Постанова ВГСУ від 01.06.2016 року у справі №922/4952/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 922/4952/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі господарського суду№922/4952/15 Харківської областіза зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 155 146,05 грн. пр. Шимко Ф.А. - дов. №31/1 від 31.03.16р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №29/09-14-МО від 29.09.2015р. за період з 16.01.2015р. по 13.02.2015р. у розмірі 139442,12грн., яка складається з основного боргу у розмірі 120750,00грн., пені у розмірі 10450,66грн., 3% річних у розмірі 803,90грн., 36% річних у розмірі 7437,56грн. та витрат на юридичну допомогу у розмірі 2000,00грн.

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд", в якому просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом переплату у розмірі 155146,05грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. первісний позов ТОВ "Мітрейд" до ТОВ "СП "Ековтор" залишений без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подання позивачем по первісному позову витребуваних ухвалами суду документів, а саме: оригіналів спірних видаткових накладних: №83 від 11.02.2015р., №91 від 13.02.2015р. та №92 від 13.02.2015р. із відповідними довіреностями на отримання товару, унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд первісного позову.

Ухвала господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. про залишення первісного позову без розгляду в апеляційному порядку (ст.106 ГПК України) не оскаржувалась.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. (судді Шарко Л.В., Аріт К.В., Денисюк Т.С.) зустрічну позовну заяву ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" розглянуто по суті і задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Мітрейд" на користь ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" 155146,05грн. переплати, посилаючись на доведеність та обґрунтованість зустрічних позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. (судді Могилєвкін Ю.О., Барбашова С.В., Плужник О.В.) за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що позов та зустрічний позов безпосередньо пов'язані підставами виникнення та без вирішення питання по первісному позову про наявність чи відсутність заборгованості відповідача неможливо вирішувати зустрічний позов про стягнення заборгованості, тобто суд першої інстанції необґрунтовано окремо розглянув первісний та зустрічний позови, передчасно залишив без розгляду первісний позов та задовольнив зустрічний позов.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.103 ГПК України, відповідно до якої у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р., а рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Мітрейд" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Також, ТОВ "Мітрейд" до відзиву долучено, по-перше не завірену належним чином (ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України та п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003)) копію акту Головного управління ДФС у Харківській області про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Мітрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства від 15.04.2016р. №178/20-40-14-01-08/36624196, а по-друге вказаний акт з додатками відсутній в матеріалах справи і не був предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, тому на підставі ст.1117 ГПК України додані документи касаційним судом не розглядаються і не враховуються при розгляді касаційної скарги, а приєднуються до матеріалів справи.

Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача за зустрічним позовом, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та справи, Вищим господарським судом встановлено, що приймаючи оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції порушено приписи ст.103 ГПК України, якою передбачені повноваження суду апеляційної інстанції, а саме відповідно до вказаної статті апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Тобто, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції та передачі справи на розгляд господарського суду Харківської області, вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому процесуальним законодавством.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XIIГосподарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 ГПК, яка не передбачає можливості передачі справи, на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній Інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК.

Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви тощо, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що предметом розгляду суду апеляційної інстанції було рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р., яким задоволено зустрічні позовні вимоги, в той час як в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції фактично надає оцінку ухвалі господарського суду Харківської області від 26.01.2016р., якою залишено без розгляду первісну позовну заяву, яка не була оскаржена в апеляційному порядку, як передбачено ст.106 ГПК України.

При цьому, апеляційний суд дійшов до висновку, що позов та зустрічний позов безпосередньо пов'язані підставами виникнення та без вирішення питання по первісному позову про наявність чи відсутність заборгованості відповідача неможливо вирішувати зустрічний позов про стягнення заборгованості, тобто суд першої інстанції необґрунтовано окремо розглянув первісний та зустрічний позови, передчасно залишив без розгляду первісний позов та задовольнив зустрічний позов.

Тобто, суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, а саме надав правову оцінку ухвалі господарського суду Харківської області від 26.01.2016р., яка не була предметом апеляційного оскарження, що також являється порушенням норм процесуального законодавства.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції також не врахував, що у даному випадку ухвала господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. про залишення первісного позову без розгляду, судами не скасовувалась та є чинною, а тому скасування лише рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р., яким вирішено питання щодо зустрічного позову та наявність чинної ухвали господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. про залишення первісного позову без розгляду, унеможливлює спільний розгляд первісного та зустрічного позовів.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що предметом як первісного, так і зустрічного позовів є стягнення коштів за неналежне виконання умов договору поставки №29/09-14-МО від 29.09.2015р. Тобто докази поставки товару та їх оплата є одночасно як доказами за первісним позовом, так і доказами по зустрічному позову, відтак, розглядаючи дану справу суди попередніх інстанцій, в тому числі і суд апеляційної інстанції, повинні дослідити наявні у справі докази в повному обсязі і прийняти законне та обґрунтоване рішення (постанову) по справі.

Згідно із ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційний суд скасовує рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передає справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильності вирішення справи, і справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що враховуючи порушення апеляційним судом норм процесуального права, що згідно ст.11110 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ековтор", оскільки судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а тому постанова по справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.103, 1115, 1117, 1119, 11110 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -