ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 904/8013/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар" на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015у справі№ 904/8013/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар"прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" про зобов'язання здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, а саме у зв'язку з виходом зі складу його учасників ОСОБА_4.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 у справі № 904/8013/15 (суддя Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., судді Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.), позов задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, а саме у зв'язку з виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" ОСОБА_4; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" на користь ОСОБА_4 1218, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 904/8013/15, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суди на надали оцінки обставинам звернення позивача із заявою про вихід до неналежного органу товариства та відсутності його волевиявлення щодо розпорядження належною часткою.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" (далі - Товариство) та Установчого договору учасників від 15.11.1999 учасниками Товариства є: ОСОБА_4 із часткою у розмірі 27448,77 грн., що становить 10% статутного капіталу; ОСОБА_5 із часткою у розмірі 24703,89 грн., що становить 9% статутного капіталу; ОСОБА_6 із часткою у розмірі 27448,77 грн., що становить 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 із часткою у розмірі 13724,39 грн., що становить 5% статутного капіталу; ОСОБА_8 із часткою у розмірі 39065,40 доларів США, що становить за курсом НБУ на 13.11.1999 - 181161,89 грн. та 66% статутного фонду.

20.03.2015 ОСОБА_4 склав заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар" з 30.06.2015, у якій також просив надати йому відповідно до законодавства України відповідно оформлене рішення зборів учасників зазначеного Товариства про його вихід зі складу Товариства, внести зміни до установчих документів Товариства, провести державну реєстрацію цих змін та сплатити вартість належної йому частки у статутному капіталі зазначеного Товариства.

Справжність підпису позивача на заяві посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Аршавою І.О., зареєстровано в реєстрі за № 1276.

За змістом цієї заяви вона адресована загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод "Квазар", до компетентних органів, за місцем вимоги.

Відповідно до відмітки на вказаній заяві, 23.03.2015 заява отримана відповідачем за вх. №1. Вказана відмітка скріплена печаткою Товариства.

Судами також встановлено, що 30.07.2015 позивач звернувся до генерального директора Товариства з вимогою організувати та провести збори учасників Товариства, на яких розглянути його заяву про вихід зі складу учасників Товариства, прийняти відповідне рішення та здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів, що пов'язані з його виходом з Товариства. Заява отримана відповідачем 30.07.2015 за вх. № 2.

Посилаючись на те, що Товариством не вчиняються дії щодо внесення змін до установчих документів Товариства, пов'язані із його виходом із складу учасників Товариства, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, а саме у зв'язку з виходом зі складу його учасників ОСОБА_4.

Як передбачено ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно із ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників товариства, порядок внесення змін до установчих документів товариства.

Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Як зазначено у абз. 2 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства"

Таким чином, суди попередніх інстанцій на підставі наведених приписів законодавства дійшли правомірного висновку про те, що отримавши від позивача заяву про вихід з Товариства, останнє зобов'язане було внести зміни до статуту, пов'язані з виходом ОСОБА_4 з Товариства, та подати відповідні зміни для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.

Встановивши, що позивач згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться учасником Товариства на дату його звернення з позовом до суду, врахувавши, що відповідачем не вжито дій щодо внесення змін до статуту Товариства у зв'язку зі виходом ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства та не зареєстровано зазначені вище зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Вказаний висновок судів попередніх інстанцій відповідає встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника про відсутність волевиявлення позивача щодо розпорядження належною йому часткою та подання ним заяви неналежному органу Товариства були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна правова оцінка, а тому вони відхиляються судом касаційної інстанції як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм законодавства та не спростовують зроблених судами висновків.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 904/8013/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир