ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 910/25906/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - Мартиневич А.Б.;розглянувши касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної службина постановуКиївського апеляційного господарського суду від16.12.2015та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід09.11.2015у справі№ 910/25906/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"доДержавної казначейської служби України Запорізької митниці Державної фіскальної службипростягнення 2 591, 88 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - ТОВ "Технохімреагент") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Технохімреагент" 2 591, 88 грн матеріальної шкоди, завданої протиправними рішенням та діями Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 порушено провадження у справі № 910/25906/15 за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Державної казначейської служби України про стягнення 2 591, 88 грн. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Запорізьку митницю Державної фіскальної служби.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Грєхова О.А.) від 09.11.2015 позовні вимоги задоволено повністю, суд стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Технохімреагент" 2 591, 88 грн матеріальної шкоди, завданої протиправними рішенням та діями Запорізької митниці Державної фіскальної служби, стягнуто із Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь ТОВ "Технохімреагент" судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Рябуха В.І., Ропій Л.М.) від 16.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції, згідно з якою позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Технохімреагент" 2 591, 88 грн матеріальної шкоди, завданої протиправними рішенням та діями Запорізької митниці Державної фіскальної служби.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015, Запорізька митниця Державної фіскальної служби подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати, постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволення позовниз вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається, зокрема на те, що рішення прийнято господарським судом з порушенням правил підвідомчості, оскільки даний спір є публічно-правовим, з огляду на те, що однією із сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції.

Також Запорізька митниця Державної фіскальної служби вказує про те, що дії митного органу про витребування висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є правомірними.

Окрім того, скаржник зазначає, що в розумінні ст. 1166 ЦК України діями Запорізької митниці Державної фіскальної служби при здійсненні митного контролю та митного оформлення не завдано збитків ні особистим немайновим правам позивача, ні його майну.

При цьому, Запорізька митниця Державної фіскальної служби посилається на те, що відсутні будь-які судові рішення, якими б дії посадових осіб відповідача при проведенні митного контролю та митного оформлення спірного товару були б визнані неправомірними чи заподіяли матеріальну шкоду.

Ухвалою Вищого господарського суду країни від 23.05.2016 касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.06.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 та Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014, у справі № 808/8068/13-а за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про корегування митної вартості товарів від 04.07.2013 № 112050000/2013/000551/2 та картку відмови Запорізької митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №112050000/2013/00687. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Між фірмою-продавцем "Yixing-Union Biochemical Co.,Ltd." (Китай) та ТОВ "Технохімреагент" (покупець) 22.12.2011 було укладено контракт № 11077/ІМ, за умовами якого продавець зобов'язвсяся продати, а покупець придбати товари(продукцію) згідно специфікацій і умов, зазначених у відповідних додатках до контракту.

Згідно з додатком №5 до контракту № 11077/ІМ від 22.12.2011, продавець взяв на себе зобов'язання щодо поставки ТОВ "Технохімреагент" продукту - лимонної кислоти моногідрату у кількості 25 000, 00 кг за ціною 0, 700 доларів США за кілограм на загальну суму 17 500, 00 доларів США.

На виконання умов контракту, у липні 2013 року, фірма "Yixing-Union Biochemical Co.,Ltd." поставила ТОВ "Технохімреагент" лимонної кислоти моногідрат за ціною згідно умов контракту та додатку №5 до нього.

При митному оформлені зазначеного товару, 03.07.2013 до Запорізької митниці ТОВ "Технохімреагент" була подана ВМД №112050000/2013/017187 для митного оформлення вантажу у режимі імпорт. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ціни угоди. На підтвердження зазначеної у декларації митної вартості товару позивачем було також надано митному органу документи, перелік яких наведений у митній декларації.

Того ж дня Запорізькою митницею декларанту було надано повідомлення про те, що згідно вимог ст. 53 МК України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять ряд розбіжностей:

1) платіжні доручення в іноземній валюті №140 від 22.05.2013 та №152 від 22.05.2013 містять адресу банка-бенефіціара, що не відповідає адресі, зазначеній в інвойсі від 24.05.2013 №00814746;

2) платіжні доручення в іноземній валюті №140 від 22.05.2013 та №152 від 22.05.2013 містять інформацію щодо сум, перерахованих на рахунок китайського контрагента, які не відповідають сумам з виписки банку з боку виробника від 17.06.2013 та 23.05.2013;

3) дати перерахування коштів китайському контрагенту (відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті №140 від 22.05.2013 та №152 від 22.05.2013) не відповідають датам з виписки банку з боку виробника;

4) відповідно до інвойсу від 24.05.2013 №00814746 термін оплати 80% вартості товару протягом 20 днів з дати коносаменту, в підтвердженні замовлення на закупівлю 130538 від 17.05.2013 - проти копії коносаменту;

5) копія декларації країни відправлення 24.05.2013 №223120130811742534 містить інформацію щодо умов поставки FOB без зазначення конкретного географічного пункту.

У зв'язку з цим, як зазначив відповідач у повідомленні, необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із вказаним повідомленням митниці уповноважена особа ТОВ "Технохімреагент" була ознайомлена 03.07.2013 під розпис.

Уповноваженою особою ТОВ "Технохімреагент" 04.07.2013 на повідомленні зроблено запис про неможливість надання інших документів.

Запорізькою митницею 04.07.2013 було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №112050000/2013/000551/2, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 МК України у загальній сумі 22 000 доларів США у розрахунку 0,88 дол/кг.

Також Запорізькою митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00687, згідно якої ТОВ "Технохімреагент" було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №112050000/2013/017187 від 03.07.2013 з причин прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товарів №112050000/2013/00551/2 від 04.07.2013. У якості вимоги, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів у вказаній картці відмови зазначено скорегувати митну вартість відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №112050000/2013/00551/2 від 04.07.2013.

Враховуючи незгоду ТОВ "Технохімреагент" з рішенням про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/00551/2 від 04.07.2013, митне оформлення заявленого позивачем товару здійснено за митною декларацією від 04.07.2013 № 112050000/2013/017306 шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.

В межах строку, встановленого ч. 8 ст. 55 МК України, ТОВ "Технохімреагент" на підтвердження заявленої митної вартості товару були надані відповідачу Висновок експерта № Вє-382 від 09.08.2013, замовлений ТОВ "Технохімреагент" у Херсонській торгово-промисловій палаті, та Висновок експертного товарознавчого дослідження № 2071-13 від 16.09.2013, замовлений ТОВ "Технохімреагент" у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Проте, як вбачається з листів відповідача на адресу позивача від 19.08.2013 № 07.1-02-10-24/2089 та від 24.09.2013 № 07.1-04-18-24/2827, належні копії яких долучені до матеріалів справи, Висновок експерта № Вє-382 від 09.08.2013 та Висновок експертного товарознавчого дослідження № 2071-13 від 16.09.2013, які були надані позивачем відповідачу в порядку ч. 8 ст. 55 МК України як додаткові документи для підтвердження заявленої у МД № 112050000/2013/017187 митної вартості товарів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 № 112050000/2013/000551/2, відповідач не прийняв, пославшись на їх недоліки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ТОВ "Технохімреагент" до Державної казначейської служби України та Запорізької митниці Державної фіскальної служби про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Технохімреагент" 2 591, 88 грн матеріальної шкоди, завданої протиправними рішенням та діями Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України, що складає вартість проведених на його замовлення для підтвердження митної вартості спірного товару експертних досліджень (Висновок експерта №Вэ-382 від 09.08.2013 та Висновок експертного товарознавчого дослідження № 2071-13 від 16.09.2013).

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-18гс15 та від 19.08.2014 № 3-51гс14.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що задовольняючи у справі № 808/8068/13-а вимоги про визнання протиправним і скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 № 112050000/2013/000551/2, Запорізький окружний адміністративний суд у постанові від 13.11.2013, встановивши, що відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю на підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, згідно з якою неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, визнав недоведеним відповідачем наявність передбачених п.2 ч. 6 ст. 54 МК України підстав для відмови позивачеві у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки відповідачем не доведено факту відсутності у поданих позивачем документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як не доведено і факту наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Недоведеним відповідачем суд визнав і наявність правових підстав, за яких застосований позивачем метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, в даному випадку не застосовується.

З урахуванням вказаних обставин, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що рішення про корегування митної вартості товарів №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 було прийнято відповідачем безпідставно та з порушенням вимог МК України.

Залишаючи без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі № 808/8068/13-а, в ухвалі від 24.04.2014 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд зазначив, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості, керуючись лише тим, що декларантом не було надано додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем достатніх відомостей про митну вартість товару, які, як було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують заявлену позивачем митну вартість товарів та відповідають характеру угоди.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 71 КАС України, під час розгляду справи № 808/8068/13-а не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем за митною декларацією № 112050000/2013/01787 від 03.07.2013 товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення про коригування заявленої митної вартості № 112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 прийняте митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою від 30.10.2014 Вищий адміністративний суд України залишив без змін судові рішення у справі № 808/8068/13-а з тих підстав, що висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, належній оцінці досліджених доказів, та обґрунтовано застосованих нормах матеріального права до вирішення спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, господарські суди дійшли висновку, що факти, встановлені адміністративними судами під час вирішення справи № 808/8068/13-а, зокрема, протиправність і безпідставність дій Запорізької митниці Державної фіскальної служби при визначенні митної вартості спірного товару не за заявленою ТОВ "Технохімреагент" митною вартістю, не потребують доведення.

Також з врахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій відхилено посилання Запорізької митниці Державної фіскальної служби на те, що в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі № 808/8068/13-а встановлено факт правомірності дій Запорізької митниці Міндоходів щодо направлення запиту № 51495 від 03.07.2013 про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, оскільки такі обставини на вирішення спору сторін по суті не впливають, а ТОВ "Технохімреагент" у позові на обставини, пов'язані з направленням відповідачем вказаного запиту як на підставу задоволення позову не посилався.

Враховуючи висновки, що їх дійшли адміністративні суди при розгляді справи № 808/8068/13-а, господарські суди вважали доведеним факт наявності причинного зв'язку між діями Запорізької митниці Державної фіскальної служби і завданою ТОВ "Технохімреагент" шкодою.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що вказаними судовими рішеннями спростовуються твердження Запорізької митниці Державної фіскальної служби про відсутність судових рішень про визнання дій митного органу протиправними.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що замовляти експертні висновки для надання їх Запорізькій митниці Державної фіскальної служби на підтвердження задекларованої митної вартості товару і, відповідно, нести на їх отримання витрати, ТОВ "Технохімреагент" було вимушене через незаконне прийняття позивачем рішення про коригування заявленої митної вартості № 112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013.

Заявлені ТОВ "Технохімреагент" до стягнення 2 591, 88 грн складаються з 1 651,08 грн вартості Висновку експерта № Вє-382 від 09.08.2013 та 940, 80 грн вартості Висновку експертного товарознавчого дослідження № 2071-13 від 16.09.2013.

Як встановлено господарськими судами, факт проведення вказаних експертиз підтверджується належними копіями Акту № ОУ-00797 від 09.08.2013 здачі-приймання робіт (надання послуг) з підтвердження контрактної вартості Вє-382 на суму 1 651, 08 грн та Акту № 2071-13 від 16.09.2013 здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста № 2071-13 на суму 940, 80 грн відповідно. Факт оплати позивачем проведених експертиз в загальній сумі 2 591, 88 грн підтверджується долученими до матеріалів справи належними копіями відповідних документів - рахунків-фактур та банківських виписок з рахунку позивача.

Враховуючи, що понесення ТОВ "Технохімреагент" витрат, пов'язаних з підтвердженням митної вартості спірного товару саме у визначеній позивачем сумі було наслідком неправомірних дій Запорізької митниці Державної фіскальної служби щодо неприйняття при визначенні митної вартості спірного товару відомостей, вказаних ТОВ "Технохімреагент", права на що Запорізька митниця Державної фіскальної служби не мала, тобто ТОВ "Технохімреагент" мусило зробити вказані витрати для відновлення свого порушеного права, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами всіх складових, необхідних для покладення на орган державної влади відповідальності у вигляді відшкодування шкоди в розмірі 2 591,88 грн.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

При цьому, враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 № 12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Отже, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Вказана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справі № 18/177 від 22.02.2012, у справі № 5011-61/2508-2012 від 11.02.2013.

З врахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що заявлена до стягнення шкода підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України через Державну казначейську служби України.

Щодо доводів Запорізької митниці Державної фіскальної служби, що рішення прийнято господарськими судами з порушенням правил підвідомчості, оскільки даний спір є публічно-правовим, бо однією із сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

У п.п. 3.1-3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи Запорізької митниці Державної фіскальної служби, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

При цьому, судом апеляційної інстанції змінено рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат, а саме п. 3 резолютивної частини рішення, яким стягнуто судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн із Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь ТОВ "Технохімреагент", виключено з резолютивної частини, оскільки згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" з позову, що є предметом розгляду у цій справі, судовий збір взагалі не справляється. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, при цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано змінено рішення місцевого господарського суду відповідно до вимог процесуального закону, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 910/25906/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.