ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 915/1104/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Карабаня В.Я., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської гімназії № 1 Вознесенської міської ради Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року у справі № 915/1104/15 за позовом приватного підприємства "Атлантікс" до Вознесенської гімназії № 1 Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи: Вознесенська міська рада Миколаївської області, Управління освіти Вознесенської міської ради Миколаївської області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 57 349,20 грн., пені в сумі 20 932,46 грн., 43 409,33 грн. інфляційних сум та 3% річних у сумі 3 638,92 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати виконаних робіт на підставі договору підряду від 21.12.2012 року № 21.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2015 року (суддя Фролов В.Д.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року (судді: Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в новій редакції, за якою позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 57 349,20 грн., 43 409,33 грн. інфляційних сум та 3% річних в сумі 3 638,92 грн., а в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третіх осіб до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 12.10.2011 року між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) було укладено договір підряду № 22 на виконання реконструкції існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень у м. Вознесенську Миколаївської області, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання реконструкції існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень.

Відповідно до п. 44 договору № 22 строком дії договору є час, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності 12.10.2011 року і діє до 31.12.2012 року.

Згідно з п.п. 2, 3, 5, 6 договору № 22 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання позивачу, визначені договірною ціною та проектною документацією, які є невід'ємною частиною договору. Початок виконання робіт - 14.10.2011 року. Строк виконання до - 31.12.2012 року. Договірна ціна робіт складала 1 018 248 грн. Договірна ціна є динамічною і розрахована згідно з ДБН-Д.1.1-1-2000 та додатків до них.

Оплата вартості виконаних робіт здійснюється відповідачем протягом 7 календарних днів з дати підписання сторонами акту форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 (п. 27 договору).

21.12.2012 року між сторонами було підписано договір підряду № 29/2012 на виконання реконструкцій існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень у м. Вознесенську Миколаївської області (додаткові роботи пов'язані з коригуванням проекту), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору на виконання додаткових робіт пов'язаних коригуванням проекту по об'єкту "Реконструкція існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень у м. Вознесенську Миколаївської області".

Пунктами 2, 5 договору № 29/2012 передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання позивачу, визначені договірною ціною та проектною документацією, які є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна робіт складає - 998 360,39 грн.

За результатами експертного дослідження підрядних робіт ТОВ "Украенергоресурс" були виявлені певні недоліки, а саме: наявність тріщин та руйнування оздоблювальних матеріалів, що виникли як наслідок застосування шпаклівок з вмістом гіпсу, застосованих позивачем на підставі рішення робочого проекту ТОВ "Миколаївкомундорпроект", розробленого на замовлення відповідача 142/2012.

Відповідно до технічного висновку № 03.01.13 внаслідок застосування шпаклівок з вмістом гіпсу на поверхні магнетизованих плит з'явились неглибокі та глибокі тріщини, відбулось розтріскування та продавлювання плит в районі саморізів, потріскування швів.

Пунктом 2 протоколу наради від 30.01.2013 року № 1 вирішено доручити директору ПП "Атлантікс" виконати роботу по усуненню дефекту облицювання стелі магнезитовими плитами у межах затвердженого кошторису в найкоротший термін.

01.02.2013 року ТОВ "Миколаївкомундорпроект" в листі № 29 рекомендувало відповідачу виконати перелік робіт з метою усунення виявлених недоліків в межах затвердженого кошторисного розрахунку.

Відтак 18.02.2013 року між сторонами було укладено договір підряду № 21 на виконання реконструкцій існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень у м. Вознесенську Миколаївської області, усунення дефектів підвісної стелі з магнезитових плит у Вознесенській гімназії № 1, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до дефектного акту та умов договору підряду на виконання реконструкції існуючої будови майстерні під їдальню з добудовою допоміжних приміщень у м. Вознесенську Миколаївської області, усунення дефектів підвісної стелі з магнезитових плит в Вознесенській гімназії № 1.

Відповідно до п. 5 цього договору договірна ціна складає 57 349,20, яка є динамічною та розрахована згідно з ДБН-Д.1.1-1-2000 та додатків до них.

Згідно з п. 19 договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником протягом п'яти календарних днів з дати підписання сторонами акту форми КБ-2, довідки КБ-3.

На виконання умов договору позивачем були виконані підрядні роботи за договором № 21 на загальну суму 57 349,20 грн., що підтверджується довідкою вартості виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2013 року форми КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року форми КБ-2, підписаними обома сторонами 30.04.2013 року та скріпленими печатками сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу, вартості та якості виконаних робіт.

Однак, відповідач за виконані підрядні роботи у встановлений договором № 21 строк не розрахувався.

Водночас, рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2015 року в справі № 915/1569/15 за позовом Управління освіти Вознесенської міської ради до відповідачів: Вознесенської гімназії №1, ПП "Атлантікс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вознесенської міської ради Миколаївської області відмовлено в позові про визнання недійсним договору від 18.02.2013 року № 21 у зв'язку з недоведеністю.

Предметом даного судового розгляду є вимоги підрядника до замовника про стягнення заборгованості, пені, інфляційних сум та 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати виконаних робіт на підставі договору.

Висновок суду першої інстанції про відмову в позові обгрунтовано тим, що відповідач, як учасник бюджетного процесу взяв на себе зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань на оплату виконаних позивачем робіт за спірним договором підряду, а тому ці зобов'язання відповідача не є бюджетними зобов'язаннями і відповідно із ст. 48 Бюджетного кодексу України не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних сум виходив з встановлення обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт на підставі договору підряду, а відмову в позові про стягнення пені мотивував помилковим нарахуванням позивачем пені поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено обставини виконання підрядником передбачених договором робіт та прийняття їх замовником, а також обставини неналежного виконання замовником зобов'язання з оплати вартості цих робіт в сумі 57349,20 грн., і наявність правових підстав та передбачених договором й законодавством умов для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за спірним договором.

Водночас, апеляційний господарський суд обгрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку оплачувати виконані підрядні роботи без наявності відповідного бюджетного асигнування, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність необхідних бюджетних коштів або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах викладена й у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446.

Крім того, статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, з урахуванням правильно встановленої апеляційним господарський судом дати початку перебігу цього шестимісячного строку, період, за який могла бути нарахована пеня, становить з 05.05.2013 року по 05.11.2013 року, однак позивачем нараховано пеню за період з 15.06.2014 року по 15.06.2015 року, тобто поза межами шести місяців, від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто всупереч вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, а тому суд другої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

В той же час, врахувавши ч. 2 ст. 625 ЦК України та доведеність обставин прострочення відповідачем виконання зобов'язання в частині оплати виконаних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних сум у заявленому позивачем розмірі.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дав належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих правових норм та умов договору, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57 349,20 грн., 43 409,33 грн. інфляційних сум та 3% річних в сумі 3 638,92 грн., відмовивши в решті позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Вознесенської гімназії № 1 Вознесенської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

М.Черкащенко