ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2016 року Справа № 910/13688/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я Українина рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 06.08.2015 Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015у справі№ 910/13688/15Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп"доМіністерства охорони здоров'я Українипророзірвання договоруза участю представників:
позивача: Макаренко О.М., дов. від 26.02.2016;
відповідача: Мовіле О.С., дов. від 20.08.2015;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 910/13688/15 (суддя - Демидов В.О.) позов задоволений повністю. Розірвано договір про закупівлю товарів за державні кошти від 03.10.2014 № 86/21-24, укладений між Міністерством охорони здоров'я України та ТОВ "Фармекс Груп".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Власов Ю.Л., Хрипун О.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 910/13688/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи-1 не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Фармекс Груп" (Постачальник) та Міністерством охорони здоров'я України (Замовник) 03.10.2014 укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 86/21-24, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити лікарські засоби, зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), а Замовник - оплатити товар на умовах договору. Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" за напрямом "Централізована закупівля імунобіологічних препаратів доведення імунопрофілактики населення".
Товар постачається уповноваженому підприємству Замовника ДП "Укрвакцина" з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я (п. 1.1 договору).
До переліку найменування товару згідно п. 1.2 договору відносяться препарати фармацевтичні, інші (препарати імунобіологічні) (згідно додатку 1 до договору: комбінована вакцина для профілактики кашлюку (ацелюлярна), дифтерії, правця, гемофільної інфекції гемофільної інфекції та поліомієліту (інактивована), кількість товару 470000 доз; вакцина для профілактики поліомеліту інактивована у кількості 12554 доз).
Валютою договору є гривня України. Сума договору становить 118940473,06 грн, у тому числі ПДВ 7781152,44 грн (п. 3.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору, розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на підставі видаткової накладної.
Оплата здійснюється Замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - після поставки товару, по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України (п. 4.2 договору).
Постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP-Київ (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад уповноваженого підприємства замовника (Державне підприємство "Укрвакцина") відповідності до узгодженого графіку поставки. Уповноважене підприємство приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я (п.п. 5.1, 5.2 договору).
Приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною Постачальника в трьох екземплярах, яка підписується матеріально-відповідальною особою Постачальника, уповноваженим підприємством (п. 5.4 договору).
Згідно розділу VI договору Замовник, зокрема, зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар, має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником, повідомивши про це його у двадцятиденний строк з моменту виявлення невиконання зобов'язань за договором. Постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Відповідно до п. 7.3 договору, у разі надходження письмового звернення від Постачальника щодо розірвання договору у зв'язку із неможливістю його виконати, договір в установленому порядку розривається, а з Постачальника стягується штраф у розмірі 25% вартості непоставленого (неприйнятого) товару.
Договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами та сторонами погоджена його дія до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного погашення ними своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).
Згідно специфікації до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 03.10.2014 № 86/21-24 (додаток №1 до договору) загальна сума товару, погоджена сторонами, становить 118940473,06 грн, у тому числі ПДВ 7781152,44 грн. Виробником препаратів зазначено ТОВ "Фармекс Груп" (фасування з форми фірми виробника "Санофі Пастер С.А.", Франція.
Сторонами узгоджено графік поставки товару до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 03.10.2014 № 86/21-24.
Додатковою угодою №1 до договору від 31.12.2014, зокрема, внесені зміни до графіку поставки товару (додаток №2) та викладено його у новій редакції. Згідно змін до графіку, комбінована вакцина для профілактики кашлюку (ацелюлярна), дифтерії, правця, гемофільної інфекції гемофільної інфекції та поліомієліту (інактивована), кількість товару 470000 доз повинна бути поставлена в термін до 31.03.2015, вакцина для профілактики поліомеліту інактивована у кількості 12554 доз повинна бути поставлена в термін до 31.03.2015.
Позивачем здійснено поставку товару ДП "Укрвакцина" згідно умов договору в кількості 467890 доз на загальну суму 117145619,29 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія "Санофі Пастер С.А." повідомляла позивача про неможливість виконати поставку товару та зазначала про відстрочення виконання зобов'язань з поставки (листи від 28.08.2014 №3036/1, від 15.12.2014 №4896/1, від 04.03.2015 №6104/1). Листом від 16.03.2015 №6279/1 Компанія "Санофі Пастер С.А." вкотре повідомила позивача про те, що не має змоги виконати у повному обсязі свої зобов'язання з метою виконання зобов'язань ТОВ "Фармекс Груп" перед Міністерством охорони здоров'я України згідно договору.
Позивач листом від 05.03.2015 №374 повідомив відповідача про неможливість здійснити поставку згідно договору вакцини Імовакс Поліо/Imovax Polio у кількості 12554 доз на суму 1266573,06 грн та додав проект додаткової угоди для розірвання договору у зв'язку із неможливістю його виконання.
Листом від 17.03.2015 №455/1 позивач повідомив відповідача про неможливість поставки вакцини Пентаксим/Pentaxim у кількості 4648 доз.
Позивач 15.05.2015 звернувся до відповідача з листом №891, в якому, посилаючись на раніше надіслані відповідачу листи з пропозицією про розірвання договору від 05.03.2015 №374 та від 30.03.2015 №542/1, у зв'язку із неотриманням на них відповіді та погодженого проекту додаткової угоди про розірвання договору у зв'язку із неможливістю його виконання Постачальником, просив відкликати направлені на адресу позивача претензії від 09.04.2015 №01.05.20-05/342 на суму 52959,77 грн та від 09.04.2015 №01.05.20-05/341 на суму 10132,58грн та розірвати договір, погодивши відповідний проект додаткової угоди.
Предметом позовних вимог є розірвання договору від 03.10.2014 № 86/21-24 у зв'язку з неможливістю подальшого виконання своїх зобов'язань за договором щодо поставки відповідачу вакцин Пентаксим/Pentaxim у кількості 2110 доз на суму 528280,70 грн та Імовакс Поліо/Imovax Polio у кількості 12554 дози на суму 1266573,06 грн. В обґрунтування позову позивач послався на приписи п. 7.3 договору та істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ГК України, ЦК України та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).
Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Попередні судові інстанції виходили з обумовлених сторонами умов п. 7.3 договору та врахували, що позивач повідомляв відповідача про наявність об'єктивних причин, з яких договір не може бути виконаний в повному обсязі.
Так, суди, надавши оцінку обставинам, які стали підставою не виконання позивачем в повному обсязі умов договору (позивач є виробником готового лікарського засобу медичного імунобіологічного препаратів Пентаксим/Pentaxim та Імовакс Поліо/Imovax Polio, виробництво яких можливе лише із форми in bulk фірми-виробника "Санофі Пастер С.А.", яка, в свою чергу повідомила про неможливість поставки товару), дійшли обґрунтованого висновку, що обставини змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, апеляційний господарський суд мотивовано відхилив посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, до моменту сплати позивачем штрафу у розмірі 25% вартості непоставленого (неприйнятого) товару, договір про закупівлю товару за державні кошти від 03.10.2014 №86/21-24 не може бути розірваним, і є чинним. Пункт 7.3 договору передбачає сплату штрафу саме за розірвання договору за ініціативою позивача. Також, суд апеляційної інстанції підставно зазначав, що відповідач не позбавлений права звернутися в установленому порядку до позивача з вимогами про сплату такого штрафу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного господарського суду, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій у даній справі відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/13688/15 - без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Л.Б. ІВАНОВА
Т.П. КОЗИР