ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 923/974/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіБакуліна С.В. Поляк О.І.(доповідач) Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Херсонтеплогенерація" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015у справі№923/974/15 Господарського суду Херсонської областіза позовомПриватного підприємства "Херсонтеплогенерація"доХерсонського міського міжшкільного навчально- виробничого комбінату простягнення 29308 грн 40 коп.за участю представників сторін: позивача: відповідача: не з'явився; не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 (суддя Ярошенко В.П.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 (судді: Аленіна О.Ю., Богатир К.В., Бєляновський В.В.) припинено провадження у справі №923/974/15 за позовом Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення 29 308 грн 40 коп.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Херсонської області по справі №923/1078/14 від 07.10.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015, вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що й по даній справі.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій ухвалою та постановою, ПП "Херсонтеплогенерація" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема безпідставне застосування п. 2 ст. 80 ГПК України, та неврахування положень статей 24, 25 Закону України " Про теплопостачання", пунктів 35, 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, просить їх скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 23.11.2015 №03-05/2135 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Грейц К.В., для розгляду касаційної скарги у справі №923/974/15 Господарського суду Херсонської області, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді - Поляк О.І. (доповідач), Ходаківська І.П.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 припинено провадження у справі №923/974/15 за позовом Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення 29 308 грн 40 коп., боргу за спожиту теплову енергію згідно акта №ОУ-000086 здачі-приймання робіт (надання послуг) з яких: 14883, 58 грн заборгованості за теплову енергію за грудень 2015 року, 12430,79 грн інфляційні втрати та 1993,99 грн 3% річних.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2010 року на суму 14883, 58 грн, які позивач обґрунтовує підписаним сторонами актом №ОУ-000086 здачі-приймання робіт (надання послуг), розглянуті в межах справи N923/1078/14 у спорі між тими самими сторонами, за результатами розгляду якого прийняте рішення, що набрало законної сили. Тобто, предмет позову у даній справі вже входив до предмету позову у справі №923/1078/14.

Вказаний висновок суду, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та не ґрунтується на приписах процесуального права.

В силу положень п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

При цьому, під предметом позову слід розуміти, вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, тобто ту матеріально-правову вимогу, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а під підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави.

З мотивувальної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 вбачається, що відмовляючи у позові ПП "Херсонтеплогенерація" до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради у справі №923/1078/14, господарський суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач спожив послуги теплопостачання саме відповідно до умов укладених договорів про постачання теплової енергії №13-б від 15.01.2010, №13-б від 01.06.2010, №13-б від 01.01.2011, №13-б від 28.12.2011, №13-б від 20.02.2012, які є підставою позову, та дійшов до висновку про те, що надання позивачем послуг на суми, які перевищують договірні, не охоплюються умовами вказаних договорів, тобто є позадоговірними, а тому можуть бути стягнуті з посиланням на інші підстави. Тобто вимоги позивача, можуть бути предметом позову в іншій справі, з посиланням на інші підстави позову в позадоговірних відносинах.

Враховуючи такий висновок суду, не спростований судом апеляційної інстанції, позивач звернувся з позовом у даній справі, обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати теплової енергії у сумі 14883,64 грн., фактично спожитої у грудні 2010 року, що підтверджуються актом №ОУ-000086 за грудень 2010 року, а не невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про постачання теплової енергії, зокрема за договором №13-б від 01.06.2010.

Натомість суди припинили провадження у справі та зазначили, що судом при розгляді справи №923/1078/14 вже досліджувались акти здачі приймання - робіт (надання послуг), серед яких був і акт ОУ-000086 здачі приймання - робіт (надання послуг) за грудень 2010 року на суму 14883,58 грн. Однак дійшовши такого висновку, суди не врахували, що розглядаючи спір про стягнення цих же сум, місцевий суд помилково розрізнивши договори та позадоговірні акти як окремі підстави позову не розглядав спір про стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію у грудні місяці згідно акта ОУ-000086, а досліджував цей акт лише на предмет входження обсягів теплової енергії, визначених в ньому до обсягів теплової енергії, передбаченої договорами за 2010рік.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 по справі №№923/1078/14, вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що й по справі №923/974/15.

Статтею 55 Конституції України, визначено що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Припиняючи провадження по справі з зазначених вище підстав, суд фактично позбавив позивача доступу до правосуддя, гарантованого Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, останні слід скасувати, а справу передати до Господарського суду Херсонської області для здійснення розгляду справи по суті.

З урахування приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі №923/974/15 скасувати.

Справу №923/974/15 передати для розгляду до Господарського суду Херсонської області.

Стягнути з Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на користь Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" судовий збір в розмірі 609, 00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на користь Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" судовий збір в розмірі 1218, 00 грн, сплачений за подання касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.І. Поляк

І.П. Ходаківська