ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 5/904/235/2013

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ПАТ "Банк Форум" - не з'явився,

ТОВ "Новолозуватське" - не з'явився,

ПП "Іва" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015

та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2015

у справі № 5/904/235/2013

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське",

2) Приватного підприємства "Іва"

про стягнення 11 013 141,89 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013, вимоги ПАТ "Банк Форум" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Новолозуватське" на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 0042/08/05-KLI від 23.04.2008 в сумі 11 013 141,88 грн., до складу якої входить прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів у сумі 6 790 000,00 грн., заборгованість по несплаченим нарахованим процентам у сумі 4 094 897,21 грн., заборгованість по нарахованій пені за простроченими процентами у сумі 128 244,67 грн. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Новолозуватське" перед ПАТ "Банк Форум" звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором наступної іпотеки № 0042-І-1 від 23.04.2008, укладений ПАТ "Банк Форум" та ПП "Іва", на відповідне нерухоме майно. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації предмета іпотеки визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, у виконавчому провадженні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України". В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області 31.05.2013 було видано відповідні накази.

09.09.2015, тобто майже через 2,5 роки з дати видачі наказу господарським судом, від ТОВ "Новолозуватське" до господарського суду першої інстанції надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду від 21.03.2013 до 31.09.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2015 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (колегія суддів у складі: суддя Кузнецов В.О. - головуючий, судді Науменко І.М., Вечірко І.О.), у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення відмовлено. Приймаючи рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що знаходження банку в процедурі ліквідації унеможливлює застосування будь-яких засобів, які направлені на розстрочку або відстрочку виконання рішення суду.

У касаційній скарзі ТОВ "Новолозуватське" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Новолозуватське" про відстрочку виконання рішення. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 121 ГПК України, ст.ст. 3, 20, 40 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Так, на думку ТОВ "Новолозуватське" відстрочка виконання рішення не порушить баланс інтересів сторін, а навпаки досягне мети виконання рішення в максимальному розмірі. Крім того, скаржника стверджує про помилковість посилань господарських судів про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб фінансується з державного бюджету, оскільки основна частина коштів Фонду становлять обов'язкові збори учасників Фонду (банків).

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так, п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням наведеного, господарський суд встановлює необхідність надання відстрочки в залежності від конкретних обставин. При цьому, господарському суду належить враховувати, що відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках.

При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника так і кредитора при одночасному врахуванні вимог закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України).

Вищий господарський суд погоджується з висновком господарських судів про відсутність правових підстав для відстрочки виконання рішення з огляду на наступне:

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення ТОВ "Новолозуватське" послалося на такі обставини:

- на даний час у ТОВ "Новолозуватське" відсутні кошти для виконання вказаного рішення господарського суду;

- згідно з довідкою ПАТ "УкрСиббанк" за № 58-4-223/538 від 20.08.2015 на поточних рахунках ТОВ "Новолозуватське" станом на 20.08.2015 взагалі немає залишку. Відповідно до довідки ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" № 08.7.0.0.0/1508191240062 від 19.08.2015 станом на 18.08.2015 залишок грошових коштів на рахунку № 26003053515305 - 0,00 грн.;

- відповідно до Звіту про фінансові результати ("Звіт про сукупний дохід") за І півріччя 2015 року: чистий фінансовий результат - збиток підприємства становить 2 726 тисяч грн.

Під час розгляду заяви ТОВ "Новолозуватське" господарськими судами було додатково встановлено, що:

- постановою Правління Національного банку України № 135 від 13.03.2014 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних;

- рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 № 14 у публічному акціонерному товаристві "Банк Форум" було запроваджено тимчасову адміністрацію з 14.03.2014 по 13.06.2014;

- 13.06.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 355 про відкликання банківської ліцензії публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та прийнято рішення про ліквідацію банку;

- Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 "Про початок ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію;

- 28.05.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 106, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до 16.06.2016 включно.

Діяльність банку під час здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом та який має пріоритет перед іншими нормами законодавства України під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Частиною 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, банківська діяльність банку, що ліквідується, завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відноситься зокрема вжиття заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб. Основною метою Уповноваженої особи Фонду при здійсненні ліквідації є захист прав і законних інтересів вкладників банку, забезпечення ефективної процедури ліквідації.

Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, зважаючи на наведене вище та враховуючи вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вважає, що господарські суди відмовляючи у задоволенні клопотання врахували всі обставини справи та обґрунтовано зазначили про те, що наведеним Законом передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості та неприпустимість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури. При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку, тоді як строк, на який заявник просить відстрочити виконання рішення суду перевищує цей термін.

Крім того, господарськими судами враховано твердження ТОВ "Новолозуватське" про його тяжке фінансове становище і правомірно зазначили про те, що самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що він не може своєчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Крім того, самим рішенням господарського суду в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Новолозуватське" перед ПАТ "Банк Форум" звернуто стягнення на предмет іпотеки та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

При цьому, враховуючи, що рішення господарського суду не виконується майже 2,5 роки з дати видачі наказу господарським судом, твердження скаржника про те, що його фінансове становище зміниться восени 2016 року є його припущеннями і не підтверджується матеріалами справи.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2015 у справі № 5/904/235/2013 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко