ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 27/189б-908/3581/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"на постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року господарського суду Донецької області від 29.07.2015 рокуу справі господарського суду № 27/189б-908/3581/14 Донецької областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс"до Приватного підприємства "Донвугілляпостачання"про визнання банкрутомліквідаторГороховський А.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ": Тукман Ю.В. (довіреність №304 від 10.12.2014 року),Приватного підприємства "Донвугілляпостачання":не з'явилися.В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року порушено провадження у справі №27/189б про банкрутство Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (далі - боржника) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2012 року визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 311 640 грн. основного боргу, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 4 місяці - до 25.05.2012 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В. (том 1, а.с. 72 - 73).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму основного боргу 231 388 046, 85 грн. та додатково пені на суму 9 712 504, 89 грн., в тому числі з вимогами ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 41 081 406, 85 грн. основного боргу у першу чергу та додатково пені на суму 9 712 504, 89 грн. у шосту чергу, а також з вимогами ТОВ "Вугіллясервіс" на суму 190 306 640 грн. основного боргу у четверту чергу (том 1, а.с. 106 - 107).

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2012 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 13.02.2013 року, відмовлено ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" у задоволенні клопотання від 31.05.2012 року про припинення провадження у даній справі про банкрутство, визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гороховського А.В. (том 2, а.с. 32 - 33, том копій матеріалів справи №27/189б-908/3581/14, а.с. 130 - 131).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Донвугілляпостачання", провадження у даній справі припинено (том 2, а.с. 154 - 155, 179 - 180).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута скасовано з передачею справи для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до місцевого господарського суду в іншому складі суду з огляду на помилковість висновків судів про підтвердження ліквідатором Гороховським А.В. належними та достатніми доказами факту припинення юридичних осіб-дебіторів та списання у зв'язку із цим їх заборгованості перед боржником, як безнадійної, та невідповідність таких висновків положенням частини 1 статті 25 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора в ході ліквідаційної процедури пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута (том 4, а.с. 42 - 49).

В ході подальшого розгляду справи на стадії ліквідаційної процедури 17.06.2015 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Гороховського А.В. за вих. №3-1114/1 від 14.11.2014 року з додатками, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Приватного підприємства "Донвугілляпостачання", в тому числі ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.12.2013 року (вх. №1805/15) (том 4, а.с. 73 - 84).

Розгляд зазначеного звіту ліквідатора по суті неодноразово відкладався ухвалами місцевого господарського суду (том 4, а.с. 86 - 87, 103 - 104).

25.06.2015 року та 29.07.2015 року ліквідатором банкрута Гороховським А.В. подано до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: витягів з ЄДРПОУ станом на 22.06.2015 року щодо дебіторів боржника - ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" та ТОВ "Донвуглезбагачення", а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №41364453 від 28.07.2015 року з інформацією про відсутність зареєстрованого за підприємством-банкрутом нерухомого майна (вх. №2516/15 та №5845/15) (том 4, а.с. 88 - 94, 110 - 111).

25.06.2015 року ліквідатор Гороховський А.В. звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора підприємства-боржника від 14.11.2014 року, при цьому, звіт ліквідатора з додатками, складений за підсумками всієї ліквідаційної процедури у справі з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 26.12.2012 року та станом на момент завершення, до зазначеного клопотання не долучався (вх. №2523/15) (том 4, а.с. 95).

Розглянувши подані документи в судовому засіданні від 29.07.2015 року (суддя Попов О.В.), місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.12.2013 року, ліквідував Приватне підприємство "Донвугілляпостачання" (код ЄДРПОУ 30623185), провадження у справі припинив, зобов'язав ліквідатора повідомити про завершення ліквідаційної процедури державний орган з питань банкрутства (том 4, а.с. 113 - 115). Судове рішення мотивоване виконанням вказівок касаційного суду при скасуванні попереднього рішення про затвердження звіту ліквідатора, встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційного балансу банкрута з кредиторською заборгованістю на суму більш як 241, 1 млн. грн., що залишилася непогашеною у зв'язку з недостатністю у банкрута активів, які можна було б спрямувати на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", як заставний кредитор боржника з вимогами на суму більш як 50,7 млн. грн., (далі - скаржник) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29.07.2015 року, мотивуючи передчасністю висновків про можливість завершення ліквідаційної процедури у даній справі у зв'язку з неповнотою здійснених ліквідатором Гороховським А.В. заходів щодо розшуку активів боржника та невідповідністю поданого ним на затвердження до господарського суду звіту положенням статті 32 Закону про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - М'ясищева А.М., суддів: Кододової О.В., Мартюхіної Н.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.07.2015 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 4, а.с. 135 - 138).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.07.2015 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 31, 25, 26, 32 Закону про банкрутство та статей 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про неповноту дій ліквідатора Гороховського А.В. з виявлення активів банкрута, надання суду достатніх доказів на підтвердження відсутності у підприємства-боржника майна, яке можна було б спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, а також подання на затвердження до суду повного звіту про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури підприємства-боржника, попереднього обговореного на засіданні комітету кредиторів, що не узгоджується з вимогами статті 25 Закону про банкрутство щодо обов'язків ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута. Також, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій неповно виконали вказівки касаційного суду при попередньому скасуванні судових актів за наслідком проведеної ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Донвугілляпостачання".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.07.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника - Тукмана Ю.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону про банкрутство визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Справа про банкрутство Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" порушена ухвалою суду 19.12.2011 року за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року (том 1, а.с. 1).

Матеріалами справи підтверджується затвердження реєстру вимог кредиторів ухвалою суду від 29.03.2012 року з вимогами ініціюючого кредитора на суму 190 306 640 грн. основного боргу у четверту чергу та вимогами ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 50 793 911, 74 грн., з яких 41 081 406, 85 грн. основного боргу віднесено до першої черги задоволення, як забезпечених заставою майна боржника; всього вимог конкурсних кредиторів на загальну суму основного боргу 231 388 046, 85 грн. та додатково пені на суму 9 712 504, 89 грн. (том 1, а.с. 106 - 107).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою суду першої інстанції від 26.12.2012 року, залишеною без змін апеляційним судом згідно з постановою від 13.02.2013 року, Приватне підприємство "Донвугілляпостачання" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В. (том 2, а.с. 32 - 33, том копій матеріалів справи №27/189б-908/3581/14, а.с. 130 - 131).

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 29.07.2015 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку, як належним, доказам проведення ліквідаційної процедури та формування пасиву боржника згідно з ліквідаційним балансом на суму більш як 241, 1 млн. грн., що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності, поданим ліквідатором Гороховським А.В. Звіту про завершення ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" станом на 14.11.2014 року; ліквідаційному балансу банкрута станом на 30.12.2013 року; акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 10.01.2013 року, з якого вбачається наявність у боржника дебіторської заборгованості на загальну суму 222 150 631 грн., в тому числі заборгованості ТОВ "Бербері" на суму 190 005 000 грн., ТОВ "ТЦБ "ДЕ ФАКТО" на суму 32 123 564 грн., ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" на суму 10 725 грн. та ТОВ "Донвуглезбагачення" на суму 11 342 грн.; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (нерухомого майна, земельних ділянок, автомототранспорту, сільськогосподарської техніки, морського, річкового та технологічного транспорту, повітряних суден) та корпоративних прав; обставинам закриття банківських рахунків боржника, списання ліквідатором Гороховським А.В. за погодженням з комітетом кредиторів дебіторської заборгованості на суму 222 150 631 грн., як безнадійної, у зв'язку з припиненням юридичних осіб-дебіторів, що підтверджується витягами з ЄДРПОУ, долученими до матеріалів справи (том 2, а.с. 53, 55 - 57, 59, 62 - 65, 98, 109 - 110, 116 - 119, 123 - 126, 134, 135, том 4, а.с. 74 - 84, 89 - 94, 111).

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про належне виконання ліквідатором Гороховським А.В. усіх дій в ході ліквідаційної процедури банкрута та погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при скасуванні судових рішень про завершення ліквідаційної процедури підприємства-боржника Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року зазначалось про необхідність в ході подальшого розгляду справи на стадії процедури ліквідації зобов'язати ліквідатора банкрута скласти та подати до суду на затвердження попередньо обговорений на засіданні комітету кредиторів звіт ліквідатора за весь період проведення ліквідаційної процедури у справі з додатками та ліквідаційний баланс банкрута, який би за змістом та формою відповідав стандартам бухгалтерського обліку.

Суди попередніх інстанцій не досліджували поданого ліквідатором Гороховським А.В. на затвердження, як підсумкового, звіту про проведення ліквідаційної процедури боржника від 14.11.2014 року на предмет повноти додатків до нього, передбачених частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство. Так, у додатках до зазначеного звіту відсутній реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів на момент завершення ліквідаційної процедури, а також відомості про вжиття ліквідатором належних дій щодо пред'явлення до ТОВ "Донвуглезбагачення" та ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" вимог про повернення дебіторської заборгованості банкруту до моменту їх припинення, як юридичних осіб, у процедурах банкрутства відповідно у квітні та липні 2014 року, про що внесено записи до ЄДРПОУ та що може свідчити про бездіяльність ліквідатора на користь третіх осіб (том 4, а.с. 74 - 84, 89 - 94).

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що затвердження місцевим господарським судом звіту ліквідатора Гороховського А.В., складеного станом на 14.11.2014 року, та припинення у зв'язку із цим провадження у справі про банкрутство у підсумковому засіданні від 29.07.2015 року не узгоджується з вимогами частини 1 статті 32 Закону про банкрутство щодо затвердження господарським судом повного звіту ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 26.12.2012 року та до моменту її завершення, оскільки звітом не охоплено 8 місяців періоду ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується невідповідність поданого ліквідатором ліквідаційного балансу банкрута вимогам законодавства про банкрутство щодо періоду за який подається ліквідаційний баланс та стандартам бухгалтерського обліку, визначеним положеннями Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"" №73 від 07.02.2013 року. Так, ліквідаційний баланс станом на 30.12.2013 року, який був предметом дослідження у підсумковому засіданні суду першої інстанції від 29.07.2015 року, не підписано ліквідатором Гороховським А.В. та не засвідчено печаткою юридичної особи-боржника, дата складення ліквідаційного балансу не відповідає моменту завершення ліквідаційної процедури щодо боржника (том 4, а.с. 81 - зворот).

Також, при складанні ліквідаційного балансу ліквідатор Гороховський А.В. використав зразок балансу згідно Додатку 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №25 від 24.01.2011 року, тоді як доказів наявності у підприємства-банкрута статусу суб'єкта малого підприємництва господарському суду надано не було, за даними ліквідаційного балансу станом на 30.12.2013 року списанню підлягає дебіторська заборгованість на суму більш як 222, 1 млн. грн. та заборгованість перед кредиторами на суму більш як 241, 1 млн. грн., що свідчить про значні фінансові обороти боржника до моменту порушення справи про банкрутство.

Відтак, поданий ліквідатором на затвердження до суду першої інстанції ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.12.2013 року не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з виключенням боржника з ЄДРПОУ, як такого, в якого недостатньо активів, які можна спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів.

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101, 11112 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, врахування вказівок суду касаційної інстанції при скасуванні судових актів щодо вжиття заходів до розшуку активів боржника та передчасність їх висновків за змістом оскаржуваних рішень про завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором Гороховським А.В. усіх дій в ході ліквідаційної процедури банкрута.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.07.2015 року за наслідком проведення ліквідаційної процедури у даній справі необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство з відповідною оцінкою дій ліквідатора Гороховського А.В., яким упродовж тривалого часу не вживаються належні дії з проведення процедури ліквідації підприємства-боржника та подаються неналежні документи, внаслідок чого ухвали про завершення ліквідаційної процедури у справі скасовувалися двічі; перевірити правомірність списання ліквідатором Гороховським А.В. дебіторської заборгованості банкрута на суму більш як 222, 1 млн. грн. на підставі наказу №3 від 07.11.2013 року, зважаючи на обставини припинення ТОВ "Донвуглезбагачення" та ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр", як юридичних осіб, у квітні та липні 2014 року із внесенням відповідних записів до ЄДРПОУ (том 2, а.с. 117, том 4, а.с. 89 - 94); перевірити обставини ліквідації зазначених осіб на предмет можливого правонаступництва зобов'язань ТОВ "Донвуглезбагачення" та ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" внаслідок реорганізації шляхом злиття, приєднання та зобов'язати ліквідатора за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження попередньо обговорений та схвалений на засіданні комітету кредиторів боржника повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 26.12.2012 року) з додатками, передбаченими частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство, в тому числі реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів на момент завершення ліквідаційної процедури у справі та ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку.

Положеннями частини 1 статті 122 ГПК України до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) віднесено вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (83100, Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 29.07.2015 року у справі №27/189б-908/3581/14 скасувати.

Справу №27/189б-908/3581/14 передати на розгляд до господарського суду Донецької області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (83100, Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2015 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Донвугілляпостачання".

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський