ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 904/294/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 про зупинення апеляційного провадженняу справі № 904/294/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь"до Приватного підприємства "Гален"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"простягнення 2 354 508, 20 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаГордієнко І.С.- - відповідачаЯмковий В.І.- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Гален" про стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат, пені та судових витрат.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 156x/01-10 від 04.01.2010 в частині розрахунків за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Гален" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" заборгованість в розмірі 1 929 645,45 грн., 217 603,26 грн. пені, 57 413,56 грн. 3 % річних, 1097 968, 26грн. інфляційних втрат та 49 637,16 грн. судового збору.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 (головуючий Іванов О.Г., судді: Величко Н.Л., Подобєд І.М.) апеляційне провадження у справі зупинено та призначено судову експертизу.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "Гален" не погоджується із доводами касатора і просить залишити оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

В пункті 19 постанови № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 Господарського процесуального кодексу не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (пункт 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Колегія вважає, що при розгляді касаційної скарги на ухвалу суду про зупинення провадження у справі, дослідженню підлягає факт обґрунтованості підстав такого зупинення.

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість, право на стягнення якої, перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги.

Предметом даного судового спору є вимога позивача про стягнення основної заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Під час розгляду справи апеляційною інстанцією, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю призначення судової експертизи.

Пунктом 1 частини другої статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою зокрема, у випадку, призначення господарським судом судової експертизи.

Зупиняючи провадження у даній справі на підставі вказаної статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність призначити у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документами бухгалтерського та складського обліку Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" відпуск товарів за договором купівлі-продажу № 156х/01-10 від 04.01.2010, поставленого Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" на підставі видаткових накладних, виданих протягом періоду з 22.03.2014 по 26.04.2014 ?

2. Чи підтверджується документально заборгованість Приватного підприємства "Гален" за товар, поставлений Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" за договором купівлі-продажу № 156х/01-10 від 04.01.2010 на підставі видаткових накладних, виданих протягом періоду з 22.03.2014 по 26.04.2014 ?

3. Якими документами відповідно до вимог стандартів бухгалтерського обліку повинен підтверджуватися факт зарахування конкретних платежів здійснених Приватним підприємством "Гален" з оплати товару, поставленого Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" за договором купівлі-продажу № 156х/01-10 від 04.01.2010 на підставі видаткових накладних, виданих протягом періоду з 22.03.2014 по 26.04.2014 ?

4. Яким чином відображено в бухгалтерському обліку Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" оплата товару за договором купівлі-продажу № 156х/01-10 від 04.01.2010, здійснена Приватним підприємством "Гален" у період з 28.02.2014 по 31.05.2014 ?

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема:

обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;

підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи;

організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;

перелік питань, що потребують роз'яснення;

мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи;

об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;

обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК;

сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи;

про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Обґрунтовуючи необхідність призначення судової експертизи і, відповідно, зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції послався на те, що ухвалою від 19.10.2015 він витребував у позивача та третьої особі документи первинного бухгалтерського обліку, однак позивач та третя особа ці вимоги не виконали і жодного документа на вимогу суду не надали.

Враховуючи наведене, є нелогічним призначення на вирішення експертизи питань, відповідь на які можна дати лише за наявності відповідної документації первинного бухгалтерського обліку, яку, в свою чергу, на вимогу суду не подано.

Зупиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції не врахував, що сам по собі факт неподання учасниками судового процесу витребуваних доказів (в даному випадку, документів первинного бухгалтерського обліку) не може бути підставою для призначення судом експертизи з дорученням судовому експерту зібрати такі докази.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що статтями 12, 13 Закону України "Про судову експертизу", які встановлюють права і обов'язки судового експерта, не передбачено права або обов'язку судового експерта здійснювати пошук та витребування необхідної первинної бухгалтерської документації. В той же час, в статті 13 цього Закону встановлено, що експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвала суду не містить переліку первинних бухгалтерських документів, які передаються експерту для дослідження (див. пункт 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Окрім того, обґрунтовуючи підставу зупинення провадження у справі, перед судовим експертом судом поставлені питання, які мають правовий характер і вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. При цьому, частина питань спрямовує експерта на збір та оцінку доказів, що до його компетенції діючим законодавством не віднесено.

Питання номер 3, яке поставлено судом на вирішення судової експертизи, за своїм змістом стосується надання суду роз'яснення щодо застосування вимог стандартів бухгалтерського обліку. Фактично суд просить експерта роз'яснити якими повинні бути докази, що підтверджують факт зарахування конкретних платежів за товар по договору купівлі-продажу, відповідно до вимог стандартів бухгалтерського обліку.

В той же час, застосування тих чи інших норм матеріального права повинно здійснюватися судом з урахуванням вимог частини першої статті 4 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому, слід мати на увазі, що господарський суд керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

При винесенні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції належним чином не обґрунтовано доцільність проведення експертизи та зупинення провадження у справі, а також не вказано, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, потребує спеціальних знань та не визначено конкретних підстав для проведення експертизи і, відповідно, для зупинення провадження у справі.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (пункт 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Неправильне застосування апеляційним господарським судом процесуального закону за правилами статей 11110, 11113 ГПК України є підставою для скасування судового акта у даній справі (в даному випадку, ухвали про зупинення апеляційного провадження) з передачею її на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В той же час, колегія вважає за необхідне зазначити, що в такому разі суд не позбавлений права, за наявності обґрунтованих підстав, повернутися до вирішення питання призначення судової експертизи. При цьому, суду слід керуватися актами законодавства, яка регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності, а саме положеннями Господарського процесуального кодексу України, Закону Україну "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та іншими законодавчими акти, у тому числі міжнародними договорами та угодами про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 у справі № 904/294/15 скасувати. Справу направити на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова