ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 915/1340/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В. Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства "УкрБелВест" Дятлової І.В.на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 22.06.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015у справі№ 915/1340/13 господарського суду Миколаївської областіза заявою боржникаприватного підприємства "УкрБелВест"пробанкрутствоЗа участю представників: ПАТ "КБ "Надра" - Волинського А.В.; ПП "УкрБелВест" - Клюєвої І.С.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання результатів аукціону з продажу майна від 19.09.2014 року недійсними.

Справа щодо визнання результатів аукціону з продажу майна "УкрБелВест"судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 року у справі №915/1340/13 (суддя Рженецький В.О.) позовну заяву ПАТ "Укрсоцбанк" від 26.09.2014р. про визнання результатів аукціону недійсними - задовольнили; визнали результати аукціону з продажу майна Приватного підприємства "УкрБелВест", проведеного 19.09.2014 о 8год. 30 хв., недійсними.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року (судді: Богатир К.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Бєляновський В.В.) апеляційну скаргу ліквідатора ПП "УкрБелВест" Дятлової І.В. на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 залишено без змін.

Ліквідатор ПП "УкрБелВест" Дятлова І.В. у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду від 12.08.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" від 26.09.2014 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "УкрБелВест" проведеного 19.09.2014 о 8 год. 30 хв.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявником зазначено, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи. Також, ліквідатор ПП "УкрБелВест" Дятлова І.В. посилається на порушення та невірне застосування при прийнятті судових рішень положень ст. ст. 44, 49, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 42 , 43 , 32, 34, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями, в результаті проведення процедури ліквідації ПП "УкрБелВест" ліквідатором виявлено у банкрута 26 одиниць рухомого майна, серед яких 25 транспортних засобів, що перебувають у заставі ПАТ "Комерційний банк "Надра" та 1 транспортний засіб, що перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк".

Згідно із Висновком про вартість майна від 06.03.2014 року та від 26.03.2014 року, оціночна вартість 25 транспортних засобів, які знаходились у заставі ПАТ "Комерційний банк "Надра" складає 449131,00 грн. без урахування ПДВ, оціночна вартість автомобіля, що перебував у заставі ПАТ "Укрсоцбанк" складає 21879,00 грн. без урахування ПДВ.

Зборами комітету кредиторів ПП "УкрБелВест" відповідно до протоколу № 2 від 25.04.2014 року прийнято рішення щодо організації та здійснення процедури продажу майна, у тому числі, надання дозволу ліквідатору на продаж майна банкрута, визначено параметри проведення електронних торгів, у т.ч. - лот № 1 - тип майна: цілісний майновий комплекс, початкова вартість цілісного майнового комплексу у сумі 5 348 880,27 грн. (вартість визнаних судом вимог кредиторів та внесених до реєстру), тощо.

Ліквідатором ПП "УкрБелВест" Дятловою (Науменко) І.В. укладено договір про проведення аукціону з Товарною Біржею "Електронні торги України" в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" у м. Миколаєві з продажу цілісного майнового комплексу боржника від 24.06.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.12.2014 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у даній справі було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "УкрБелВест", який проводився 19.09.2014 року, з огляду на те, що функції з оцінки та продажу майна, в тому числі яке перебуває у заставі, здійснює виключно ліквідатор, і відповідно погодження умов оцінки та продажу такого майна з заставним кредитором нормами Закону про банкрутство не передбачено

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 у справі №915/1340/13 наведені судові акти були скасовані, з огляду на те, що судами не надано відповідної правової оцінки, чи підлягало продажу одним лотом продане рухоме майно, як таке, що забезпечує зобов'язання перед двома різними заставними кредиторами.

Під час нового розгляду справи, суд першої інстанції висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, визнав результати аукціону з продажу майна ПП "УкрБелВест" як цілісного майнового комплексу, проведеного 19.09.2014 недійсними, застосувавши положення ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з того, що спірне майно продано одним лотом, в порушення ч. 4 ст. 42 Закону, хоча перебувало у заставі двох різних банків, а саме, ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Комерційний банк "Надра".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки попередніх судових інстанцій щодо визнання недійсними результатів торгів, правомірними, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень ст.ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 вказаного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при проведенні спірного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, продажу підлягали виявлені у банкрута 26 одиниць рухомого майна, серед яких 25 транспортних засобів, що перебувають у заставі ПАТ "Комерційний банк "Надра" та 1 транспортний засіб, що перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк"

Згідно ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, але виходячи із положень даного Закону, зокрема ст. 33, можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що визначальним в даному випадку є саме факт продажу майна боржника за найбільшою ціною.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

З огляду на встановлені обставини та наведені законодавчі положення слід погодитись із висновками попередніх судових інстанцій про те, що майно, що включено ліквідатором до цілісного майнового комплексу ПП "УкрБелВест", складається виключно з майна яке є предметом застави двох різних кредиторів - не може вважатись цілісним майновим комплексом та не підлягає продажу одним лотом.

Крім наведеного слід відзначити, що оскільки в силу вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує, продаж майна в комплексі, призведе до того, що після його продажу буде неможливо відокремити кошти від реалізації майна, що знаходиться в забезпечені двох різних банків.

Враховуючи викладене, доводи ліквідатора приватного підприємства "УкрБелВест" Дятлової І.В., викладені у касаційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства "УкрБелВест" Дятлової І.В. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.06.2015 та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі №915/1340/13 залишити без змін.

Головуючий: Л.В. Жукова

Судді: О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк