ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 5011-20/18178-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. (доповідач),Татькова В.І.,

розглянувши касаційні скарги1. Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9", 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 03 березня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 15 червня 2015 рокуу справі№ 5011-20/18178-2012господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", 2. Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"про стягнення 86 596 грн. 81 коп. за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"простягнення безпідставно отриманих коштів за участю представників: від позивача: Герасименко І.В., від відповідача: Кравець Д.М.,від третьої особи-1: Мельник Е.О.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду із позовом до ЖБК "Будівельник-9" про стягнення заборгованості у розмірі 86596,81 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідач порушив умови договору №8698/4-14 від 06.12.2000, не оплатив надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення та у зв`язку з чим утворився борг за період з 01.01.2009 по 31.08.2012.

Відповідач подав до суду зустрічний позов про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 186353,72 грн. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за спірний період підлягають застосуванню тарифи, встановлені розпорядженням КМДА від 03.06.1999 за №851 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", тому за період з січня 2010 року по листопад 2012 року включно за постачання холодної води та водовідведення позивач отримав кошти у розмірі 92944,79 грн. без достатньої правової підстави. Крім того, відповідач вказує, що згідно умов договору, укладеного з позивачем, він не зобов`язаний оплачувати за постачання води, що йде на підігрів, оскільки даний обов`язок не передбачений умовами договору, а отже позивач отримав кошти за воду, що йде на підігрів у розмірі 93408,93 грн. без достатньої правової підстави.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі №5011-20/18178-2012 первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 18 756,27 грн., 3% річних у сумі 451,60 грн., інфляційні втрати у сумі 38,61 грн., 168,23 грн. пені та 388,30 грн. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що розпорядження КМДА №1332 від 30.11.2009, яким керувався позивач за первісним позовом, не були подані на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, а тому не набрали чинності та не можуть бути застосовані при здійсненні розрахунку. Позивачем за первісним позовом вірно визначено тарифи, що встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 №58 та від 10.02.2012 №82. Позивачем за первісним позовом безпідставно включено до розрахунку основного боргу суму заборгованості у розмірі 47 962,91 грн. за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача за первісним позовом.

Відмовляючи в задоволені зустрічного позову суд вказав про невстановлення обставин утримання відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів позивача за зустрічним позовом без достатніх правових підстав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (судді: Ропій Л.М. - головуючий, Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково та прийнято нове рішення, у первісному позові відмовлено, у зустрічному позові відмовлено.

Господарським судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок боргу за тарифами, які слід було застосовувати позивачу, та встановлено відсутність боргу з боку відповідача за первісним позовом та відсутність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі ЖБК "Будівельник-9" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник стверджує, що господарський суд апеляційної інстанції встановив, що правовідносини по зустрічному позову виходять за межі договору.

Позивач за зустрічним позовом як на підставу позовних вимог посилається на те, що відповідач ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" не має права на отримання коштів за холодну воду на підігрів, проте апеляційний господарський суд вказаного не врахував та невірно зазначив правову позицію позивача за зустрічним позовом.

Скаржник зазначає, що платежі здійснювалися мешканцями кооперативу через КП ГІОЦ, яке в свою чергу перераховувало ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти як плату за гарячу воду. Проте, вказані кошти набуто останнім без належної правової підстави, оскільки вказаний платіж не передбачено умовами договору №8698/4-14.

Також суд апеляційної інстанції неправильно вказав про відсутність підтвердження, що кошти за гарячу воду позивач за зустрічним позовом сплачує іншим юридичним особам.

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" не погоджуючись із судовими рішеннями також звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволені первісного позову щодо стягнення 79477,12 грн. боргу, 3512,44 грн. 3% річних, 3439,01 грн. інфляційних втрат, 168,24 грн. пені, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник стверджує, що розпорядження КМДА щодо встановлення тарифів не підлягали державній реєстрації, тому суди неправомірно не взяли їх до уваги, а врахувавши тарифи, встановлені розпорядженням КМДА №851 від 03.06.1999, суди порушили ст.ст. 30, 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.2015 у справі №5011-20/18178-2012 у зв`язку із перебуванням судді Татькова В.І. та судді Плюшка І.А. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Картере В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.2015 касаційні скарги прийнято до провадження.

У відзиві ПАТ "АК "Київводоканал" вважає касаційну скаргу ЖБК "Будівельник-9" необгрунтованою, та стверджує, що спірні правовідносини мають договірний характер, а тому положення ст.1212 ЦК України не підлягають застосуванню.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 31.08.2015 у зв`язку з виходом судді Плюшка І.А. та судді Татькова В.І. з відпустки у справі №5011-20/18178-2012 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

ТОВ "Євро-Реконструкція" надав суду письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" задовольнити, а в задоволені касаційної скарги ЖБК "Будівельник-9" відмовити.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача та третьої особи-1, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ЖБК "Будівельник-9" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2000 між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал" (перетворено у ПАТ "АК "Київводоканал") та ЖБК "Будівельник-9" укладено договір № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення.

За п.п. 2.1, 2.2 договору №8698/4-14 позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82"; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин; відповідач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новим тарифом з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Предметом первісного позову є вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з ЖБК "Будівельник-9" вартості послуг за договором від 06.12.2000 № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення, які оплачено останнім частково.

Як встановлено судами, позивачем до вартості наданих послуг включено вартість холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води.

Суди встановили, що позивач не має правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів за лічильником, вказаним позивачем, оскільки цей лічильник знаходиться у тепловому пункті (бойлері), який не належить відповідачу на праві власності та не перебуває у нього на балансі, а договір № 8698/4-14, який визначений підставою позову, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру.

Також судами встановлено, що матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали відносини між ПАТ "АК "Київводоканал" та ЖБК "Будівельник-9" щодо постачання питної води, що йде на підігрів.

Крім того, відмовляючи в решті позовних вимог, суди дійшли правильного висновку, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженнями КМДА, а у період з 01.02.2011 по 31.08.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 №58 та від 10.02.2012 №82.

Судами встановлено, що розпорядження КМДА №1332 від 30.11.2009, якими керується позивач за первісним позовом, не було подано на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, а отже не набрало чинності, а розпорядження КМДА №980 від 31.08.2009 визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі № 2а-118/11,

Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок суми боргу за період з 01.12.2009 до 01.02.2009 за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації №851 від 03.06.1999, яке зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170.

В постанові Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у цій справі вказано з посиланням на детальний аналіз законодавства та судової практики, що розпорядження КМДА щодо тарифів підлягають державній реєстрації.

Апеляційний господарський суд врахував вказане та не встановив наявності заборгованості відповідача перед позивачем за первісним позовом чи прострочення виконання грошового зобов`язання за заявлений період.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність заборгованості за період з 01.01.2009 по 30.11.2009, дійшли правильного висновку про наявність підстав для застосування позовної давності до вимог про стягнення нарахованих сум з 01.01.2009 по 30.11.2009, та відмовили в цій частині позовних вимог.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновками господарських судів щодо зустрічних позовних вимог.

Предметом зустрічного позову є вимоги ЖБК "Будівельник-9" про стягнення з ПАТ "АК "Київводоканал" грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави.

За ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову господарські суди виходили із того, що кошти, які позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом, отримано останнім як оплата за надані послуги згідно із умовами договору № 8698/4-14, а отже такі кошти набуто за наявності правової підстави.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію.

Тобто, гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.

Згідно п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190, які набули чинності у жовтні 2008 року, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

За ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 3.13 Правил №190 розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ПАТ "АК "Київводоканал" не має правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів.

Договір №8698/4-14 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води.

Суди встановили, що матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами.

При цьому судами встановлено, що договором від 02.07.2012, укладеним із ТОВ "Євро-Реконструкція", та договором від 01.02.1999, укладеним із Спільним підприємством "Укр-Кан-Пауер", передбачено постачання теплової енергії у вигляді гарячої води ЖБК "Будівельник-9".

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки попередніх господарських судів при розгляді зустрічних позовних вимог передчасними, суперечливими, та непослідовними, а судові рішення такими, що не відповідають вищенаведеним нормам матеріального та процесуального права.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно ст.1117 ГПК України не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню в частині зустрічних позовних вимог з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід належним чином дослідити, чи сплачувались ЖБК "Будівельник-9" кошти на оплату постачання питної води для виготовлення гарячої води, чи були у ПАТ "АК "Київводоканал" правові підстави отримувати вказані кошти, та надати належну правову оцінку доводам позивача за зустрічним позовом щодо безпідставно набутих коштів на підставі нечинних розпоряджень КМДА та за відсутності договору на постачання гарячої води.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ЖБК "Будівельник-9" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі №5011-20/18178-2012 скасувати в частині зустрічних позовних вимог.

Справу № 5011-20/18178-2012 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков