Постанова ВГСУ від 02.03.2016 року у справі №910/12033/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 910/12033/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 09.12.2015у справі Господарського суду№ 910/12033/14 міста Києваза позовомВищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"до1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністраціїтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Департамент фінансів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Вольвак О.М.;- відповідачів - третьої особи 1. Полець Д.М.; 2. Полець Д.М.; Заболотний С.В.;

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 12 329 575, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 910/12033/14 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації заборгованість у розмірі 5 628 202, 00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 910/12033/14 (судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у даній справі до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати з підстав порушення судом ст. 79 ГПК України, та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 910/12033/14 залишити без змін.

Усі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту. Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Згідно із п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В свою чергу, ухвала апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно встановити відповідність розрахунків наданих позивачем реальним витратам позивача, а також підтвердити пільговий статус студентів, яким, відповідно до тверджень позивача, надавались послуги з пільгового навчання.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції в процесі розгляду даної справи було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, за результатами проведення якої надано висновок експертів від 08.04.2015.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ч. 6 ст. 42 ГПК України).

Водночас, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки висновку експертів від 08.04.2015 та не зазначив чому він не погоджується із висновком судової експертизи, яка була проведена в процесі розгляду даної справи судом першої інстанції, не відхилив його. Тобто не мотивував необхідність зупинення провадження у зв'язку із призначенням судової експертизи за наявності в матеріалах справи первинної судової експертизи.

Крім того, апеляційним господарським судом не зазначено, яку саме ним призначено експертизу додаткову, повторну або нову, беручи до уваги те, що судом першої інстанції було проведено судову експертизу.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 79, 86 ГПК України, у зв'язку із чим ухвала Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 910/12033/14 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України