ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/24639/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 804/10222/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року як податкової звітності; скасування рішення ДПІ № 4651/10/04-64-18-03-15 від 13.02.2014; зобов'язання ДПІ прийняти зазначену податкову декларацію з додатками датою її фактичного отримання, відобразити показники (дані) податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку, у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення.

Зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року.

20 жовтня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позов задоволено частково.

Дії ДПІ щодо невизнання податковою звітністю декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2014 року визнані протиправними; визнано декларацію Товариства з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання ДПІ; зобов'язано ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 7.02.2014 Товариство подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року.

13 лютого 2014 року ДПІ прийняла рішення № 4651/10/04-64-18-03-15 щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за податковий період січень 2014 року, у зв'язку з тим, що відносно Товариства існує рішення ДПІ № 29 від 15.11.2013 щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.,п. 49.1, 49.3, 49.8, 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків за вибором платника податків в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.,п 48.3, 48.4 ст. 48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають; у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.,п. 48.3 , 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суди встановили, що подана Товариством податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 року відповідала всім вимогам Закону, була подана в передбачений строк та містила всі обов'язкові реквізити. Податковим органом не була прийнята до уваги постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року, відповідно до якої рішення ДПІ № 29 від 15.11.2013 щодо анулювання реєстрації Товариства, як платника податку на додану вартість, визнане протиправним та скасоване, у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття зазначеної податкової декларації.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо невизнання податковою звітністю декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2014 року; визнання декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання ДПІ.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства, оскільки ця вимога є похідною вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість і на стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасною.

Зазначене судами при постановленні оскаржуваних судових рішень взято до уваги не було.

Оскільки оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову про зобов'язання відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства, є помилковими, суд касаційної інстанції вважає правильним їх змінити, відмовивши у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому задоволенню в частині задоволення позову про зобов'язання відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки, судами у цій часті повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм матеріального права, які підлягають частковому скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 804/10222/14 в частині задоволення позову щодо зобов'язання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» - скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 804/10222/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.