ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/800/61068/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року

у справі № 815/6/13-а

за позовом Приватного підприємства «Агротрейд-Україна»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агротрейд-Україна» (надалі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2010 року № 0000252300/0, № 0000262300/0, від 25.05.2010 року № 0000252300/1, № 0000262300/1, від 20.07.2010 року № 0000252300/2, № 0000262300/2, від 27.09.2010 року № 0000252300/3, № 0000262300/3 та першої податкової вимоги від 17.12.2010 року № 1/2731.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

У зв'язку із неподанням клопотань особами, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Шерус", ТОВ "Гамма-Плюс", ТОВ "Континент АВ" за період з 26 березня 2007 року по 31 грудня 2009 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 27 лютого 2010 року №58/23-213/34996378.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, в наслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на 336646,00 грн.; п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, в наслідок чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на 263443,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2010 року: № 0000252300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 504969,00 грн., в тому числі за основним платежем - 336646,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 168323,00 грн.; № 0000262300/0, позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 395165,00 грн., в тому числі за основним платежем - 263443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131722,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 17 травня 2010 року податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2010 року №0000252300/0 та №0000262300/0 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У зв'язку з чим, відповідачем винесено аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1.

Вказані податкові повідомлення-рішення також були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 09 липня 2010 року податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року №0000252300/0, №0000262300/0 та рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 17 травня 2010 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У зв'язку з чим, відповідачем винесено аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації України від 15 вересня 2010 року податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0, № 0000262300/0 та рішення ДПА в Одеській області від 09 липня 2010 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

В подальшому відповідачем винесено аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3.

У зв'язку із незнаходженням позивача за його фактичним місцезнаходженням відповідачем складено акт № 136/23-226, а податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3 розміщено 30 листопада 2010 року на дошці податкових оголошень в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

В подальшому, податковою вимогою від 17 грудня 2010 року № 1/2731 позивача повідомлено, що станом на 17 грудня 2010 року сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями складає 731027,92 грн., в тому числі основний платіж - 599305,92 грн., штрафні (фінансові) санкції - 131722,00 грн.

Скасовуючи вищезгадані податкові повідомлення-рішення та вимогу суди попередніх інстанцій зазначили, що здійснені позивачем з контрагентами господарські операцій мали реальний характер, а тому податкові повідомлення-рішення та вимога є протиправними.

Щодо податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 та №0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 року № 253 (надалі - Порядок № 253), чинного на час виникнення спірних правовідносин, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1.9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181-ІІІ) податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2.6 Порядку № 253 податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т.ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 та № 0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2 є аналогічними за змістом податковим повідомленням-рішенням від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3, № 0000262300/3 та прийняті на підставі одного акта перевірки від 27 лютого 2010 року № 58/23-213/34996378, колегія суддів дійшла висновку, що вказаними рішеннями не порушено прав позивача, з метою захисту яких подано позов до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 та № 0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2 та ухвалення у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3 колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 № 0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1, № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пп. 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону 2181-ІІІ, чинного на час винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 № 0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1, № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2 застосовувався спеціальний строк звернення до адміністративного суду, визначений Законом № 2181-ІІІ, а саме - 1095 днів.

Водночас, п 3.7 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (надалі - Закон № 2453-VI ) було внесено зміни до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Так, ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено частиною 5, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Пунктом 4.9 Порядку № 253 визначено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Як вже зазначалось, у зв'язку із незнаходженням фактичного місцезнаходження позивача відповідачем складено акт № 136/23-226 та 30 листопада 2010 року податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3 розміщено на дошці податкових оголошень в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Тобто, для звернення до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3 мали бути застосовані строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, як спеціальним на той час законом.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3 та № 0000262300/3, як зазначено вище, вважаються врученеми позивачу 30 листопада 2010 року, строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до змін, внесених Законом № 2453-VI), складав один місяць, а позов про скасування вказаних рішень подано позивачем 01 січня 2013 року (підтверджується відбитком штемпелю суду першої інстанції), колегія суддів дійшла висновку про порушення позивачем строку звернення до суду.

Аналогічна позиція у суду касаційної інстанції і щодо податкової вимоги відповідача від 17 грудня 2010 року № 1/2731.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія судів дійшла висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3, № 0000262300/3, податкової вимоги від 17 грудня 2010 року № 1/2731 та залишення позовної заяви у відповідній частині без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 157, 210, 214, 215, 220, 222, 223, 228, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 815/6/13-а в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12 березня 2010 року № 0000252300/0 та № 0000262300/0, від 25 травня 2010 року № 0000252300/1 та № 0000262300/1, від 20 липня 2010 року № 0000252300/2 та № 0000262300/2 скасувати.

3. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Агротрейд-Україна» у задоволенні позовних вимог.

4. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 815/6/13-а в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 27 вересня 2010 року № 0000252300/3, № 0000262300/3, податкової вимоги відповідача від 17 грудня 2010 року № 1/2731 скасувати.

5. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна