ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 910/24284/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного малого підприємства

"Надія-Універсал"

на рішення господарського суду міста Києва

від 03.11.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 16.03.2016 року

у справі № 910/24284/15

господарського суду міста Києва

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з

обслуговування житлового фонду Солом'янського

району м. Києва"

до Приватного малого підприємства

"Надія-Універсал"

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні позивача: Солом'янської районної в м. Києві державної

адміністрації

про розірвання договору оренди та стягнення

заборгованості

за участю представників:

позивача - не з'явилися

відповідача - Омельченка Л.В., Масловського І.А.

третьої особи - Деревицької Н.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного малого підприємства "Надія-Універсал" про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 368 від 18.12.2013, укладеного між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та Приватним малим підприємством "Надія - Універсал", стягнення з Приватного малого підприємства "Надія-Універсал" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" заборгованості по орендній платі та плати за землю за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 в сумі 149 433,96 грн., інфляційних втрат в сумі 59 049,24 грн., 3 % річних в сумі 2 978,58 грн., пені у розмірі 10 925,13 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 5 662,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року (судді: Синиця О.Ф., Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.), позов задоволено, розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 368 від 18.12.2013 року, укладений між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та Приватним малим підприємством "Надія-Універсал", стягнуто з Приватного малого підприємства "Надія-Універсал" на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" заборгованість по орендній платі в сумі 149433,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 59 049,24 грн., 3 % річних в сумі 2978,58 грн., пеню у розмірі 10 925,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 662,74 грн.

В касаційній скарзі Приватне мале підприємство "Надія-Універсал", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у даній справі, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник вказав про те, що не сплачував орендні платежі у зазначений позивачем період в зв'язку з наявністю у нього сумнівів щодо їх вірного розрахунку, а також заперечив проти нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.12.2013 року між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, правонаступником якого є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", (балансоутримувач) та ПМП "Надія-Універсал" (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 368, згідно якого відповідачеві передано в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 75,6 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Білгородська, 12, для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів та складу.

За користування об'єктом оренди орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради №34/6250 від 22.09.2011. Розмір орендної плати на дату підписання договору склав 7 593,12 грн. Крім того, орендар зобов'язався сплачувати компенсацію плати за землю, на якій розташований об'єкт оренди, що складає 227,43 грн. на місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору). Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України.

Орендні платежі сплачуються на рахунок балансоутримувача незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендних платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (пп. 3.5., 3.6. договору).

В порушення умов договору відповідач повністю та своєчасно не сплачував орендодавцю орендні платежі та плату за землю у період з 01.01.2014 по 31.07.2015, внаслідок чого заборгованість склала 149 433,96 грн., в той час як пунктами 6.7, 9.4, 9.6 договору передбачено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору, він може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Договір припиняється, зокрема, у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших причин передбачених законодавчими актами України.

17.11.2014 року балансоутримувач звернувся до відповідача з пропозицією (вих. № 108-14902/01) про дострокове розірвання договору оренди і звільнення приміщення, у відповідь на яку відповідач просив врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства та продовжити співпрацю.

Претензія балансоутримувача від 12.05.2015 року за вих. № 38-2303/03 про сплату заборгованості станом на 08.05.2015 року в сумі 114 522,57 грн. залишена відповідачем без задоволення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" послалось на порушення Приватним малим підприємством "Надія-Універсал" умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати і плати за землю, порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та вказало, що за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 заборгованість відповідача перед позивачем склала 149 433,96 грн., пеня за порушення виконання грошового зобов'язання - 10 925,13 грн., інфляційні втрати - 59 049,24 грн. та 3 % річних - 2 978,58 грн.

Заперечуючи проти суми заборгованості, відповідач, в свою чергу, послався на невірність розрахунку орендної плати та неспроможність своєчасно виконати зобов'язання за договором внаслідок фінансових ускладнень.

Місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановивши порушення Приватним малим підприємством "Надія-Універсал" умов вказаного договору в частині неповного та несвоєчасного внесення останнім орендних платежів за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року, що підтверджується розрахунком позивача, претензією, довідкою КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" від 01.10.2015 року про наявність боргу, адресованою господарському суду міста Києва (а.с. 28 т. 1), та перепискою між сторонами щодо зменшення розміру орендної плати, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з орендаря заборгованості у примусовому порядку і розірвання договору внаслідок істотного порушення ним умов договору.

При цьому, суди попередніх інстанцій вказали на порушення домовленості сторін, викладеної в п. 3.6 договору, згідно якої орендні платежі сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, та правильно спростували заперечення відповідача про те, що фінансові ускладнення є підставою для невиконання умов договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендоване майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно частини 3 статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Також приписами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 цього ж Кодексу договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

До переліку підстав, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, є істотне порушення договору другою стороною та інші випадки, встановлені договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (стаття 651 ЦК України).

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Крім того, в пунктах 6.7, 9.4, 9.6 договору сторони домовились, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору, він може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Договір припиняється, зокрема, у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших причин передбачених законодавчими актами України.

При вирішенні спору в судах попередніх інстанцій встановлено наявність пропозиції позивача до відповідача від 20.11.2014 про дострокове розірвання договору оренди і звільнення приміщення, яка залишена без задоволення.

Отже, факт систематичного порушення орендарем такої істотної умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати у відповідному розмірі, є достатньою підставою для його розірвання в судовому порядку.

За викладених обставин місцевий та апеляційний господарські суди правильно вказали на порушення відповідачем умов договору, що за своїм характером і наслідком є істотними.

Відтак, суди попередніх інстанцій, встановивши факт несвоєчасної та неповної сплати відповідачем орендних платежів у вищезазначений період, правильно застосували норми матеріального права в частині розірвання договору оренди комунального майна з урахуванням приписів частини 2 статті 651 ЦК України та частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В пункті 6.2. вказаного договору сторони домовились про відповідальність за несвоєчасну сплату орендних платежів у вигляді сплати орендарем на користь балансоутримувача пені в розмірі 0,5% від суми несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Також в силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на домовленість сторін, викладену в пункті 6.2. договору та норми цієї статті закону, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов"язання пені, інфляційних витрат та 3 % річних у заявлених розмірах також грунтується на вимогах закону.

Водночас доводи скаржника щодо некоректності розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, включених до суми проіндексованої щомісячної орендної плати, безпідставність включення позивачем до суми боргу плати за січень - лютий 2015 року відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Надія-Універсал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року у справі № 910/24284/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко Н.Г. Дунаєвська