ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 908/1405/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09 грудня 2015 року у справі № 908/1405/15-г Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Запоріжжя, до: 1) Приватного підприємства "Завод металевої тари "Авакс", м. Запоріжжя; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій", м. Запоріжжя; про звернення стягнення на майно,

за участю представників сторін:

позивача - Шубін О.Л. (дов. № 92 від 29.01.16);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У березні 2015 року позивач ПАТ "Таскомбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ПП "Завод металевої тари "Авакс" та ТОВ "Прибій" про звернення стягнення на майно.

Вказував, що 12.09.07 між ПАТ "Таскомбанк" (кредитором) та ТОВ "Прибій" (позичальником) був укладений кредитний договір № КР 56-2007, згідно якого він, з врахуванням додаткової угоди № 3 від 01.04.08, зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 000 000 грн., а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % в строк до 11.09.09.

Зазначав, що 12.09.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № КР 56-2007, між ним (застоводержавтелем) та ПП "Завод металевої тари "Авакс" (заставодавцем) був укладений договір застави № ДЗ 106-07, згідно якого заставодавець передав йому в заставу визначене додатком № 1 до договору обладнання.

Посилаючись на порушення позичальником договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 22.05.15, просив звернути стягнення обладнання, зазначене у додатку № 1 до договору застави № ДЗ 106-07 від 12.09.07, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 3 та належить ПП "Завод металевої тари "Авакс" шляхом продажу з прилюдних торгів, за ціною, що буде визначена на момент продажу на підставі експертної оцінки, для часткового задоволення вимог ПАТ "Таскомбанк" за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07 в сумі 250 000 грн. нарахованих відсотків за користування кредитними коштами ТОВ "Прибій" за період з 21.03.10 по 20.10.10.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Проскуряков К.В., Корсун В.Л., Смірнов О.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09 грудня 2015 року (колегія суддів у складі: Агапов О.Л. - головуючий, Геза Т.Д., Малашкевич С.А.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що позивачем не доведено, що заявлені до стягнення шляхом звернення на предмет застави за договором застави № ДЗ 106-07 від 12.09.07 грошові кошти в сумі 250 000 грн. є саме відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07. Також судами зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даними вимогами.

У касаційній скарзі ПАТ "Таскомбанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 261, 1048 ЦК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.09.07 між ПАТ "Таскомбанк" (кредитором) та ТОВ "Прибій" (позичальником) був укладений кредитний договір № КР 56-2007, згідно якого кредитор, з врахуванням додаткової угоди № 3 від 01.04.08, зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 000 000 грн., а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % в строк до 11.09.09.

Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснюється банком за методом "факт/360", за фактичний термін користування кредитом, виходячи з розрахунку 360 днів в році та фактичній заборгованості позичальника за позичковим рахунком.

Нарахування відсотків здійснюється банком два рази в місяць: 1. у перший банківський день після 20-го числа кожного місяця (по 20 число включно); 2. в останній банківський день, кожного місяця (по останній календарний день місяця включно).

В місяць повернення кредиту відсотки нараховуються по день повернення кредиту, встановлений в п. 1.1 цього договору. При цьому день повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Після дати повернення кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, відсотки за користування кредитом, передбачені п. 4.2 цього договору, не враховується та не сплачуються, якщо банк не прийме іншого рішення.

Сплата відсотків, нарахованих за період з моменту видачі кредиту по 20.09.07, здійснюється позичальником у термін по 28.09.07.

Наступна сплата відсотків, нарахованих за період з 21 числа попереднього місця по 20 число поточного місяця, здійснюється щомісяця не пізніше останнього банківського дня поточного місяця, протягом усього терміну, зазначеного в п. 1.1 цього договору, якщо банк не прийме іншого рішення.

В місяць повернення кредиту відсотки сплачуються в день повернення кредиту, зазначений у п. 1.1 цього договору, або одночасно з погашенням позичкової заборгованості.

Додатковою угодою № 4 від 01.07.08 до кредитного договору, п. 4.2 викладено в наступній редакції: "Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21 % річних".

12.09.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № КР 56-2007, між банком (застоводержавтелем) та ПП "Завод металевої тари "Авакс" (заставодавцем) був укладений договір застави № ДЗ 106-07, згідно якого заставодавець передав заставодержателю в заставу визначене додатком № 1 до договору обладнання.

Загальна заставна вартість предмету застави, що визначена за згодою сторін становить 832 960 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про те, що станом на 27.01.15 позичальником - ТОВ "Прибій" не було повернуто кредитні кошти в сумі 2 000 000 грн., в зв'язку з чим ПАТ "Таскомбанк" просить звернути стягнення на заставне майно в рахунок часткового задоволення вимог банку по нарахованим відсоткам за період з 21.03.10 по 20.10.10 в сумі 250 000 грн.

В силу ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Водночас судами встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили, від 16.03.11 у справі № 5/1/11 за позовом ПАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" до ПП "Завод металевої тари "Авакс" та ТОВ "Прибій" про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов задоволено. Вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача 2 000 000 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07, 766 666,59 грн. заборгованості за відсотками, 178 164,38 грн. пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 68 296,34 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № ДЗ 105-07 від 12.09.07, що є забезпеченням викладених в кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця - об'єкт нерухомості (реєстраційний номер - 19226965), що розташований за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, буд. 3; за іпотечним договором № ДЗ 104-07 від 12.09.07 (із всіма змінами та доповненнями до нього); об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Леніна, буд. 51-а.

Вказаним рішенням суду встановлено, що на день розгляду справи судом заборгованість ТОВ "Прибій" перед ПАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07 становить: 2 000 000 грн. тіло кредиту; 766 666,59 грн. проценти за користування кредитом за період з 21.11.08 по 20.10.10; 78 164,38 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 68 296,34 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 20.04.10 по 20.10.10.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № КР 56-2007 від 12.09.07, загальна заборгованість станом на 27.01.15 складає: 2 000 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 895 379,64 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 21.11.08 по 20.10.10, а всього 2 895 379,64 грн. (а.с. 10).

При цьому, позивач просив господарський суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави № ДЗ 106-07 від 12.09.07 для часткового задоволення вимог за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07 в сумі 250 000 грн. нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 21.03.10 по 20.10.10, тоді як в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по кредитному договору № КР 56-2007 від 12.09.07, відповідно до якого заборгованість по відсоткам за період з 21.11.08 по 28.11.10 складає 895 379,64 грн., а за перерахунком суду - 261 555,38 грн.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що позивачем не доведено, що заявлені до стягнення 250 000 грн. шляхом звернення на предмет застави за договором застави № ДЗ 106-07 від 12.09.07 є саме відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07.

Крім того, 02.09.15 ПП "Завод металевої тари "Авакс" з посиланнями на ст. 267 ЦК України та п. 6.6 договору застави було заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 6.6 договору застави та кредитного договору сторонами погоджено, що строк позовної давності з будь-яких вимог, що випливають з цих договорів, встановлюється тривалістю в 5 років.

Судами встановлено, що зобов'язання за кредитним договором № КР 56-2007 від 12.09.07 та за договором застави № ДЗ 106-07 від 12.09.07 повинні були бути виконані до 11.09.09.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів починаючи з 12.09.09, проте звернувся до суду з даними вимогами лише 03.03.15, тобто з пропуском встановленого п. 6.6 договору застави та кредитного договору п'ятирічного строку позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Вказані обставини стали обґрунтованою підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з даними вимогами, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09 грудня 2015 року у справі № 908/1405/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик