ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/47652/15

К/800/48831/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),

Ліпського Д.В.,

Ємельянової В.І.,

секретаря судового засідання Малини Л.В.,

за участю представника відповідача - Цабеки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування наказів та зобов'язання поновити на посаді,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 та Головного територіального управління юстиції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Сумській області і після зміни позовних вимог просила: визнати протиправним та скасувати накази ГТУЮ у Сумській області від 23.02.2015р. за № 42/07 "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області", від 27.04.2015р. за № 751/04 "Про звільнення ОСОБА_5", від 17.06.2015р. за № 258/07 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 23.02.2015 № 42/07", від 17.06.2015р. за № 1330/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 25.02.2015 №190/04", від 17.06.2015р. № 1331/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.04.2015р. № 751 /04", зобов'язати ГТУЮ у Сумській області поновити ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано накази Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.04.2015р. №751/04 "Про звільнення ОСОБА_5." та від 17.06.2015р. №1331/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.04.2015 №751/04". Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Сумській області поновити ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Сумській області. В задоволенні інших вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить частково змінити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року та визнати протиправними і скасувати накази Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 23.02.2015р. за № 42/07 "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області", від 17.06.2015р. за № 258/07 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 23.02.2015 № 42/07", від 17.06.2015р. за № 1330/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 25.02.2015 №190/04", скасувавши ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року. Зазначає, що ці накази видані з перевищенням повноважень, вони порушують її права, оскільки були підставою для звільнення з роботи.

Головне територіальне управління юстиції у Сумській області (далі - Управління) просить в касаційній скарзі скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність та необґрунтованість їх висновків. Зазначає про неврахування судами факту скорочення не кількості працівників, а посад, виключення зі штату певних посад та введення нових. Вважає, що відповідачем виконано обов'язок з працевлаштування працівника, оскільки було запропоновано ОСОБА_5 іншу вакантну посаду в Управлінні, однак вона не вчинила жодних дій для її зайняття.

В запереченні на касаційну скаргу позивача Управління не визнало її доводи як безпідставні, висловило думку щодо правильності судових рішень в частині незадоволення позову про скасування решти наказів.

Справа вирішується за відсутності позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 працювала на різних посадах в Головному управлінні юстиції у Сумській області (далі - ГУЮ у Сумській області) та з 06.12.2013р. - на посаді головного спеціаліста сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави у судах ГУЮ у Сумській області.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015р. за №115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України" вирішено перейменувати головні управління юстиції Міністерства юстиції України на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України та затвердити Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а начальників Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язано вжити організаційних заходів щодо виконання цього наказу.

06.02.2015р. наказом Міністра юстиції України затверджено нову структуру та штатну чисельність ГТУЮ у Сумській області, а 10.02.2015р. заступником Міністра юстиції України - керівником апарату затверджено штатний розпис ГТУЮ у Сумській області.Наказом ГТУЮ у Сумській області від 14.02.2015 за №162/04 цей штатний розпис введено в дію.

23 лютого 2014 року ГТУЮ у Сумській області видано наказ за № 42/07 "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області", яким сектор правової роботи та освіти ГУЮ у Сумській області (1 посада завідувача сектору, 2 посади головного спеціаліста) і сектор державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави в судах ГУЮ у Сумській області (1 посада завідувача сектору і 3 посади головного спеціаліста) було реорганізовано шляхом злиття та утворення відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти ГТУЮ у Сумській області (1 посада начальника відділу, 5 посад головного спеціаліста) і сектору судової роботи та міжнародного співробітництва ГТУЮ у Сумській області (1 посада завідувача сектору, 2 посади головного спеціаліста, 1 посада провідного спеціаліста).

На підставі наказу ГТУЮ у Сумській області від 25.02.2015р. №190/04"Про вивільнення працівників" персонально попереджено під розписку про наступне вивільнення всіх працівників сектору правової роботи та освіти і сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави в судах Головного управління юстиції у Сумській області, в тому числі позивача.

В цей же день, 25 лютого 2015 року у зв'язку з реорганізацією сектору правової роботи та освіти і сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави в судах ГУЮ у Сумській області позивачу надано пропозицію зайняти посаду головного спеціаліста відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти ГТУЮ у Сумській області, від ознайомлення з якою ОСОБА_5 відмовилась, про що кадровою комісією складено відповідний акт.

6 березня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою від 02.03.2015р. про переведення її на посаду головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва ГТУЮ у Сумській області. У задоволенні цієї заяви було відмовлено з тих підстав, що вакантних посад головних спеціалістів у секторі судової роботи та міжнародного співробітництва ГТУЮ у Сумській області вже нема, а право визначати рівень кваліфікації та продуктивності праці при вивільненні працівників належить власнику.

23.04.2015 позивач вдруге отримала пропозицію про зайняття нею посади головного спеціаліста відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти ГТУЮ у Сумській області, від якої ОСОБА_5 відмовилась та зазначила про бажання і надалі працювати за напрямком судового представництва та міжнародного співробітництва.

Наказом ГТУЮ у Сумській області від 27.04.2015р.№751/04 відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП та на підставі наказів від 23.02.2015р. № 42/07 і від 25.02.2015р. № 190/04 ОСОБА_5 звільнено із займаної посади.

В процесі розгляду даної справи в суді наказом ГТУЮ у Сумській області від 17.06.2015р. №258/07 внесено зміни до наказу ГТУЮ у Сумській області від 23.02.2015 за № 42/07 "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області", а саме: 1) назву наказу "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області" перейменовано в назву "Про проведення організаційних заходів"; 2) виключено пункт 1 наказу № 42/07; 3) в пункті 2 наказу слова "секторів, що реорганізуються" замінено словами "сектору правової роботи та освіти Головного управління юстиції у Сумській області та сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави в судах Головного управління юстиції у Сумській області"; 4) вважати пункти 2, 3, 4 наказу пунктами 1, 2, 3.

Наказом ГТУЮ у Сумській області від 17.06.2015р. №1330/04 внесено зміни до наказу ГТУЮ у Сумській області від 25.02.2015р. за № 190/04 "Про вивільнення працівників", а саме: преамбулу наказу викладено в редакції "на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області "Про введення в дію штатного розпису" №162/04 від 14.02.2015, у зв'язку із скороченням штату працівників, керуючись статтею 49-2 Кодексу законів про працю України".

Наказом ГТУЮ у Сумській області від 17.06.2015р. за №1331/04 внесено зміни до наказу ГТУЮ у Сумській області від 27.04.201р.5 №751/04 "Про звільнення ОСОБА_5.", а саме: в пункті 1 наказу слова "у зв'язку із реорганізацією сектору правової роботи та освіти та сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави в судах Головного управління юстиції у Сумській області шляхом злиття та утворення відділу реєстрації нормативно-правових актів та правової освіти та сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Сумській області" замінено словами "у зв'язку із скороченням штату працівників". Також зобов'язано відділ кадрової роботи та державної служби ГТУЮ у Сумській області довести даний наказ до відома ОСОБА_5 та внести відповідні записи до її трудової книжки).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі статтею 42 КЗпП у разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП).

В силу статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівника у випадках змін в організації виробництва і праці (в т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) враховується переважне право працівника на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва i праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівнику іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. У разі відсутності роботи за відповідною професією чи фахом, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, фаху, кваліфікації та розміру оплати праці.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови від 06.11.1992р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"(із змінами і доповненнями) роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Отже, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для перевірки переважного права на залишення на роботі повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника. Тому при застосуванні положень статті 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі слід враховувати в тому числі і наявність дисциплінарного стягнення.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен був з'ясовувати сам суб'єкт владних повноважень, приймаючи відповідне рішення.

Як встановлено судами, реорганізація установи не проводилася, мало місце не скорочення посад у двох раніше зазначених секторах, а їх переміщення, оскільки посади головного спеціаліста скорочено не було, загальна кількість працівників у двох новоутворених підрозділах збільшилась, чисельність працівників обласного управління юстиції не змінилася і залишилася на рівні 93 осіб.

Цим спростовуються доводи відповідача про звільнення у зв'язку із скороченням штатів.

Не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на здійснення перестановки працівників у межах однорідних посад і професій, оскільки матеріали справи не містять даних про порівняння кваліфікації і продуктивності праці працівників, посади яких підлягали скороченню, що має враховуватись при скороченні чисельності або штатів працівників та є визначальним для проведення перегрупування.

Відповідач не пов'язував підставу звільнення із зміною істотних умов праці.

У зв'язку з цим колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність та скасування наказів ГТУЮ у Сумській області від 27.04.205р. № 751/04 "Про звільнення ОСОБА_5" та від 17.06.2015р. № 1331/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.04.2015 № 751 /04", наслідком чого є поновлення працівника на роботі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів ГТУЮ у Сумській області від 23.02.2015р. за № 42/07 "Про реорганізацію структурних підрозділів Головного управління юстиції у Сумській області", від 17.06.2015р. за № 258/07 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 23.02.2015 № 42/07", від 17.06.2015р. за № 1330/04 "Про внесення змін до наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 25.02.2015 №190/04», суди правильно виходили з того, що оскільки прийняття даних наказів не порушує прав та інтересів позивача, а поновлення на роботі в повній мірі відновлює трудові права, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням наведеної норми закону безпідставним є поновлення ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Сумській області, на яку відповідач її не переводив та з якої не звільняв.

Тому судові рішення в частині посади, на яку позивач мав бути поновленим, підлягають скасуванню відповідно до правила статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Сумській області задовольнити частково. Скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 рокув частині поновлення ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Сумській області та прийняти в цій частині нове судове рішення про поновлення ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста сектору державної реєстрації, кодифікації та представництва інтересів держави у судах Головного управління юстиції у Сумській області.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.К. Черпак

Д.В. Ліпський

В.І. Ємельянова