ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року Справа № 910/29236/15

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Яценко О.І. - головуючого (доповідача), Данилова М.В. Данилова Т.Б.,розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова на постановувід 12.05.2016Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/29236/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" доВідкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольовапростягнення 77400,28грн,за участю представників: від позивача - Іонова О.Б. дов. 06.07.2016від відповідача -Стрижак К.М. дов. 18.12.2015ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/29236/15 (суддя Полякова К.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Суліма В.В., Коротун О.М.), стягнуто з ВАТ "Меридіан" на користь ТОВ "Київгума" 37265,25грн. попередньої оплати, 8235,28грн. пені та 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 31900,50грн. з ВАТ "Меридіан", припинено.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що у позивача відсутнє право розірвати договір або відмовитися від нього у односторонньому порядку, оскільки це не передбачено договором. Зокрема, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги аналогічну справу № 910/29234/15 між тими ж сторонами.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що оскаржувані відповідачем судові акти прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Одночасно судами при винесенні рішень було з'ясовано в повному обсязі та доведено обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 28.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" (виконавець) укладено договір №18 (далі - договір). п.1.1.Договору визначено, що виконавець зобов'язується згідно наданої замовником технічної документації (креслень) виготовити оснащення (штамп, пресформу), а замовник зобов'язується прийняти оснащення та оплатити його вартість в порядку, передбаченому розділом 3 цього Договору. Найменування, кількість, комплектність, одиниця виміру, вартість та термін виготовлення оснащення визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною до цього Договору. (п.1.2., п.2.1.Договору).

Відповідно до п.3.1.,п.3.2.Договору, оплата здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України на поточний рахунок виконавця, а саме 50% вартості оснащення сплачується авансовим платежем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником рахунку-фактури; 25% вартості оснащення сплачується протягом 5 (п'яти) банківських днів після письмового повідомлення виконавця про готовність оснащення до відвантаження; 25% вартості оснащення сплачується протягом 5 (п'яти) банківських днів після проведення тестування оснащення у замовника, отримання зразків продукції, що відповідають необхідним технічним вимогам та складання акта приймання оснащення за якості.

Сторонами за даним Договором складено та підписано Специфікацію №1 на одну ливарну форму на пробку "Ромашка-1" ціною 63801,00 грн. із ПДВ 20%, із терміном виконання 110 календарних днів з дати отримання авансового платежу, а також Специфікацію №2 на штамп для вирубки пробки АБ ціною 74530,50 грн. із ПДВ 20%, із терміном виконання 90 календарних днів з дати отримання авансового платежу.

Згідно рахунку №3401 від 28.04.2015 (про що зазначено у призначенні платежу), платіжним дорученням №1912 від 12.05.2015 позивач сплатив 31900,50 грн. попередньої оплати за ливарну форму на пробку "Ромашка-1". Також, відповідно до платіжного доручення №1913 від 12.05.2015, позивачем сплачено 37265,25 грн. попередньої оплати за штамп для вирубки пробки, згідно рахунку №3400 від 28.04.2015.

Відповідачем прострочено виконання робіт у зв'язку з чим позивач направив відповідачу лист вих.№01пр-106 від 23.09.2015, в якому просив виконати передбачені Договорами №18 від 28.04.2015 та №б/н від 18.05.2015 роботи.

Надалі, позивачем направлено відповідачу лист вих.№01пр-112 від 01.10.2015 про повернення сплаченої суми 75566,00 грн. за Договорами №18 від 28.04.2015 та №б/н від 18.05.2015, в якому також зауважив, що вказані договори вважаються розірваними.

Відповідач, у свою чергу, листом №12/1138 від 21.09.2015 зазначив нові терміни виконання робіт, а саме за Договором №18 від 28.04.2015 у строк до 08.10.2015. У відповідь на лист позивача вих.№01пр-112 від 01.10.2015 відповідач направив лист №12/1219 від 08.10.2015 із запереченням щодо розірвання договорів та гарантував виконання робіт у зазначені в листі №12/1138 від 21.09.2015 строки. Після того, відповідач направив 06.01.2016 позивачу лист №12/10 від 05.01.2015 про здійснення поставки ливарної форми на пробку "Ромашка-1" та штампу для вирубки пробки АБ для проведення випробувальних робіт (тестування) оснащення.

25.01.2016 між сторонами складено акт №1 прийому-передачі обладнання, а саме ливарної форми на пробку "Ромашка-1", яка відповідає умовам Договору №18 від 28.04.2015 та прийнята позивачем (а.с.87). Також, сторонами складено акт №2 прийому-передачі обладнання - штампу для вирубки пробки АБ, яку позивач повернув у зв'язку із невідповідністю його виконання умовам Договору №18 від 28.04.2015 та неможливістю застосування за призначенням (а.с.88).

Судами встановлено, що сторони не заперечують виконання ними договору у вказаних вище обсягах.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем робіт за Договором №18 від 28.04.2015 про розірвання якого направлявся відповідний лист, замовник ТОВ "Київгума" просить повернути сплачені авансові платежі у загальному розмірі 69165,00 грн.

Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач всупереч умовам договору не здійснив у визначений строк поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову. А оскільки ливарна форма на пробку „Ромашка-1" позивачем прийнята після звернення з даним позовом до суду (12.11.2015) та до винесення рішення в справі (01.02.2016), про що складено відповідний акт (25.01.2016), тому припинення провадження в частині стягнення 31 900 грн. 50 коп. (розміру авансу за пробку „Ромашка-1") є обґрунтованим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. статтею 193 Господарським кодексом України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник вправі відмовитися від договору, надіславши підряднику лист про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником. Отже, оскільки позивач згідно акту прийому-передачі обладнання № 2 від 25.01.2016 відмовився від прийняття штампу для вирубки пробки АБ, у зв'язку із неможливістю застосування за призначенням, тому вимоги для повернення позивачу сплачених грошових коштів у розмірі 37265,25 грн. за штамп для вирубки пробки АБ є оборунтованими. Одночасно, згідно акту прийому-передачі обладнання № 1 від 25.01.2016, позивач прийняв ливарну форму на пробку "Ромашка-1", отже, господарським судом правомірно застосовано п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

п.7.1.Договору, при порушені терміну виготовлення та поставки оснащення з вини виконавця він сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в такий термін, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. Тому, стягнення пені у розмірі 8 235, 28 грн за прострочення виконання зобов'язання є правомірним.

Отже, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України). Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі Господарського суду міста Києва № 910/29236/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.В. Данилова

Т.Б. Данилова