ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 56/239 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 10.02.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.03.2016за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/2658 від 28.05.2015на діїВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі№ 56/239 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"до1. Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вета"простягнення заборгованостіза участю представників сторін:

позивача: Головіна О.І., дов. від 31.08.2012 № 010-01/6986

відповідача-1: Ступак А.Ю., дов. від 12.04.2016 № 1-04

відповідача-2: не з'явилися

ВДВС: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 56/239 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сташківа Р.Б., суддів Головіної К.І., Маринченка Я.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Отрюха Б.В.)

задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 у справі № 56/239 (солідарне стягнення 56460 грн. судового збору, боржник за наказом - ТОВ "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"),

визнано дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними,

скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.05.2015 № 47562233, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Наталією Вікторівною, якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 № 56/239, по якому боржником являється Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 56460 грн. судового збору).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі № 56/239, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги АТ "Укрексімбанк" № 040-02/2658 від 28.05.2015.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на неправильне застосування судами ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вважає, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання і його поновлення, для пред'явлення наказу до виконання залишається тільки та частина річного терміну, яка не минула до переривання.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" заборгованості за Кредитними договорами № 27107К12 від 02.08.2007 та № 27109К7 від 30.06.2009, укладеними в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008, та звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 27108Z115, посвідченим 27.08.2008 Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №3392.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 повернуто без розгляду.

31.08.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239, яке набрало законної сили 23.07.2012, видано накази № 56/239, в тому числі і наказ, за яким боржником є Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 56460 грн. судового збору.

Строк пред'явлення до виконання вказаного наказу встановлений до 23.07.2013 (включно).

Судами першої та апеляційної інстанції з'ясовано, що 17.07.2013 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось із заявою про примусове виконання спірного наказу і 18.07.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійко Є.Л. було відкрито виконавче провадження ВП № 38937087 з примусового виконання вказаного наказу.

29.08.2014 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійко Є.Л. було винесено постанову про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38937087 до суду (органу, що його видав) у зв'язку з відновленням строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 у справі № 56/239 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012.

08.05.2015 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" повторно звернулося до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 за спірним наказом.

19.05.2015 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Наталією Вікторівною винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 47562233, яка мотивована тим, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Не погоджуючись із вказаною постановою державного виконавця, позивач звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № 040-02/2658, у якій просив суд визнати незаконними дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову № 47562233 про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом у справі № 56/239.

Задовольняючи зазначену скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись нормами ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", дійшли висновку про те, що стягувач звернувся до органу державної виконавчої служби у межах строку пред'явлення наказу до виконання, який поновився з 29.08.2014, тобто з дати винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу, і стягувач мав право пред'явити наказ від 31.08.2012 у строк до 31.08.2015.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим вказаний висновок судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як передбачено ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, зокрема накази господарських судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання з відповідних підстав, перебіг цього строку поновлюється, тобто починається саме новий строк пред'явлення до виконання, тривалість якого встановлена законом на момент видачі виконавчого документу, та не змінюється шляхом зарахування часу, що минув до переривання строку (ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що після переривання розпочинається новий річний строк для пред'явлення наказу до виконання.

Наведені скаржником розрахунки строку для пред'явлення наказу до виконання, які ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 19.08.2014 у справі № 54/376, колегією суддів відхиляються, оскільки вказаною постановою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України у зазначеній справі у зв'язку з відсутністю неоднакового застосування відповідних норм матеріального права і Верховним Судом України не висловлено правової позиції щодо застосування норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Колегія суддів також вважає помилковими доводи скаржника щодо необґрунтованого застосування судами до спірних правовідносин норм законодавства, що регулюють питання перебігу позовної давності, оскільки оскаржувані судові рішення обґрунтовані саме положеннями ст.ст. 22, 23 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, вірно визначившись із тривалістю строку пред'явлення виконавчого документа після його переривання, суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що річний строк пред'явлення наказу поновився з 29.08.2014, тобто з дати винесення державним виконавцем постанови повернення виконавчого документу.

Судами встановлено, що вперше стягувач звернувся із заявою про примусове виконання спірного наказу 17.07.2013, а отже із вказаної дати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" розпочався перебіг нового річного строку.

Висновок судів про те, що строк пред'явлення наказу до виконання поновився з 29.08.2014, у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанови від 29.08.2014 про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38937087 до суду (органу, що його видав), не відповідають нормам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення у випадку повернення його стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення (ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").

Проте, за обставинами справи виконавчий документ був повернутий не стягувачу, а відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" - до суду (органу, що його видав), тобто з іншої підстави, ніж передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Враховуючи те, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 № 56/239 поновився 17.07.2013, стягувач мав право звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014, а тому заява стягувача від 08.05.2015 подана поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку із чим державний виконавець правомірно відмовив у його прийнятті.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у разі відновлення судом апеляційної інстанції строку на подання апеляційної скарги, копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав. У разі коли за результатами перегляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК (п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанції, у зв'язку із відновленням строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239, старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійко Є.Л. 29.08.2014 було винесено постанову про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38937087 до суду (органу, що його видав).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 у справі № 56/239 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012.

Враховуючи, що на дату прийняття вказаної постанови строк для пред'явлення наказу до виконання закінчився, зазначений строк може бути відновлено згідно із статтею 119 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, ухвалені у справі судові акти не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню. Оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України вважає за можливе не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі № 56/239 скасувати.

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/2658 від 28.05.2015 на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу від 31.08.2012 у справі № 56/239 (солідарне стягнення 56460 грн. судового збору, боржник за наказом - ТОВ "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук") відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 1378,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

В. Картере