ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 912/3146/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДержавного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля"на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 рокуу справі господарського суду № 912/3146/15 Кіровоградської областіза заявоюДержавного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля"пропро порушення справи про банкрутство Державного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля"в судовому засіданні взяли участь представники :

Державного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля": Кошліченко В.С. (довіреність від 03.08.2015 року).

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.08.2015 року (суддя Деревінська Л.В.) заяву за вих. №ав59 від 10.08.2015 року Державного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" та додані до неї документи на 80 аркушах, в тому числі платіжний документ №ПН2277 від 10.08.2015 року про сплату судового збору на суму 6 090 грн., повернено без розгляду з підстав ненадання заявником доказів на підтвердження дотримання державним підприємством-боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, як необхідної передумови для порушення справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державне відкрите акціонерне товариство "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" (далі - ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля") звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року у даній справі, направивши її 28.08.2015 року поштовим відправленням на адресу місцевого господарського суду (вх. №03-36/423/15 від 31.08.2015 року); ухвалою апеляційного суду від 10.09.2015 року зазначену апеляційну скаргу повернено без розгляду з підстав її подання скаржником з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду без клопотання про його поновлення (том 1, а.с. 8, 9).

Усунувши обставини, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" 15.09.2015 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу суду першої інстанції (вх. №03-36/442/15 від 18.09.2015 року) повторно подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу за вих. №ав/69 від 15.09.2015 року на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року, в якій просило визнати поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги та задовольнити заяву про його поновлення, прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до місцевого господарського суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви голови ліквідаційної комісії ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" про порушення справи про банкрутство. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів, наданих головою ліквідаційної комісії державного підприємства на підтвердження підставності порушення щодо нього справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 15 - 17).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Науменка І.М., суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.) апеляційну скаргу ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" за вих. №ав/69 від 15.09.2015 року з додатками на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.08.2015 року повернено скаржнику без розгляду, повернено скаржнику платіжні документи про сплату судового збору за подання апеляційних скарг у серпні та вересні 2015 року та за подання заяви про порушення справи про банкрутство (том 1, а.с. 18). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про сплату скаржником судового збору за подання у вересні 2015 року апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство державного підприємства-боржника в розмірі меншому, ніж визначений Законом України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою від 28.09.2015 року, ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, аргументуючи неправильним застосуванням апеляційним судом положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року) при визначенні ставки судового збору, що підлягала до сплати ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" при поданні повторно у вересні 2015 року апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року у даній справі, а також порушенням вимог статей 43, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2015 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.12.2015 року о 10 год. 20 хв., зобов'язано ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги за вих. №ав/69 від 15.09.2015 року з додатками на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.08.2015 року у даній справі.

У судовому засіданні від 01.12.2015 року представником скаржника Кошліченком В.С. надано для огляду колегії суддів касаційного суду оригінал апеляційної скарги за вих. №ав/69 від 15.09.2015 року з додатками на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року та оригінал заяви про порушення справи про банкрутство з додатками. При цьому, в матеріалах справи наявні копія витребуваної апеляційної скарги та копії платіжних документів про сплату ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" судового збору за апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство на загальну суму 1 218 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" - Кошліченка В.С., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 42 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями частини 2 статті 8 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та частини 3 статті 94 ГПК України, якою встановлено форму та зміст апеляційної скарги, апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, перелік документів, доданих до скарги. До скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 та частинами 2, 3 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала, на яку може бути подана касаційна скарга.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційним судом встановлено, що заявником апеляційної скарги за вих. №ав/69 від 15.09.2015 року на виконання вимог частини 3 статті 94 ГПК України надано квитанції №ПН7462 від 28.08.2015 року та №ПН3980 від 15.09.2015 року про сплату судового збору на загальну суму 1 218 грн. (том 1, а.с. 16 - 17).

Однак, зазначені платіжні документи визнано апеляційним судом, як неналежні докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі з огляду на те, що станом на момент подання скаржником апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року повторно у вересні 2015 року набрали чинності зміни до Закону України "Про судовий збір", внесені Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року (діє з 01.01.2015 року), відповідно до яких визначено окрему ставку судового збору, що справляється за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство, у зв'язку з чим заявнику апеляційної скарги №ав/69 від 15.09.2015 року на ухвалу про повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство належало сплатити судовий збір в розмірі 13 398 грн. (110% * (1 218 грн. * 10)).

Зазначене стало підставою для прийняття судом апеляційної інстанції ухвали від 28.09.2015 року про повернення вдруге поданої ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цілому з висновками апеляційного суду про ненадання скаржником до повторно поданої апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та зазначає про таке.

Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року, визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини апеляційної скарги №ав/69 від 15.09.2015 року, скаржник просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року про повернення без розгляду заяви голови ліквідаційної комісії ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" про порушення справи про банкрутство підприємства-боржника за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство, а справу направити до місцевого господарського суду для вирішення питання про прийняття її (заяви) до розгляду (том 1, а.с. 15 - зворот).

Отже, ставка судового збору за подання скаржником у вересні 2015 року апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року у даній справі, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті головою ліквідаційної комісії підприємства-боржника при зверненні до місцевого господарського суду зі заявою про порушення справи про банкрутство у серпні 2015 року, та становить 110% від її розміру.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Ухвали від 09.10.2015 року у справі №922/1191/13 у подібних правовідносинах на предмет застосування положень Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.

Також, пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)" роз'яснено про те, що розмір судового збору у випадку подання апеляційної скарги у справі, судовий збір за подання заяви в якій було сплачено до 01.09.2015 року, розраховується виходячи із суми судового збору, сплаченого при поданні заяви і не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір" в редакції Закону України №484-VIII від 22.05.2015 року.

Місцевим господарським судом встановлено обставини подання головою ліквідаційної комісії державного підприємства у серпні 2015 року до суду першої інстанції заяви про порушення справи про банкрутство ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 1).

Отже, ставка судового збору за подання заяви про порушення даної справи про банкрутство становила 6 090 грн. (5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року), що узгоджувалося з положеннями частини 1 статті 4 та підпункту 13 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року та було фактично сплачено заявником при поданні заяви про порушення справи про банкрутство.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VIII від 28.12.2014 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становив 1 218 грн.

Відтак, звертаючись у вересні 2015 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 6 699 грн. (110 % * (1 218 * 5)).

Як вбачається з матеріалів повторно поданої апеляційної скарги та встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником надано платіжні документи про сплату судового збору на загальну суму 1 218 грн., що не відповідає вимогам підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, чинними з 01.09.2015 року.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильними в цілому висновки апеляційного суду про ненадання скаржником належних доказів сплати у встановленому законом розмірі судового збору за подання у вересні 2015 року апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство державного підприємства-боржника. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що допущення судом апеляційної інстанції помилки при розрахунку суми судового збору, яка підлягала до сплати при поданні скаржником апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2015 року повторно (15.09.2015 року), не може бути підставою для скасування прийнятої ним ухвали від 28.09.2015 року, зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини сплати заявником апеляційної скарги суми судового збору в меншому розмірі, ніж встановлений Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону України №484-VIII від 22.05.2015 року) за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство.

Доводи касаційної скарги про необхідність застосування при розрахунку суми судового збору, що підлягає до сплати за апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, ставки судового збору, що сплачується за подання апеляційної скарги на ухвалу суду та становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому апеляційна скарга подається до суду, колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє як такі, що не узгоджуються з положеннями підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України №484-VIII від 22.05.2015 року, та правовою позицією Верховного Суду України згідно з Ухвалою від 09.10.2015 року у справі №922/1191/13 у подібних правовідносинах.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ДВАТ "Олександрійська автобаза" ДП ДХК "Олександріявугілля" та скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Олександрійська автобаза" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Олександріявугілля" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року у справі №912/3146/15 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський