ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 908/1093/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.05.15у справі№908/1093/14господарського судуЗапорізької областіза позовомКомунального підприємства "Водоканал"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення сумиза участю представників від:позивачаРушинець А.О. (дов. від 05.01.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 10 749,02 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.09.07 №6862.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.14 (суддя Алейникова Т.Г.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Шутенко І.А., судді Крестьянінов О.О., Плахов О.В.) позовні вимоги задоволено повністю, з мотивів порушення відповідачем законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. ФО-П ОСОБА_4 всупереч вимогам діючого законодавства не забезпечено своєчасну повірку приладу обліку та здійснювалося споживання води за неповіреним належним чином водолічильником, результатом чого стало нарахування заборгованості за послуги безоблікового водопостачання та водовідведення.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Скаржник вважає, що судові акти не містять беззаперечних доказів порушення відповідачем умов Договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та норм чинного законодавства, оскільки строк повірки не перевищував одного місяця, а тому у позивача відсутні підстави для застосування п.514 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".

Позивач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.09.07 між ФОП ОСОБА_4 та КП "Водоканал" укладено Договір №3862 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації, за умовами якого позивач забезпечує відповідачу подачу питної води на господарсько-побутові та технічні потреби, а також приймає стічні води у приміщення магазину по вул. 40 Років Радянської України,2, а відповідач має оплатити ці послуги вчасно і на умовах договору.

17.04.09 сторони склали акт технічного обстеження водопроводу №132, за змістом якого у приміщенні магазину відповідача за вищевказаною адресою на вводі встановлено засіб обліку марки КВ 1,5 №079495 - державна повірка 2-й квартал 2009 року. Держповірка дійсна до 2-го кварталу 2012 року. Експлуатація не держповіреного приладу обліку не дозволяється. Прилад обліку опломбовано пломбою "А 2430". Акт підписано уповноваженими представниками сторін.

Показчиком 2012 "Засоби вимірювальної техніки, занесені до державного реєстру України" затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України міжповірчий термін лічильників холодної та гарячої води кристальчастих типу КВ 1,5, результати вимірів яких використовуються під час розрахунків в сфері побутових та комунальних послуг, встановлено 3 (три) роки.

13.08.13 відповідачем подано заяву за №13740 про надання дозволу на зняття лічильника холодної води для держповірки.

15.08.13 представниками сторін складено акт технічного обстеження водопроводу №490ТИ, яким зафіксовано прострочення держповірки. В той же день уповноваженими представниками позивача складено акт №490/1ТИ, яким зазначено, що термін дії держповірки засобу обліку марки КВ 1,5, №079495 закінчився та водоспоживання відповідача до встановлення резервного приладу обліку вважається безобліковим.

20.08.13 на виконання п. 3.2.5 договору, відповідачем здано лічильник на повірку позивачеві.

21.08.13 лічильник повірено позивачем, він є справним, що підтверджується Актом виконаних робіт №214.

23.08.13 відповідачем оплачено позивачу повірку лічильника та письмово повідомлено позивача про установку лічильника та необхідність його опломбування.

Пунктом 3.2.1. договору сторони узгодили, що абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним договором та нормативними документами, вказаними у п.1.1. цього договору.

На підставі акта технічного обстеження водопроводу 15.08.13 №490/1ТИ КП "Водоканал" складено акт-рахунок від 15.08.13 №6862/1 за період з 12.07.13 (з дня підписання останнього акта-рахунку від 11.07.13 за №35475) по 14.08.2013р., в якому визначено вартість води по вводу 15 мм розрахунковим способом, відповідно до якого сума, що підлягає оплаті складає 10 749,02 грн.

Розрахунок виконаний за порядком п.3.3 Правил користування, який встановлює, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/с та дією її повним перерізом протягом 24 год/добу.

Відповідно до п.5.1. договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач відмовився підписувати акт технічного обстеження водопроводу від 15.08.13 №490/1ТИ та акт-рахунок №6862/1 на суму 10 749,02 грн. Акти направлені відповідачу супровідним листом від 03.09.13 №10717.

Зважаючи на те, що відповідачем зазначена сума стягнення не сплачена, КП "Водоканал" звернувся з відповідним позовом до господарського суду, що і стало предметом розгляду даної справи.

Мотивуючи висновок про задоволення позову, суди обох інстанцій виходили з того, що обов'язок своєчасно подавати прилади обліку на перевірку закон поклав саме на водокористувачів. Тобто, відповідач мав своєчасно подати заяву на перевірку засобу обліку. Однак, у порушення вказаних вимог закону відповідач продовжував користуватися приладом обліку після закінчення строку його держповірки, що і стало підставою для нарахування заборгованості за несвоєчасну повірку приладу обліку та споживання води за неповіреним належним чином водолічильником.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками, оскільки всупереч ст.43 ГПК України судами не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що КП "Водоканал" не вірно виконав розрахунок витрат води, оскільки здійснив його як за безоблікове споживання води.

Зважаючи на те, що весь обсяг спожитої води пройшов крізь опломбований прилад обліку, котрий в свою чергу після цього був повірений та результати повірки виявилися позитивними, тобто водомір справний та здійснює вірний облік, судам насамперед слід було встановити чи мало місце дійсно безоблікове споживання води і чи є відповідно підстави для нарахування витрат води за ставкою безоблікового споживання.

Щодо доводів позивача про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування з підстав прострочення держповірки водолічильника, то колегія суддів Вищого господарського суду звертає на наступне.

Згідно п.5.1, 5.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.28 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

При цьому, відповідно до п.3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.12 №279 суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 №30 передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Вищий господарський суд України вважає слушними доводи скаржника про те, що невжиття позивачем зі свого боку всіх необхідних і залежних від нього заходів щодо проведення вчасної держповірки водолічильника, невиконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів призвело до пропуску строку чергової повірки водоміру.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що задовольняючи позов, суди обох інстанцій залишили поза увагою той факт, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. А отже, застосування п.3.3 Правил позивачем для здійснення розрахунку витрат води за ставкою позаоблікового споживання є безпідставним.

Що стосується висновків судів попередніх інстанцій про застосування п.5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, який визначає порядок розрахунку об'єму води за пропускною спроможністю труби у випадку, коли повірка приладів триває понад місяць, колегія суддів касаційної інстанції вважає їх також помилковими.

Матеріали справи свідчать, що повірка приладів обліку відповідача тривала з 12.07.13 (з дня підписання останнього акта-рахунку від 11.07.13 за №35475) по 13.08.13 (до дня надходження заяви абонента від 13.08.13) - 33 дні. Проте, посилання КП "Водоканал" та судів попередніх інстанцій на акт від 11.07.13 №35475, як на початок обліку безоблікового періоду є помилковим, бо вказаний акт за своїм змістом не є фіксацією безоблікового користування відповідачем водою, а є актом на оплату, а тому касаційна інстанція вважає застосування п.5.14 Правил для нарахування позаоблікового розрахунку об'ємів води також безпідставним.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.14 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.15 у справі №908/1093/14 скасувати.

Справу №908/1093/14 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д. С. Кривда