ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 915/849/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Воліка І.М.розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лазурний"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 рокута ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 рокуу справі№915/849/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовом Відкритого акціонерного товариства "Лазурний"до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"проприпинення правовідносин за договором іпотеки від 17.04.2008 року та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі №915/849/15 (суддя: Гриньова-Новицька Т.В.) справу №915/849/15 за позовом ВАТ "Лазурний" до ПАТ "Кредитпромбанк" про припинення правовідносин за договором іпотеки від 17.04.2008 р. та зобов'язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року у справі №915/849/15 (судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В., Бєляновский В.В.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі №915/849/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що предметом спору у даній справі є припинення правовідносин сторін за господарським договором та зобов'язання особи вчинити певні дії, тому територіальну підсудність даної справи слід визначати відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Відкрите акціонерне товариство "Лазурний" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі №915/849/15 в повному обсязі, а справу передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника відповідача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2015 р. Відкрите акціонерне товариство "Лазурний" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 17.04.2008 р., зобов'язати відповідача звернутися до реєстратора з заявою про припинення обтяження, зареєстрованого 17.04.2008 р. за №7042309 на підставі іпотечного договору №1288 від 17.04.2008 р.; з заявою про припинення іпотеки реєстраційний номер обтяження №7042616 від 11.12.2008 р. на нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Трихати, вул. Степанової Валентини, 59; з заявою про припинення обтяження, зареєстрованого 17.04.2008 р. за №2814339 на підставі іпотечного договору №1288 від 17.04.2008 р.; з заявою про припинення іпотеки реєстраційний номер обтяження №2814476 від 17.04.2008 р. на нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Трихати, вул. Радгоспна, 22; докази припинення обтяження надати позивачу.

Загальні правила територіальної підсудності справ господарському суду встановлені ст. 15 ГПК України, згідно з ч. 2 якої справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, у відповідності до ч. 1 ст. 17 ГПК України матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у ст. 1 визначає місцезнаходження юридичної особи як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Згідно з положеннями ст.ст. 1, 17 названого Закону відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), що є автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позовних вимог є, визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки від 17.04.2008 р., який було укладено між ВАТ "Лазурний" та ПАТ "Кредитпромбанк" та зобов'язання особи вчинити певні дії.

Згідно із даними, що містять у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача по справі є м. Київ, вул. Дружби Народів, 38.

Зважаючи на викладені законодавчі положення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що територіальну підсудність даної справи слід визначати відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, тобто розгляд даної справи має здійснюватися господарським судом за місцезнаходженням відповідача ПАТ "Кредитпромбанк", тобто Господарським судом міста Києва.

Відтак суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на положення ч. 3 ст. 16 ГПК України, адже у даній справі не розглядається спір про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Під час апеляційного перегляду справи позивач доводив наявність підстав для розгляду справи за його місцезнаходженням як сторони, зобов'язаної за договором іпотеки здійснити на користь відповідача певні дії, посилаючись на положення ч. 1 ст. 15 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на положення наведеної норми, оскільки у даній справі не розглядається спір, що виник при укладанні, зміні, розірванні господарського договору чи визнанні його недійсним. Зокрема, передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України спосіб захисту шляхом припинення господарських правовідносин не можна ототожнювати з розірванням господарського договору, зважаючи на положення ст. 202 цього Кодексу, яка передбачає розірвання лише в якості однієї з можливих умов припинення господарських зобов'язань. Водночас заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії не мають договірного характеру.

Тобто заявлені позивачем у даній справі вимоги не можна віднести до обставин, наявність яких зумовлює відповідну територіальну підсудність справи згідно з ч. 1 ст. 15 ГПК України та виключну підсудність згідно з ч. 3 ст. 16 ГПК України.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що територіальну підсудність даної справи слід визначати відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували норми процесуального права, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лазурний" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року у справі №915/849/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді: Н.В. Акулова

І.М. Волік