ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 916/1550/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Воліка І.М.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 рокута рішенняГосподарського суду Одеської області від 10.06.2015 рокуу справі№916/1550/15-г Господарського суду Одеської областіза позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ"до Публічного акціонерного товариства "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів"простягнення 94 112,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Богач Ю.П. (дов. б/н від 15.11.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2015 року у справі №916/1550/15-г (суддя: Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" збитки у сумі 4 922,12 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 98, 44 грн; в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 року у справі №916/1550/15-г (судді: Головей В.М., Журавльов О.О., Ярош А.І.) рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2015 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняті судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведений факт поставки відповідачем товару неналежної якості; в частині задоволення позовних вимог, прийняті судові акти мотивовані тим, що позивачем були понесені збитки пов'язані з необхідністю проведення відповідної експертизи, для якої було залучено експертів Луганської Регіональної торгово-промислової палати, тобто заявлені збитки були понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, взятих по договору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 року та рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2015 року у справі №916/1550/15-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.

Заслухавши представника відповідача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.03.2013 року ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (постачальник) та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (покупець) укладено договір поставки №26сн/36-0503 відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити радіально свердлильний верстат з горизонтальною віссю свердління ОС 2660, в кількості, асортименті і за цінами, вказаними у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору. Поставлена продукція повинна відповідати по якості і комплектності стандартам заводу - виробника ПАТ "ОЗРСВ" (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони погодили, що постачальник поставляє продукції на склад покупця м. Сєвєродонецьк за рахунок постачальника. Продукція рахується поставленою поставником і прийнятою покупцем по кількості згідно накладної і підписаного акту введення в експлуатацію; приймання по якості і комплектності продукції здійснюється згідно паспортних даних на продукцію. Невідповідність якості та комплектності оформляється актом, підписаним обома сторонами. Виклик представника Постачальника в даному випадку обов'язковий. Представник Постачальника зобов'язаний прибути на підприємство Покупця на протязі 10 днів з дня виклику. При нез'явленні представника Постачальника протягом 10 днів, акт про невідповідність продукції по якості і комплектності оформляється Покупцем і рахується прийнятим стороною постачальника.

Загальна сума договору складає 891 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 148 650,00 грн. (п. 3.2 договору).

Пунктом 7.1. сторони погодили, що Постачальник гарантує нормальну роботу поставленої продукції на протязі 12 місяців з моменту вводу в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту поставки продукції і підписання акту вводу в експлуатацію покупцеві, при дотриманні покупцем умов експлуатації і зберігання.

У випадку виявлення дефектів продукції при прийманні і в гарантійний період чи у випадку її невідповідності умовам договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок по вимозі покупця усунути всі виявлені дефекти чи заміни продукцію новою. Строк усунення дефектів - 30 календарних днів, заміни - 180 календарних днів з дня підписання сторонами акту про невідповідність продукції умовам договору чи про виявлені дефекти (п. 7.2 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, позивач перерахував на користь відповідача в якості попередньої оплати за радіально свердлильний верстат грошові кошти у розмірі 847 305,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями. Вищевказане обладнання було поставлено позивачу 04.12.2013 року, що підтверджується відповідною накладною.

26.12.2013 позивач сплатив залишок вартості товару у розмірі 44 595,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31445.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в момент передачі відповідачем позивачу обладнання, жодних претензій щодо якості поставленого верстату у останнього не було.

В період з 23.12.2013 року по 26.12.2013 року за участю представників сторін були проведені монтажні та пусконалагоджувальні роботи верстату, що підтверджується відповідним актом приймання - передачі вказаних робіт, згідно якого роботи виконані в повному об'ємі, недоліків виявлено не було.

В подальшому, в процесі експлуатації поставленого відповідачем радіально- свердлильного верстату, позивачем у серпні 2014 року було виявлено дефекти у його роботі, а саме течу мастила по герметичному з'єднанню датчика електромагнітної муфти в корпусі редуктора, у районі насосу та двигуна та в інших вузлах верстата, сторонній шум двигуна, задимленість під час роботи, що підтверджується наявною в матеріалах справи відомістю дефектів, затвердженою 27.08.2014 року.

01.09.2014 позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. №1474 щодо направлення відповідного представника для складення акту невідповідності продукції по якості. Вищевказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.

29.09.2014 року позивач повторно надіслав на адресу відповідача лист з вимогою направити представника відповідача для складання акту. Листом за вих. № 876 від 02.10.2014 року відповідач повідомив позивача про неможливість направлення свого представника для ремонту верстату, з огляду на проведення на території Луганській області АТО. При цьому, запевнив позивача, що не відмовляється від виконання гарантійних зобов'язань та після зупинення бойових дій, ним на адресу позивача буде направлено спеціаліста.

28.10.2014 року залученими позивачем експертами Луганської Регіональної торгово-промислової палати України було складено акт експертизи № 382, яким встановлено, що радіально-свердлильний верстат використовується у ремонтно-механічному цеху, механічних пошкоджень немає, при візуальному огляді працюючого обладнання в режимі холостого ходу експертом було виявлено течу мастила по роз'ємним з'єднанням гідросистеми. У момент запуску верстата з'являється різкий запах перегрітого мастила або запах, що нагадує перегріті фрикційні кільця фрикційної муфти (тетінакс і тексталіт). При роботі обладнання постійно присутній шум невизначеного характеру в області кріплення головного циліндру поз.23 лист 12-13 ОС2660.00.00.000РЭ, при збільшенні навантаження шум посилюється. При проведенні експертизи деталі на верстаті не опрацьовувались. Зняття пломб механізму приводу головного циліндру експертом не проводилось.

З огляду на перебування верстату на гарантії, позивачем не було порушено пломбування, а 11.11.2014 року було направлено лист на адресу відповідача щодо направлення його представника для складання акту невідповідності продукції по якості.

02.12.2014 року між сторонами було складено акт № 1, яким після виявлення дефектів, відображених у вказаному документі, що виникли в процесі експлуатації обладнання, було підтверджено необхідність здійснити гарантійний ремонт зазначеного обладнання з усуненням виявлених дефектів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представником відповідача було здійснено гарантійний ремонт обладнання, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про усунення дефектів № 2 від 26.12.2014 року, підписаним обома сторонами, а також продовжено гарантійний строк обслуговування на 3 місяця.

Відмовляючи ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" у задоволенні позову в частині стягнення з ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" суми штрафу в розмірі 10% від загальної суми укладеного договору, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем помилково ототожнюється поставка неякісного товару з гарантійними випадками, що мали місце в даній справі, оскільки ані в акті експертизи від 28.10.2014 року, ані в акті про виявлені дефекти від 02.12.2014 року не зазначено про те, що вказана продукція була неналежної якості, а, навпаки, сторонами було складено саме акт про виявлені дефекти, а не акт про невідповідність продукції умовам договору, тому суди дійшли висновку, що позивачем не доведений факт поставки відповідачем товару неналежної якості.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Задовольняючи позовні вимоги позовних вимог ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення з відповідача збитків у сумі 4 922,12 грн, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у випадку виявлення дефектів продукції при прийманні і в гарантійний період чи у випадку її невідповідності умовам договору, Постачальник зобов'язаний за свій рахунок по вимозі Покупця усунути всі виявлені дефекти чи замінити продукцію новою. Строк усунення дефектів - 30 календарних днів, заміни - 180 календарних днів з дня підписання сторонами акту про невідповідність продукції умовам договору чи про виявлені дефекти.

В порушення умов договору, відповідач не з'явився на виклик позивача для складання акту, повідомивши про неможливість такого з'явлення, з огляду на проведення на території Луганській області АТО.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача були наявні збитки, які пов'язані з необхідністю проведення відповідної експертизи, для якої було залучено експертів Луганської Регіональної торгово-промислової палати. За проведення вказаної експертизи позивачем на підставі виставленого палатою рахунку - акту № 382 від 28.10.2014 року, 11.11.2014 року було сплачено грошові кошти у сумі 4 922,12 грн., Тому суди дійшли висновку, що заявлені збитки були понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, взятих по договору та задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 року та рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2015 року у справі №916/1550/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: Н.В. Акулова

І.М. Волік