ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2016 р. м. Київ К/800/49865/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Олендера І.Я., Бившевої Л.І.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника відповідача Деміденко Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 у справі №0870/12198/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 1725962,00грн. ПДВ; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з ПДВ у сумі 1725962,00грн. В решті позовних вимог відмовлена.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» 04.10.2013 та 08.10.2013 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який ухвалами від 12.11.2013 та 14.11.2013 прийняв їх до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 19, статті 129 Конституції України, пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

В касаційній скарзі позивач просить змінити судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України.

В обґрунтування своїх вимог Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 200.7, 200.8, 200.13, 200.14, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 по справі №2а-0870/2968/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь імені А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Державної податкової служби задоволено. Зокрема визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 №0000110801, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року на суму 1725962,00грн.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь імені А.М. Кузьміна» вказуючи на протиправність бездіяльності податкового органу щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 1725962,00грн. податку на додану вартість звернувся до суду із вказаними позовом.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 по справі №2а-0870/2968/11 була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 та відповідно постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 по справі №2а-0870/2968/11 набрали законної сили 14.06.2012.

Таким чином, право позивача на отримання бюджетного відшкодування не залежить від завершення касаційного перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2а-0870/2968/11, оскільки таке право у позивача виникло з набранням законної сили судовим рішенням.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 1725962,00грн. податку на додану вартіст

Разом з тим, суди передніх інстанцій не врахували, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених законодавством, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Такий порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.

При цьому, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості без перевірки обґрунтованості позовних вимог та встановлення фактів бездіяльності чи неправомірності певних дій.

За таких обставин, рішення судів в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 20.06.2016 у справі Начало формы

Начало формы

№826/16796/14Конец формы

, від 31.05.2016 у справі Начало формы

№826/17248/14, від у справі Начало формы

Начало формы

№826/11379/14.Конец формы

З урахуванням викладеного, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підлягають скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені на суму заборгованості з бюджету колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Разом з тим, судам попередніх інстанцій при розгляді справи не досліджено питання щодо моменту виникнення заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 1725962,00грн. та відповідно коли у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а також розмір такої пені.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 227, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 у справі №0870/12198/12 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 1725962,00грн. податку на додану вартість - залишити без змін.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 у справі №0870/12198/12 в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 у справі №0870/12198/12 в частині позовних вимог про стягнення пені на суму заборгованості з бюджету - скасувати. Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і в частині може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

І.Я. Олендер