Постанова ВГСУ від 01.06.2016 року у справі №16/89

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 16/89 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Петченко І.В., м. Київна постановувід 03.02.2016 Львівського апеляційного господарського судуу справі № 16/89 господарського суду Закарпатської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", с. Мужієво Закарпатської обл.ліквідаторГусар І.О., м. Київкомітет кредиторів1. CENGART Financial INC, Британські Віргінські острова; 2. Берегівська ОДПІ Закарпатської області; 3. Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області; 4. закрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали", м. Київ в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "ДАК "Українські поліметали" Генеральної прокуратури України скаржник CENGART Financial INCЛісничий К.М. - ген. директор; Кравчук А.Б., Приянчук І.В., довір.; Савицька О.В., посв.; арбітражний керуючий Петченко І.В., посв.; Зайцев Д.С., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Закарпатської області знаходиться справа №16/89 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" (далі - боржник), порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Закарпатської області від 16.02.2010 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою від 09.06.2015 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Петик Т.А.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.12.2015 (суддя Васьковський О.В.) заяву арбітражного керуючого Петик Т.А. задоволено та припинено її повноваження як ліквідатора боржника (частина 1 та 3 ухвали); задоволено клопотання комітету кредиторів та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Петченко І.В., зобов'язано попереднього і призначеного ліквідаторів вчинити певні дії; відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (судді: Гриців В.М. - головуючий, Давид Л.Л., Данко Л.С.) частини першу та третю вказаної ухвали (щодо припинення повноважень арбітражного керуючого Петик Т.А.) залишено без змін; в іншій частині ухвалу скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні клопотання комітету кредиторів про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Петченко І.В. та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Петченко І.В. (далі - скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 16, 17, 24 Закону про банкрутство. Скаржник посилається на те, що її кандидатура повністю відповідає вимогам Закону про банкрутство та саме ця кандидатура була запропонована суду комітетом кредиторів, що є безумовною підставою для призначення такої особи ліквідатором боржника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У силу приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 2 та ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство правом надання кандидатур ліквідатора наділені комітет кредиторів та державний орган з питань банкрутства (коли справа про банкрутство порушена стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Нормами ч. 2 ст. 17 Закону про банкрутство передбачено, що рішення про погодження кандидатури керуючого санацією (ліквідатора) приймає комітет кредиторів.

Кандидатури керуючого санацією (ліквідатора) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника.

Отже, відповідно до ст.ст. 16, 17 Закону про банкрутство комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури належить виключно суду у разі, якщо запропоновано декілька кандидатур.

У зв'язку з чим під час призначення ліквідатора господарський суд не зв'язаний виключно кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, а у випадку конкуренції кандидатур має право самостійно призначити арбітражного керуючого, який має переваги перед іншими запропонованими суду кандидатурами з метою дотримання балансу інтересів і усунення конфлікту між банкрутом і його кредиторами відповідно до вимог ст. 31 Закону про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 24/5005/14436/2011, яка в силу ст. 11128 ГПК України повинна враховуватись усіма судами України.

У даному випадку до суду першої інстанції надійшло дві кандидатури арбітражних керуючих, а саме: Петченко І.В., кандидатура якого запропонована комітетом кредитором в особі двох кредиторів - компанії CENGART Financial INC та УПФ України в Берегівському районі Закарпатської області (протокол від 11.12.2015) та Гусара І.О., який самостійно подав заяву на участь у справі.

Вказане свідчить, що має місце конкуренція кандидатур арбітражних керуючих. У цьому випадку суд, забезпечивши реалізацію комітетом кредиторів законодавчо встановленого права запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого, одночасно повинен надати оцінку відповідному рішенню комітету кредиторів про вибір кандидатури арбітражного керуючого, у тому числі на предмет відповідності такого рішення вимогам законодавства про банкрутство.

Як вбачається, у зв'язку з надходженням від арбітражного керуючого Петик Т.А. заяви про припинення її повноважень суд першої інстанції в ухвалі від 07.12.2015 зобов'язав комітет кредиторів надати суду рішення щодо визначення нової кандидатури арбітражного керуючого.

Колегія суддів зазначає, що за змістом норм ст.ст. 31, 16 Закону про банкрутство суд не може зобов'язувати комітет кредиторів реалізувати своє право запропонувати кандидатуру ліквідатора, а лише повинен забезпечити передумови для реалізації комітетом кредиторів свого волевиявлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в засіданні комітету кредиторів 11.12.2015, на якому було обрано кандидатуру арбітражного керуючого Петченко І.В., приймали участь лише два з чотирьох членів комітету кредиторів - компанія CENGART Financial INC та УПФ України в Берегівському районі Закарпатської області, за відсутності представників Берегівської ОДПІ Закарпатської області та ЗАТ "ДАК "Українські поліметали". При цьому наявності доказів повідомлення про засідання комітету кредиторів усіх його членів, як цього вимагає ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство, судом апеляційної інстанції не встановлено. Зазначене свідчить, що комітет кредиторів належним чином не реалізував своє право запропонувати суду кандидатуру ліквідатора.

За таких обставин надане суду рішення щодо кандидатури арбітражного керуючого Петченко І.В. не є волевиявленням комітету кредиторів у розумінні норм Закону про банкрутство, а є лише позицією двох окремих кредиторів - компанії CENGART Financial INC та УПФ України в Берегівському районі Закарпатської області.

У цій ситуації суд вправі розглянути обидві запропоновані йому кандидатури, які конкурують між собою, з метою забезпечення безперервності реалізації ліквідаційної процедури, оскільки відсутність ліквідатора має ряд негативних наслідків для боржника та кредиторів, пов'язаних з відсутністю керівника юридичної особи.

При виборі кандидатури суд має оцінити здатність кожного з запропонованих арбітражних керуючих належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки ліквідатора, з урахуванням освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі тощо. За наслідками чого саме суд приймає рішення про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого, який порівняно з іншими запропонованими кандидатурами здатен найбільш кваліфіковано організувати проведення ліквідаційної процедури. Усе це сприяє більш ефективній реалізації поставлених законом задач в процедурі банкрутства.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Гусара І.О. має переваги перед кандидатурою арбітражного керуючого Петченко І.В., зокрема, більш тривалий досвід роботи арбітражного керуючого, наявність технічних та організаційних можливостей, п'ятий - найвищий рівень кваліфікації.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині, з дотриманням порядку, встановленого Законом про банкрутство, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О., кандидатура якого відповідає приписам ст. 31 Закону про банкрутство та має переваги перед іншою кандидатурою, яка розглядалась судом.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 31, 16, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд