Постанова ВГСУ від 01.06.2016 року у справі №б8/036-11

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № Б8/036-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, м. Вишневе Київської області на постановувід 06.04.2016 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ Б8/036-11 господарського суду Київської області за заявоюфізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Вишневе Київської області (голова комітету кредиторів)

про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд", м. Вишневе Київської областірозпорядник майна Задорожний Ю.В., м. Київкредиторпублічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:

ліквідатор ПАТ "Промінвестбанк" Лашутіна Е.І. Задорожний Ю.В.; Тунік Г.В., довір.; Бицюк Н.П., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 порушено провадження у справі № Б8/036-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" (далі - ТОВ "ОРТФ "Едланд", боржник) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Київської області від 17.03.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015, зокрема, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2015 вказані судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області на стадію підсумкового судового засідання у процедурі розпорядження майном. При цьому суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження судами факту неоплатності боржника у зв'язку з наявністю у нього дебіторської заборгованості перед ВАТ "Сарненський КХП".

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2016 (суддя Лопатін А.В.) провадження у справі № Б8/036-11 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України - до прийняття господарським судом Рівненської області у справі № 5019/2076/12 про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" рішення з відображеними у ньому відомостями щодо розміру погашення кредиторських вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (судді: Верховець А.А. - головуючий, Гарник Л.Л., Остапенко О.М.) зазначену ухвалу скасовано.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор - гр. ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу від 03.02.2016 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 35, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У силу ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже, норми ст. 79 ГПК України у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Згідно з підпунктом 1-1 розділу X Закону про банкрутство "Прикінцеві та перехідні положення" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до даної справи про банкрутство підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство у редакції, чинній до 19.01.2013.

З 04.11.2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" від 02.10.2012 № 5405-VI, яким норми ст. 11 Закону про банкрутство доповнено п. 17, відповідно до приписів якого господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

Отже, імперативні норми Закону про банкрутство, які є спеціальними та мають пріоритет у регулюванні правовідносин банкрутства, містять пряму заборону зупинення справи про банкрутство не залежно від підстав такого зупинення.

У зв'язку з чим, зупиняючи провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції помилково керувався загальними положеннями процесуального законодавства, зокрема ст. 79 ГПК України, та безпідставно не застосував спеціальні норми Закону про банкрутство, які підлягали застосуванню у даному випадку.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013), ст.ст. 41, 79, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -