ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 35/67-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову та на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 рокуза скаргою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"на діївідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниза позовомдержавного підприємства "Енергоринок" допублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" простягнення 185 142 846,61 грн., в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з"явився,- відповідача: - ДВС України:Клименкова Я.О., не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови про стягнення виконавчого збору незаконними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №16991240 від 23.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 року (суддя Мілєва І.В.) скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" задоволено. Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови про стягнення виконавчого збору №16991240 від 23.09.2015 року, а постанову про стягнення виконавчого збору №16991240 від 23.09.2015 року - недійсною.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, судді: Кощеєв І.М., Парусніков Ю.Б.) ухвалу місцевого господарського суду від 09.11.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року у справі №35/67-07 стягнуто з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") на користь ДП "Енергоринок" 126 156 450,99 грн. заборгованості за електроенергію, 39 220 570,08 грн. інфляційних втрат, 8 790 647,22 грн. - 3% річних, 23 790,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 110,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 03.12.2009 року, господарським судом Дніпропетровської області 14.12.2009 року видано відповідний наказ №35/67-09.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2009 року у справі №35/67-07 відстрочено виконання рішення суду від 15.05.2007 року у справі №35/67-07 до 01.01.2012 року. Розстрочено виконання рішення суду від 15.05.2007 року у справі №35/67-07, починаючи з січня 2012 року по грудень 2019 року, згідно з графіком розстрочення виконання рішення суду, зазначеного в ухвалі суду (а.с. 11-18 матеріалів оскарження). Судом встановлено, що заборгованість відповідачем частково погашена і на день винесення ухвали, становить 112 647 739,21 грн.

Стягувачем 18.01.2010 року пред"явлено наказ суду №35/67-07 від 14.12.2009 року до виконання і Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби постановою ВП №16991240 від 20.01.2010 року відкрито виконавче провадження з його виконання та надано боржнику 7-денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.

27.07.2010 року постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинено виконавче провадження №16991240 у зв'язку із відстрочкою виконання рішення до 01.01.2012 року на підставі п.13 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що починаючи з січня 2012 року, на виконання ухвали суду про розстрочку виконання рішення суду, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" щомісячно сплачувало ДП "Енергоринок" кошти в рахунок погашення заборгованості по вказаному в ухвалі суду графіку, про що боржник листами повідомляв Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із наданням платіжних доручень про сплату коштів (а.с.25-85 матеріалів оскарження).

Постановою ВП №16991240 від 23.09.2015 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновлено виконавче провадження з виконання наказу №35/67-09 від 14.12.2009 року на підставі ч.5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

23.09.2015 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №16991240 винесено постанову ВП №16991240 про стягнення з боржника на підставі ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчого збору у розмірі 17 421 524,83 грн., що становить 10% від загальної суми, на яку було видано наказ суду, а саме з 174 215 248,30 грн. ( а.с.87).

Такі дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, боржник вважає незаконними, а постанову про стягнення виконавчого збору від 23.09.2015 року - недійсною, у зв"язку з чим звернувся до суду із скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України, в якій просив суд вимоги скарги задовольнити.

Задовольняючи скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав для стягнення з боржника виконавчого збору через відсутність прострочення виконання боржником рішення суду в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

З вказаними висновками, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ч.2, 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинної на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; в постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.

За змістом ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Частиною 4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст. 28 зазначеного Закону (у редакції чинної на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, приймаючи постанову 23.09.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від загальної суми, присудженої до стягнення за рішенням суду, діяв з порушенням вимог чинного законодавства щодо стягнення виконавчого збору, оскільки ним не було враховано, що до відкриття виконавчого провадження боржником було частково сплачені кошти, які присуджені судом до стягнення у справі №35/67-07 і вказана обставина встановлена судом при винесенні ухвали про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, державним виконавцем не було враховано, що ухвалою суду від 24.12.2009 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" було надано відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2012 і на момент прийняття виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження - 20.01.2010 року дана ухвала була чинною.

Колегія суддів звертає увагу, що приписами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору лише за порушення боржником строків для добровільного виконання, проте строки і розмір, у разі надання боржнику розстрочки виконання рішення в силу ст.36 цього Закону, встановлюються судом у рішенні.

Отже, системний аналіз вказаних статей дає дійти висновку, що виконавчий збір, у разі надання боржнику розстрочки виконання рішення суду, стягується лише у випадку порушення боржником строків та розміру сплати коштів, визначених судом в судовому акті.

Суди попередніх інстанцій, встановили, що до 01.01.2012 року боржнику було надано відстрочку у виконанні рішення суду, а починаючи з січня 2012 року по грудень 2019 року йому розстрочено виконання рішення суду і боржником графік розстрочки, встановлений судом не порушувався.

За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були відсутні правові підстави, визначені Законом України "Про виконавче провадження" щодо стягнення з боржника виконавчого збору, а відповідно суди правомірно задовольнили скаргу і визнали зазначені дії незаконними, а постанову про стягнення виконавчого збору - недійсною.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, то вони спростовуються вищевикладеним та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 року у справі №35/67-07 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова