ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 910/1407/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. (доповідач),Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 09 квітня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 рокуу справі№ 910/1407/15-ггосподарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"про визнання договору поруки припиненим за участю представників: від позивача: від відповідача: Батюсь Т.В., Щербина О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Вест Ойл Груп" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни про визнання припиненою поруки за договором поруки від 29.03.2013 № 1-0099/13/38-Р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/1407/15-г (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 (судді: Яковлєв М.Л. - головуючий, Куксов В.В., Авдеєв П.В.), позов задоволено, згідно ч.ч.1, 4 ст.559 Цивільного кодексу України визнано припиненою поруку за договором поруки від 29.03.2013 №1-0099/13/38-Р зі змінами, внесеними додатковим договором від 23.05.2013 №1, укладеним між ТОВ "Вест Ойл Груп" та ПАТ "Банк Форум" з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Золотий екватор" як позичальника за кредитним договором від 29.03.2013 №1-0020/13/30-КL, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Золотий екватор".

ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.ч.1, 4 ст.559 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що суди прийшли до помилкового висновку щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв`язку із укладенням договору про внесення змін №4 до кредитного договору, та не врахували, що згідно договору поруки поручитель поручився за належне та своєчасне виконання кредитного договору, включаючи можливі зміни, що можуть бути внесені в майбутньому.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 10.08.2015 у зв`язку із перебуванням судді Татькова В.І. та судді Плюшка І.А. у відпустці, у справі №910/1407/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2015 касаційну скаргу у справі №910/1407/15-г прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 17.08.2015 у зв`язку з виходом судді Плюшка І.А. та судді Татькова В.І. з відпустки, для розгляду справи №910/1407/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вест Ойл Груп" вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи скарги безпідставними. Позивач вважає висновки судів правильними за встановленими обставинами, за якими сторонами кредитного договору шляхом укладення договору про внесення змін №4 від 27.12.2013 до кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013 збільшено обсяг відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання, а саме шляхом розширення змісту та умов основного зобов`язання та відстрочення виконання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти внаслідок збільшення кінцевого терміну погашення кредиту.

Позивач, посилаючись на ст.654 ЦК України, вважає, що згода поручителя на зміни зобов`язання повинна надаватись у належній письмовій формі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

Представник ПАТ "Банк Форум" подав до суду копію постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у справі №910/1404/15-г.

ТОВ "Вест Ойл Груп" надав суду письмові пояснення з аналізом судової практики проти доводів касаційної скарги.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.03.2013 між ПАТ "Банк Форум" як кредитором та ТОВ "Золотий екватор" як позичальником укладено кредитний договір № 1-0020/13/30-KL на відкриття невідновлювальної кредитної лінії.

29.03.2013 між ПАТ "Банк Форум" як кредитором та ТОВ "Вест Ойл Груп" як поручителем укладено договір поруки № 1-0099/13/38-Р.

До кредитного договору № 1-0020/13/30-KL банком та позичальником укладалися додаткові угоди.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 27.12.2013 між сторонами кредитного договору укладено договір №4 про внесення змін до кредитного договору, яким останні виклали пункт 1.4 кредитного договору у новій редакції, залишивши без змін перелік відкладальних обставин за кредитним договором та зазначивши, що позичальник отримав від кредитора кредит в рамках субліміту-2 у сумі 43033526,01 доларів США та здійснив погашення частини такого кредиту в рамках субліміту-2 в сумі 10250000 доларів США, та встановили новий графік погашення заборгованості за кредитом та інших платежів за кредитним договором.

Відповідно до умов укладеного сторонами додаткового договору №4 про внесення змін до кредитного договору за графіком погашення кредиту-2 збільшено розмір щомісячного платежу з погашення заборгованості за кредитом до 957831,47 доларів США та збільшено запланований залишок заборгованості позичальника за кредитом до 29910031,61 доларів США; за графіком погашення кредиту-3 збільшено розмір щомісячного платежу з погашення заборгованості за кредитом до 957831,47 доларів США та збільшено запланований залишок заборгованості позичальника за кредитом до 26078705,74 доларів США. Крім того, додатковим договором № 4 про внесення змін до кредитного договору збільшено розміри щомісячних платежів за кредитом і за графіком погашення кредиту-4 з 750000 доларів США до 957831,47 доларів США, за графіком погашення кредиту-5 - з 1075000 доларів США до 1340964,05 доларів США, за графіком погашення кредиту-6 - з 1625000 доларів США до 1915662,94 доларів США, за графіком погашення кредиту-7 - з 825000 доларів США до 2078494,28 доларів США.

Суди дійшли висновку, що додатковим договором №4 про внесення змін до кредитного договору збільшено зобов`язання позивача як поручителя у період після 2013 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідний додатковий договір до договору поруки із зміненими графіками погашення кредиту сторонами договору поруки не укладався.

За ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судами встановлено, що порука припинилась на підставі ч.1 ст.559 ЦК України і є підстави для задоволення позову.

З такими висновками судів попередніх інстанцій касаційна інстанція погоджується.

Згідно ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 27.12.2013 між сторонами кредитного договору укладено додатковий договір №4 про внесення змін до кредитного договору, яким викладено п.1.4 кредитного договору у новій редакції та встановлено новий графік погашення заборгованості за кредитом та інших платежів за кредитним договором.

Суди встановили, що відповідно до умов додаткового договору №4 про внесення змін до кредитного договору збільшено розмір щомісячного платежу з погашення заборгованості за кредитом та збільшено запланований залишок заборгованості позичальника за кредитом.

При цьому суди встановили, що внесення змін до кредитного договору додатковим договором №4 про збільшення обсягу відповідальності поручителя з останнім письмово не погоджено, відповідний додатковий договір до договору поруки не укладався.

Встановивши вище вказані обставини, суди попередніх інстанцій правильно застосували ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України та задовольнили позов про визнання договору поруки припиненим.

За ч.1 ст.559 ЦК України, відповідно до якої у тих випадках, коли боржник і кредитор змінюють умови основного договору таким чином, що це тягне збільшення обсягу зобов`язання поручителя без його згоди, порука припиняється.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (див. постанову ВСУ від 24.06.2015).

Норма ч.1 ст.559 ЦК України є підставою для висновку про те, що поручитель не залишається зобов`язаний в такому випадку навіть на початкових умовах.

Банк спростовує позовні вимоги у цій справі умовами п.1.1.1 договору поруки, за яким поручитель поручився перед банком за належне та своєчасне виконання ТОВ "Золотий екватор" у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені у майбутньому, а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Такі твердження скаржника про достатність попередньої згоди поручителя на збільшення обсягу відповідальності згідно п.1.1.1 договору поруки є безпідставним, оскільки зазначення в договорі поруки про те, що поручитель поручається за належне та своєчасне виконання кредитного договору, включаючи можливі зміни, що можуть бути внесені в майбутньому, не звільняє сторони основного зобов`язання від узгодження цих змін із поручителем.

Договором не передбачено, що такі зміни проводяться без їх узгодження (додаткового повідомлення), і докази такого узгодження відсутні (див. постанову ВСУ від 26.09.2012).

Положення п.1.1.1 договору поруки не усувають потребу в необхідності отримання письмової згоди поручителя на збільшення обсягу його відповідальності і не можуть сприйматися як надання такої згоди.

Тлумачення даного пункту договору поруки як погодження на майбутнє будь-яких змін щодо обсягу відповідальності поручителя є юридично неспроможним з огляду на інститут поруки. Частина 3 ст.6 Цивільного кодексу України не допускає в межах реалізації принципу свободи договору можливості відступлення від актів цивільного законодавства, у тому числі у випадку, якщо обов`язковість для сторін таких актів випливає із їх змісту або суті відносин між сторонами.

За п.5.8 договору поруки будь-які зміни та/або доповнення до договору набувають чинності лише якщо вони будуть оформлені письмово та підписані належним чином уповноваженими представниками сторін.

Решта доводів касаційної скарги не спростовують встановлених судами обставин про збільшення неузгодженою із поручителем додатковою угодою №4 про внесення змін до кредитного договору обсягу відповідальності поручителя, тому не впливають на правильні вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій у цій справі про припинення поруки і правомірне застосування ч.1 ст.559 ЦК України.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі №910/1407/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков