ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/20290/15

К/800/21435/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Лосєва А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

у справі № 820/13059/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ»

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» (далі - ТОВ «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ»; позивач) до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Дергачівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області; відповідач) задоволено. Визнано протиправними дії відповідача з проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ», результати якої оформлено актом № 56/20-11-22-02/38655942 від 14 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2013 року. Зобов'язано Дергачівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» відомості, внесені на підставі акту № 56/20-11-22-02/38655942 від 14 жовтня 2013 року, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року апеляційну скаргу Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» відомості, внесені на підставі акту № 56/20-11-22-02/38655942 від 14 жовтня 2013 року, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач та позивач оскаржили його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Дергачівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в поданій касаційній скарзі, вказуючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В поданій ТОВ «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року в частині скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до інформаційних систем на підставі такого акту інформація використовується контролюючими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латустрейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Лосєв А.М.