ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2016 р. м. Київ К/800/13914/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2014

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014

у справі № 812/10711/13-а

за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Лізинг Інвест»

до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позов задоволено частково. Зобов?язано ДПІ у м.Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області поновити в інформаційній системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Лізинг Інвест» податкових зобов?язаннях з податку на додану вартість в сумі 6302218,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6670528,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки №40/12-09-22/32792524 від 18.12.2013.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про зміну рішення суду апеляційної інстанції з скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Лізинг Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.135.1 ст. 135, п.137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 30548535,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п.198.6 ст.198; п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит у загальній сумі 6670528,00 грн. та податкові зобов'язання у загальній сумі 6302218,00 грн. за період з березня 2012 року по вересень 2013 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 09.01.2014 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 548353,50 грн., у тому числі основне зобов'язання - 365569,00 грн., штрафна санкція - 182784,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000022200 від 09.01.2014 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 368310,00 грн.

Позивачем заявлено вимоги про визнання дій Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області з проведення перевірки та складанню акта перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лізинг Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол»; зобов'язаня Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» відомості щодо задекларованих ТОВ «Лізинг Інвест» за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 6302218,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6670528,00 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не наведено підстав для визнання дій відповідача по проведенню перевірки протиправними, як то допущення під час перевірки порушень процедури її проведення чи інше. Всі інші доводи позивача стосуються правомірності висновків акту перевірки, які можуть бути перевірені лише при вирішенні питання про правомірність винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень. У зв?язку з чим в цій частині позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, суд першої та апеляційної інстанцій прийшов до висновку щодо безпідставності коригування відповідачем в ІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки від 18 грудня 2013 року № 40/12-09-22/32792524. Дії відповідача з коригування задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи постанови Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі №21-511в14, від 04.11.2015 у справі №21-151а15 та інші, у відповідність з якими, в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає приведенню судова практика.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Таким чином, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до АС інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників Державної фіскальної служби України на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Вищенаведені положення спростовують доводи позивача, які підтримані судами першої та апеляційної інстанцій, що юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів перевірки, можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, у зв'язку з чим ухвалені у даній справі судами першої та апеляційної інстанції судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасувати.

Прийняти нову постанову. В позові відмовити повністю.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун