ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 5024/2357/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовичана ухвалугосподарського суду Херсонської області від 16.07.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015у справі № 5024/2357/2011 господарського суду Херсонської областіза заявою Прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави, в особі Херсонського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доПриватного підприємства "Вікторія Люкс"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у справі № 5024/2357/2011, зокрема, припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 5024/2357/2011 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сашина О.А. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у справі № 5024/2357/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Сашин О.А. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 у справі № 5024/2357/2011 в частині припинення повноважень арбітражного керуючого Сашина О.А. відповідно до п. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 5024/2357/2011, ухвалити нове рішення про припинення повноважень арбітражного керуючого Сашина О.А. як ліквідатора банкрута у справі № 5024/2357/2011 згідно його заяви про дострокове припинення повноважень відповідно до п. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, п. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків ліквідатор зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до п. 11 ст. 3-1 вказаного Закону, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (ліквідатора) згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених ст. 3-1 цього Закону, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Частиною 13 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.07.2015, комітетом кредиторів до господарського суду було подано клопотання про припинення повноважень ліквідатора Сашина О.А., про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марченка С.О. та продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців. До клопотання додано протокол засідання комітету кредиторів від 01.07.2015, згідно якого було прийнято відповідне рішення клопотати перед господарським судом про припинення повноважень ліквідатора Сашина О.А., про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Марченка С.О., та про продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців; а також заяву арбітражного керуючого Марченка С.О. від 08.06.2015 про згоду на участь ліквідатором у справі (свідоцтво № 644 від 26.03.2013).

Оскаржувана ухвала господарського суду в частині припинення повноважень ліквідатора Сашина О.А. мотивована тим, що в ухвалі від 14.04.2015 господарський суд встановив, що ліквідатор Сашин О.А. з дня його призначення (ухвала від 12.06.2012) до цього часу не реалізував правові можливості з питання повернення вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників боржника, також не виконав рішення комітету кредиторів від 21.10.2014, відповідний позов до суду фактично не подано.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором не підготовлено висновок про наявність в діях засновників та службових осіб боржника ознак доведення боржника до банкрутства та інших діянь, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника.

З матеріалів справи господарський суд встановив, що вимога до осіб, які несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями боржника - це єдиний можливий актив боржника, право стягнення якого не реалізоване ліквідатором.

Також, суд першої інстанції зазначив, що зобов'язував ліквідатора та комітет кредиторів (ТОВ "Райффайзен Лізінг Аваль" та ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Херсон) скликати засідання комітету кредиторів, на якому розглянути звіт ліквідатора, вирішити питання щодо продовження строку процедури та повноважень ліквідатора Сашина О.А., копію протоколу засідання надати суду, проте, до цього часу ліквідатор Сашин О.А. уникав участі в засіданні комітету кредиторів, тобто вимоги господарського суду не виконав.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку про припинення повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Сашина О.А.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 27.08.2015 із вищезазначеними висновками суду першої інстанції погодився.

Відповідно до вимог статті 43 ГПК України, господарські суди оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи із вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст. 3-1 вказаного Закону, підставами для припинення повноважень ліквідатора можуть бути, зокрема, встановлений у судовому порядку факт невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, іншою підставою є звернення ліквідатора про дострокове припинення ним своїх обов'язків.

Згідно вимог статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд касаційної інстанції зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, а також встановлено судом першої інстанції в протоколі судового засідання від 16.07.2015 та описовій частині оскаржуваної ухвали від 16.07.2015, ліквідатор у судове засідання не з'явився, проте подав суду звіти про проведену роботу станом на 01.07.2015 та на 13.07.2015, у яких зазначив про проведення ним роботи по стягненню внесків до статутного фонду боржника з його засновників, які має намір використати для задоволення вимог кредиторів, та, у зв'язку з виникненням конфлікту з кредиторами, просив у клопотанні припинити його повноваження достроково (а.с. 22, 23, 31 матеріалів оскарження ухвали від 16.07.2015 у справі № 5024/2357/2011).

Проте, в порушення вимог ст.ст. 4-2, 43 ГПК України, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав правової оцінки змісту вищезазначеного клопотання арбітражного керуючого Сашина О.А. про припинення ним повноважень ліквідатора банкрута достроково, висновків в ухвалі щодо вищезазначеного клопотання не зробив, що свідчить про неповноту дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 27.08.2015, в порушення вимог ст.ст. 99, 101 ГПК України, на вищезазначену обставину уваги не звернув та неповноту розгляду судом першої інстанції матеріалів справи не усунув.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, арбітражний керуючий Сашин О.А. в апеляційній скарзі зазначав, що подавав суду першої інстанції відповідно до п. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяву про дострокове припинення ним повноважень ліквідатора (а.с. 50 матеріалів оскарження ухвали від 16.07.2015 у справі № 5024/2357/2011).

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 16.07.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 27.08.2015 у справі № 5024/2357/2011, в частині припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Сашина О.А. - підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.07.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 5024/2357/2011 в частині припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича скасувати. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк