ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 917/333/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року

та на рішення господарського суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року

у справі № 917/333/15

господарського суду Полтавської області

за позовом 1. ОСОБА_5

2. ОСОБА_6

3. ОСОБА_7

до ТОВ "ПАЖЖ" (правонаступник МП "Мрія")

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача 1. Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області

2. ОСОБА_8

3. ОСОБА_9

4. ОСОБА_10

5. ОСОБА_11

6. ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення

за участю представників

позивачів 1. ОСОБА_12

2. ОСОБА_12

3. ОСОБА_12

відповідача ОСОБА_10

третіх осіб 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

4. ОСОБА_10

5. не з'явився

6. ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року (суддя Ківшик О.В.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року (судді Могилєвкін Ю.О., Плужник О.В., Барбашова С.В.) у справі №917/333/15 позов задоволено. Визнано недійсним друге рішення, ухвалене 30 травня 2014 року загальними зборами КП "МП "Мрія", оформлене протоколом №32 цього ж дня, відносно виключення зі складу учасників КП "МП "Мрія" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року скасувати повністю, а справу передати на новий до господарського суду Полтавської області.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Мале підприємство "Мрія" утворено на підставі установчого договору (а.с. 94-95) та зареєстроване 22 вересня 2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 96). Рішенням загальних зборів засновників від 08 серпня 2003 року, оформленим протоколом № 4 (а.с. 23-26), затверджено статут Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія", який зареєстровано розпорядженням міського голови м. Миргород від 26 лютого 2004 року №83р, з урахуванням подальших змін і доповнень, внесених на виконання рішення загальних зборів засновників Малого підприємства "Мрія" від 04 грудня 2013 року, оформленого протоколом №29, державна реєстрація змін проведена 11 грудня 2013 року, номер запису 15871050006000462, та на виконання рішення загальних зборів засновників МП "Мрія" від 17 грудня 2013 року, оформленого протоколом №30, державна реєстрація змін проведена 19 грудня 2013 року, номер запису 15871050007000462.

Відповідно до ст. 8.1 Статуту відповідача в редакції наведених змін та доповнень для забезпечення діяльності підприємства засновниками створюється статутний фонд у розмірі 40049,99 грн. і розподіляється між учасниками наступним чином : ОСОБА_9 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_7 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_5 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_8 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_6 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді 1,25%, ОСОБА_10 з часткою у статутному фонді 12,7%, ОСОБА_11 з часткою у статутному фонді 79,80 %.

30 травня 2014 року відбулися загальні збори засновників Малого підприємства "Мрія" з порядком денним :

1. Вирішення питання щодо обрання ОСОБА_10 головою зборів Малого підприємства "Мрія", про обрання ОСОБА_4 секретарем зборів Малого підприємства "Мрія".

2. Вирішення питання щодо виключення з числа засновників ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та виплатою їм протягом 2014 року коштів у розмірі 500 грн. кожній.

3. Вирішення питання щодо подання державному реєстратору відповідного пакету документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Малого підприємства "Мрія" відповідно до вимог чинного законодавства.

Для участі у зборах зареєстровано три учасники: ОСОБА_11 з часткою у статутному фонді 79,80 %, ОСОБА_10 з часткою у статутному фонді 12,7%, ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді 1,25%, що відображено у протоколі №32 від 30.05.2014 р. (а.с. 20-22), що загалом складає 93,75% статутного фонду відповідача.

Відповідно до зазначеного протоколу загальних зборів засновників №32 від 30 травня 2014 року на загальних зборах засновників було прийняте, зокрема, рішення щодо виключення з числа засновників ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та виплатою їм на протязі 2014 року коштів у розмірі 500 грн. кожній (п. 2 вказаного рішення).

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивачі звернулися до суду з даним позовом з вимогами (в редакції клопотання про уточнення позовних вимог від 04 квітня 2015 року (вх. № супровідного листа 5684 від 20 квітня 2015 року, а.с. 214), про визнання недійсним другого рішення, ухваленого 30 травня 2014 року загальними зборами Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" (код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом №32 цього ж дня, відносно виключення зі складу учасників Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. В обґрунтування правових підстав позову останні посилаються, зокрема, на приписи ст. ст. 9, 12 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст.ст. 3-4, 7-8, 14-16, 80, 87-88, 98-100, 191, 321, 356, 358, 369, 391 Цивільного кодексу України та безпідставне виключення їх зі складу учасників підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" (вул. Гоголя, 84, Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код юридичної особи 13941164) є правонаступником КП "Мале підприємство "Мрія" (вул. Гоголя, 84, Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код юридичної особи 13941164), державна реєстрація відповідних реєстраційних дій проведена, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 15-19) та оригінали реєстраційних справ вказаних товариств, що були оглянуті судом у судовому засіданні 24 березня 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що статут Малого підприємства "Мрія" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений рішенням загальних зборів засновників від 08 серпня 2003 року, оформленим протоколом №4, з урахуванням змін і доповнень до статуту, внесених рішенням загальних зборів засновників Малого підприємства "Мрія" від 04 грудня 2013 року, оформленим протоколом № 29 та рішенням загальних зборів засновників Малого підприємства "Мрія" від 17 грудня 2013 року, оформленим протоколом №30, державна реєстрація яких проведена, містить відомості про засновників, предмет, цілі діяльності і управління підприємством, розмір статутного фонду, порядок виходу зі складу засновників та ін.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 Господарського кодексу України). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Статут Малого підприємства "Мрія" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин не містить положень щодо того, яким саме чином учасників повідомляють про проведення загальних зборів.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в своєму рішенні, що за приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом спосіб з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Суди попередніх інстанцій дослідивши матеріали справи не знайшли факту повідомлення позивачів про дату проведення загальних зборів товариства, що відбулися 30 травня 2014 року, та інформацію щодо порядку денного.

Посилання відповідача на підтвердження факту повідомлення позивачів про проведення зборів 30 травня 2014 року на те, що 03 березня 2014 року, 08 квітня 2014 року керівництвом Малого підприємства "Мрія" було направлене на адресу ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлення про проведення Малого підприємства "Мрія" разом з порядком денним, а саме відповідні листи з повідомленнями від 03 березня 2014 року (а.с. 103-104) та чеки Укрпошти від 03 березня 2014 року №3391, №3392, №3390 (а.с. 105); відповідні листи з повідомленнями від 08 квітня 2014 року (а.с. 106, 108, 108 на звороті), чеки Укрпошти від 08 квітня 2014 року № 0497, № 0500, № 0498 (а.с. 111) та повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 109, в тому числі і на звороті, 110) суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяті до уваги,як докази у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Суди прийшли до висновку, що Надані відповідачем документи не є належними доказами повідомлення позивачів про проведення загальних зборів 30 травня 2014 року, оскільки за відсутності опису вкладень до поштових квитанцій та повідомлень з поданих документів не вбачається можливим ідентифікувати саму поштову кореспонденцію, що була надіслана, а посилання відповідача на підтвердження факту повідомлення позивачів про проведення зборів 30 травня 2014 року на те, що 06 травня 2014 року керівництвом Малого підприємства "Мрія" було направлене на адреси ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлення про проведення зборів Малого підприємства "Мрія" разом з порядком денним документально відповідачем не підтверджено. Крім того, зазначена дата повідомлення є за межами встановленого частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" строку.

На підставі аналізу ст. 98 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", п. 17, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Верховний суд України дійшов висновку про те, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (постанова Верховного Суду України від 2 вересня 2014 року №3-39гс14 у справі №5017/1221/2012).

Крім того, згідно зі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не приймає.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 29 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів. Виключення учасника з ТОВ відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", належить до компетенції зборів ТОВ, а не суду.

Учасники товариства мають не лише права, а й обов'язки, пов'язані з участю в товаристві. Основні з них визначені у ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 117 Цивільного кодексу України, в тому числі учасники зобов'язані виконувати свої обов'язки перед товариством, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства. Виконання цих обов'язків є однією з умов досягнення цілей товариства, про які учасники домовлялися під час його створення. Товариство вправі розраховувати на свідоме, добровільне і належне виконання корпоративних обов'язків всіма учасниками. На випадок їх невиконання товариство має право прийняти заходи корпоративного характеру у вигляді виключення учасника з товариства.

У п. 3.10 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується висновками судів попередніх інстанцій про те, що з наведених у самому рішенні загальних зборів учасників КП "Мале підприємство "Мрія" підстав щодо виключення позивачів зі складу учасників товариства не вбачається. Позивачів не було повідомлено про проведення загальних зборів 30 травня 2014 року, на яких було прийнято рішення про їх виключення. Таким чином наявні достатні підстави для визнання недійсним другого рішення, ухваленого 30 травня 2014 року загальними зборами КП "Мале підприємство "Мрія" (код ЄДРПОУ 13941164), оформленого протоколом №32 цього ж дня, відносно виключення зі складу учасників Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

У п. 18, п. 19, п. 21 Постанови Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", зазначено, що під час розгляду справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій визнали позовні вимоги обґрунтованими та прийшли до вірного висновку про задоволення позовних вимог..

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2015 року зі справи № 917/333/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков