ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 922/4176/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г.,- головуючого Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Харківської областіна постанову від 15.03.2016

Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Харківської області № 922/4176/15за позовомпрокурора м. Харковадо Харківської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. управління Держземагенства у місті Харкові, 2. головне управління Держземагенства у Харківській області, 3. управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківській областіпроскасування рішення,за участю представників сторін:

позивача - Хорс К.Б.

відповідача - не з'явились,

третьої особи - не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2015 р. (судді - Добреля Н.С., Бринцев О.В., Калініченко Н.В.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. (судді - Барбашова С.В., Істоміна О.А., Слободін М.М.) рішення Господарського Харківської області від 09.11.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, перший заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) об`єктів" № 423/11 (пункт 10.2) від 28.09.2011 року ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" надано у приватну власність земельну ділянку площею 2,9057 га. за рахунок земель житлової та громадської забудови, по Білгородському шосе, 34 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови для зміни функціонального призначення об`єкту під комплекс житлових будинків та подальшої експлуатації об`єкту. При цьому зазначено, що будівництво необхідно виконати до 31.12.2012 року.

На підставі вищезазначеного рішення ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.11.2011 року серія ЯК № 159255, площею 2,9057 га, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської.

Позивач зазаначав, що рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) об`єктів" № 423/11 (пункт 10.2.) від 28.09.2011 року прийнято всупереч вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування даного рішення в частині пункту 10.2. додатку 1 до нього, а також про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі цього рішення.

Як вбачається з Витягу з ЄДРПОУ 16.08.2013 року відповідно до запису № 14801110010042915 юридичну особу ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" припинено.

Апеляційним господарським судом зазначено, що пункт 10.2. додатку до рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) об`єктів" № 423/11 від 28.09.2011 року не відповідає вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статтям 133, 135, 137 ЖК УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, оскільки ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" було створено з порушенням вимог законодавства щодо мети, порядку створення і організації житлово-будівельного кооперативу, а відтак у Харківської міської ради були відсутні правові підстави на безоплатну передачу цьому кооперативу у власність спірної земельної ділянки за оспорюваним рішенням.

Як вбачається зі змісту рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) об`єктів" № 423/11 від 28.09.2011 року правовими підставами для його прийняття є, у тому числі приписи статей 41, 116, 123 Земельного кодексу України.

Згідно статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

У відповідності зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами або юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Відповідно до статті 135 Житлового кодексу УРСР до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985р. № 186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до пункту 3 Примірного статуту ЖБК при будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше п'яти чоловік. Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Відповідно до пункту 5 Примірного статуту, число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир в житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в міста Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що передаючи земельну ділянку у власність ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту. З'ясування саме цих обставин при наданні земельних ділянок ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс", як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, зобов'язує раду з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення.

ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" створено із порушенням вищевказаних норм, оскільки згідно статуту утворено в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу, а тому фактично воно не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 Житлового кодексу України та статті 41 Земельного кодексу України. Вказаний кооператив є обслуговуючим, тому що мета його створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, оскільки його засновниками виступили лише три громадянина, які не перебували на обліку осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що члени ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" на момент їх вступу в кооператив відповідали встановленому віковому цензу - 30 років, а кількість членів кооперативу ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" (3 члена) відповідала встановленій пунктом 5 Примірного статуту кількості (5 членів).

Також, згідно з пунктом 3.1. Статуту ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" метою створення кооперативу є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва житлових будинків.

Проте, станом на момент пред'явлення позову відповідні житлові будинки на спірній земельній ділянці не побудовані і такі докази у справі не містяться.

Відповідно до статуту ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" він не був не створений при виконавчому комітету місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить статті 137 Житлового кодексу УРСР.

Отже, у Харківської міської ради були відсутні правові підстави на безоплатну передачу ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 41 Земельного кодексу України, в зв'язку з чим спірне рішення Харківської міської ради (пункт 10.2.) не відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктом 10.2. додатку до спірного рішення ОК "ЖБК "Атлант-Сервіс" надано у власність спірну земельну ділянку та на підставі такого рішення йому видано державний акт на право власності на неї.

За таких обставин, спірне рішення ради в оспорюваній частині суперечить вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Харкова.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Відповідач обґрунтовував необхідність застосування наслідків спливу позовної давності знаходженням 28 вересня 2011 року прокурора міста Харкова - Поповича Є.М., на пленарному засіданні Харківської міської ради 10 сесії 6 скликання.

Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 1 статті 261 цього ж Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами для представництва інтересів держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Із матеріалів справи вбачається обізнаність прокурора щодо прийняття спірного рішення Харківської міськради ще у 2011 році.

Так, згідно пункту 10 Наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 року № Згн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів" з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1, 15, 19 - 24 Закону України "Про прокуратуру" було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Відповідно до частини 1 статті 6 Регламенту Харківської міської ради персональні робочі місця передбачаються також для представників прокуратури м. Харкова та правоохоронних органів м. Харкова.

Згідно витягу з протоколу 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання 28.09.2011р. на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор м. Харкова - Попович Є.М., який відповідно до статті 121 Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами та їх виконавчими органами. Спірне рішення було направлено на адресу прокуратури міста Харкова відповідним листом.

Також, спірне рішення Харківської міської ради було офіційно опубліковано згідно вимог статті 21 Закону України "Про інформацію" в газеті "Харьковские известия" та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб.

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційного господарського суду про те, що нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призвело до наслідків визначених частиною 2 статті 12, частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

Відтак, у зв'язку із обізнаністю з вересня 2011 року прокурора міста Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до статті 6 Закону України "Про прокуратуру".

Правова позиція з цих питань наведена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014р. у справі № 6-152цс14.

Отже, початок перебігу позовної давності щодо оскарження пункту 10.2. Рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та (реконструкції) об`єктів" № 423/11 від 28.09.2011 року починається саме з дати прийняття цього рішення, а тому розпочався з вересня 2011 року та закінчився у вересні 2014 року.

Враховуючи звернення прокурора з даним позовом у липні 2015 року, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск прокурором строку позовної давності, у зв'язку з чим у заявленому прокурором позовом судом відмовляється саме з цих підстав.

Апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 922/4176/15 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук