ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/62794/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Савченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року

у справі № 816/4352/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зелений Лан»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зелений Лан» (далі - ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року висновків про відсутність реальності проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада Т» та з постачальниками за період січень - червень 2012 року, а також щодо завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 228 708,47 грн., завищення доходів і витрат в деклараціях з податку на прибуток у загальному розмірі 1 143 542,35 грн.; визнати протиправними дії податкового органу щодо внесення до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформації про зменшення ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 228 708,47 грн. за січень - червень 2012 року, визначених на підставі акту № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року; зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області вилучити з підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за наслідками якої складено акт № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року, та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях позивача з податку на додану вартість за період січень - червень 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області щодо формування в акті № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року висновків про завищення показників у рядку 01 декларацій «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)» у загальному розмірі 1 143 542,35 грн., у рядку 04 декларацій «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06)» у загальному розмірі 1 143 542,35 грн., а також щодо завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 228 708,47 грн. Визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області щодо внесення до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформації про зменшення ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 228 708,47 грн. за січень - червень 2012 року, визначених на підставі акту № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року. Зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області вилучити з підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за наслідками якої складено акт № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року, та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» з податку на додану вартість за період січень - червень 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області на користь ТОВ «Агрофірма «Зелений Лан» витрати зі сплати судового збору в розмірі 30,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 03 листопада 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 03 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до ПК України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платника та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як з'ясовано судами в даній справі, на підставі акту перевірки № 3517/22.2-11/37528408 від 26 квітня 2013 року відповідачем внесено зміни до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» щодо показників податкової звітності позивача. При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, позаяк виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

За таких обставин, оскільки акт перевірки, дії посадових осіб податкового органу щодо включення до акту певних висновків, а також внесення контролюючим органом до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, помилково задовольнив розглядувану частину заявлених товариством позовних вимог.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.