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 26.06.2007 року між позивачем (забудовник) та Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, яке в подальшому перейменовано на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір № 56, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку із будівництвом адміністративно-торгівельного центру загальною площею 61375,0 кв.м. (в т.ч. адміністративна частина - 38 739,17 кв.м, торговельна частина - 16 394,17 кв.м, кафе - 1 053,60 кв.м., спортивно-оздоровча група з плавальним басейном - 2 323,10 кв.м., газові котельні - 227,06 кв.м., підземний паркінг - 2 637,0 кв.м) з дворівневою відкритою автостоянкою загальною площею 14 500,0 кв.м. на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2, 2.1 забудовник зобов'язувався сплатити згідно з погодженим графіком пайовий внесок в розмірі 28 031,07 грн за період з червня 2007 року по грудень 2009 року включно. Розмір пайового внеску визначений згідно з розрахунками 1-5.

Суди встановили, що за період з 2007 року по 2008 рік забудовник перерахував на бюджетний рахунок кошти в сумі 30620762,35 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 357 будівництво ТОВ «Компанія «Нітеко» адміністративно-готельного комплексу з підземним паркінгом на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного, площею 746,5 кв.м. 14.04.2011 року включено до об'єктів, що передбачені Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

12.03.2011 року набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким встановлено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів (п.8 ч. 4 ст. 40).

Пунктом 7 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом

У зв'язку з включенням першої черги вказаного будівництва до вказаної програми, 07.06.2012 року Головне управління економіки та інвестицій надіслало супровідним листом № 049-08/3404-12 позивачу нові розрахунки обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 1- 9 та додаткову угоду до договору № 1. В додатковій угоді відповідач визначив, що заборгованість позивача станом на 06.06.2012 року становить 5938,90 тис.грн; надлишково нарахований пайовий внесок складає 6046,73 тис.грн; залишок надлишково сплачених забудовником пайових коштів становить 107,83 тис.грн.

Позивач не погодився з такими розрахунками відповідача щодо розміру заборгованості та суми надлишково нарахованого і перерахованого пайового внеску, 02.07.2012 року листом № 2/07/12-1 надіслав відповідачу додаткову угоду у новій редакції, а також розрахунки № 1 (розрахунок заборгованості) та розрахунки № 2 та 3 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Відповідно до додаткової угоди в редакції позивача надлишково нарахований та перерахований забудовником внесок складає 20477110, 66 грн без ПДВ (30620762,35 грн - 113991,48 грн (додаток № 1) - 8890860,60 грн (додаток № 2) - 1138799,61 грн (додаток № 3)). Розмір заборгованості по сплаті штрафних санкцій становить 113991,48 грн.

У зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, позивач передав спір на вирішення суду.

Суд першої інстанції дослідивши умови додаткових угод № 1 в редакціях сторін встановив, що пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7 додаткової угоди № 1 в редакції відповідача за своїм змістом узгоджуються з цими ж пунктами додаткової угоди № 1 в редакції позивача. Суд встановив, що сторонами не досягнуто згоди в частині розрахунків щодо визначення розміру надлишкового пайового внеску та штрафних санкцій.

Місцевий господарський суд з'ясував, що згідно з п. 11 додаткової угоди № 1 в редакції відповідача залишок надлишково сплачених забудовником (позивачем) пайових коштів згідно договору пайової участі складає 107 830,00 грн. (6 046 730,00 грн - 5 938 900,00 грн), які за згодою забудовника не підлягають поверненню.

В свою чергу, за редакцією позивача надлишково нарахований та перерахований забудовником за договором пайовий внесок визначений у сумі 20 477 110,66 грн без ПДВ (30620762, 35 грн - 113 991,48 грн (додаток № 1) - 8 890 860,60 грн (додаток № 2) - 1138799,61 грн (додаток № 3), де:

1) 30 620 762,35 грн - це загальна сплачена позивачем сума пайового внеску за договором станом на 28.12.2009 за розрахунками до нього № 1, 2, 3, 4 та 5;

2) 113 991,48 грн - це штрафні санкції у вигляді пені та інфляції (додаток № 1), на які міг позивач не погоджуватись у зв'язку із закінченням річного строку на їх стягнення;

3) 8 890 860,60 грн (розрахунок № 2) - це перерахований по нормативам 2010 року у бік збільшення розрахунок № 2 до договору за будівництво торгово-розважального частини (II черга), сума якого складала на 2007 рік 6 376 210,00 грн і яка не звільнена від сплати;

4) 1 138 799,61 грн (додаток № 3) - це перерахований по нормативам 2010 року у бік збільшення розрахунок № 5 до договору за будівництво паркінгу (II черга), сума якого складала на 2007 рік 209 970,00 грн і яка не звільнена від сплати.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, керуючись п. 8 ч. 4 ст. 40 та п. 7 Перехідних положень Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», дійшов висновку, що приведення правовідносин сторін, які виникли договору про пайову участь, у відповідність до вимог зазначеного Закону є обов'язковим та має відбуватись шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 року у редакції, яка запропонована позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки виходячи з аналізу п. 7 Перехідних положень Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» приведенню у відповідність підлягає договір, який хоча і був укладений до набрання чинності цим Законом, однак строк його виконання щодо сплати пайового внеску на час набрання Законом чинності ще не настав. Суд апеляційної інстанції встановив, що товариство виконало зобов'язання та повністю сплатило пайовий внесок за договором у сумі 28031070 грн і зобов'язання сторін зі сплати саме пайового внеску припинено у 2008 році, тобто до включення вказаного об'єкту будівництва до Державної цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому дійшов висновку, що вимоги цього Закону на вказані правовідносини не розповсюджуються.

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що згідно з п. 7 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» приведенню у відповідність підлягає договір, який хоча і був укладений до набрання чинності Законом, однак строк його виконання щодо сплати пайового внеску на час набрання Законом чинності ще не настав, оскільки він суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 22.05.2015 року в справі № 911/3912/13 (3-122гс15), щодо того, що наведена норма не містить застереження про те, що її дія поширюється лише на договори, строк виконання зобов'язань за якими не настав.

За змістом положень ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи довідки про повну сплату пайового внеску, видача якої передбачена п. 4.8 Порядку визначення розмірів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста м. Києва (додаток до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 року № 573/5385 «Про бюджет м. Києва на 2010 рік) після остаточного розрахунку відповідно до умов укладеного договору, а також зважаючи на те, що при зміні техніко-економічних показників об'єкта здійснюється перерахунок суми пайового внеску, Вищий господарський суд України також не може погодитися і з висновком суду про те, що договір виконаний, а тому не може бути змінений в судовому порядку.

За таких обставин постанову апеляційної інстанції не можна визнати такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В даному випадку безпосередньо п. 7 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Аналіз зазначених норм матеріального права з урахуванням установлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що суд першої інстанції у справі, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зміни договору, застосувавши до спірних правовідносин п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з цим, суд касаційної інстанції бере до уваги також те, що на стадії досудового врегулювання як позивач, так і відповідач надавав свої пропозиції про внесення змін до спірного договору з метою приведення у відповідність до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і жодні зауваження щодо неможливості застосування положень цього закону відповідач не висловлював. Більш того, виходячи з редакцій додаткової угоди сторін, між сторонами взагалі відсутні розбіжності щодо умов договору, які встановлюють необхідність звільнення від сплати пайового внеску І черги будівництва - об'єкта, який передбачений Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а також спір щодо розрахунків розмірів пайового внеску за будівництво об'єкту ІІ черги: торгово-розважального центру (в т. ч. площа торгово-розважальної частини - 33 785,00 кв. м., підземного паркінгу - 17 242,00 кв. м.), тому заперечення відповідача, які викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо незастосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд касаційної інстанції вважає безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, крім умов, що стосуються порядку звільнення позивача від обов'язку сплачувати пайовий внесок за будівництво об'єкту І черги та розрахунків розміру пайових внесків за будівництво об'єктів ІІ черги, позивачем до додаткової угоди, яка була визнана укладеною судом першої інстанції, були включені також положення про розміри надлишково перерахованих пайових коштів, а також розрахунки заборгованості по сплаті пені та інфляційних збитків.

Що стосується вимоги позивача про визначення у додатковій угоді надлишково сплачених коштів та встановлення розрахунків належних сум штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторін за договором, то вони не можуть бути предметом дослідження цього спору про внесення за рішенням суду змін до договору про пайову участь в частині приведення його у відповідність до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виходячи зі змісту ч. 9 ст. 40 та п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України зміни до договору можуть бути внесені лише у випадках передбачених законом або договором. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачена необхідність внесення змін до договору шляхом встановлення надлишково перерахованих сум пайових внесків за рішенням суду. Такі обставини (щодо розміру заборгованості та сум надлишково перерахованих сум) можуть бути погоджені у договорі лише за згодою сторін або встановлені в рамках окремого судового провадження при вирішенні відповідного спору про право.

Зважаючи на викладене рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року підлягає зміні шляхом виключення з додаткової угоди умов, які не стосуються вимоги п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про приведення розміру сплати пайової участі замовником будівництва у відповідність із Законом.

Судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, п. 5 ст. 1119, ст.ст. 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року у справі 910/22182/13 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року у справі № 910/22182/13 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною додаткову угоду № 1 до договору пайової участі № 562 від 26 червня 2007 року в такій редакції:

"Додаткова угода № 1

до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 р.

Ця угода укладена відповідно до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 р. № 573/5385 (зі змінами).

Сторони цієї угоди, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі начальника департаменту з питань пайової участі Мельник Наталії Олегівни, яка діє на підставі наказу від 23.12.2010 р. № 67, надалі - "Департамент економіки та інвестицій", з однієї сторони, та TOB "Компанія "Нітеко", в особі директора Нестерука Юрія Андрійовича, що діє на підставі статуту, надалі - "Забудовник", з другої сторони, беручи до уваги звернення TOB "Компанія "Нітеко" (вх. ГУЕІ від 28.12.2011 р. № 11207/0/11) та наданий експертний звіт ДП "Укрдержбудекспертиза" від 23.09.2011 р. № 00-0798-11/ЦБ щодо розгляду проектно-кошторисної документації, акт готовності об'єкта до експлуатації від 27.03.2012 р., сертифікат І черги, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.03.2012 р. серії КВ № 16512048345 та технічний паспорт БТІ від 18.03.2012 р., уклали цю Угоду про наступне:

1. У зв'язку із зміною техніко-економічних показників проекту та відповідно до наданого експертного звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" від 23.09.2011 р. № 00-0798-11/ЦБ щодо розгляду проектно-кошторисної документації, акту готовності об'єкта до експлуатації від 27.03.2012 р., сертифікату, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.03.2012 р. серії КВ № 16512048345 та технічного паспорту БТІ від 18.03.2012 р. про фактично споруджену площу І черги в розділі 1 договору пайової участі від 26.06.2007 р. № 562 п.1.1. викласти в наступній редакції:

"1.1. Сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва (коригування проекту), а саме:

І черга: адміністративно-готельний комплекс загальною площею 39 589,80 кв. м (за даними БТІ) (в т.ч. площа адміністративної частини - 19 141,80 кв. м, готельної частини - 20 448,00 кв. м) з дворівневою автостоянкою на 557 машиномісць площею 17 190,00 кв. м;

ІІ черга: торгово-розважальний центр (в т.ч. площа торгово-розважальної частини - 33 785,00 кв. м, підземного паркінгу - 17 242,00 кв. м)".

2. Встановити, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 14.10.2010 р. № 357 (із змінами) об'єкт будівництва адміністративно-готельний комплекс з підземним паркінгом на перетині вул. Столичне шосе та вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва включено до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

3. Відповідно до частини 4 ст. 40 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 р. "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів.

4. Згідно з листом Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 25.08.2011 р. № 7810/08-11 граничний термін введення закладів готельного господарства в експлуатацію подовжено до кінця березня 2012 року.

5. Враховуючи п. 2 - п. 4 цієї Угоди та те, що І черга будівництва об'єкту, визначеного в п. 1.1. договору пайової участі від 26.06.2007 р. № 562, введена в експлуатацію згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації від 27.03.2012 р. та сертифікату, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.03.2012 р. серії КВ № 16512048345, пайова участь у зв'язку із будівництвом адміністративно-готельного комплексу загальною площею 39 589,80 кв. м. (за даними БТІ) (в т.ч. площа адміністративної частини - 19 141,80 кв. м., готельної частини - 20 448,00 кв. м.) з дворівневою автостоянкою на 557 машиномісць площею 17 190,00 кв. м. в складі проекту будівництва адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва (І черга), Забудовником не сплачується.

6. Встановити, що розмір пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом ІІ черги: торгово-розважального центру (в т. ч. площа торгово-розважальної частини - 33 785,00 кв. м., підземного паркінгу - 17 242,00 кв. м.) відповідно до розрахунку № 2 та 3 становить 10 029,66 тис. грн (без ПДВ). Дані розрахунки є невід'ємною частиною цієї Угоди".

3. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик,36, код ЄДРПОУ 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко" (м. Київ, вул. Володимирський узвіз,4, літ. В, код ЄДРПОУ 20074704) судовий збір у сумі 573,50 грн (п'ятсот сімдесят три грн 50 коп) в рахунок відшкодування сплаченого за подання позовної заяви судового збору; 304, 50 грн (триста чотири грн 50 коп) у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 року у справі 910/22182/13; 730, 80 грн (сімсот тридцять грн 80 коп) у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року у справі 910/22182/13.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання п. 3 постанови.

Головуючий суддя І.Д. Кондратова

Суддя П.А. Гончарук

Суддя Л.В. Стратієнко