ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/9991/86232/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05 травня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и л а :

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому зазначала, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач з березня 2007 року сплачував зазначену допомогу в іншому розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути за 2007-2008 роки, а також зобов'язати виплачувати допомогу з 01 січня 2009 року у розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Постановою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 05 травня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язано донарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням отриманих сум.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з 01 червня 2007 року по 11 березня 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 червня 2007 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» їй призначено щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку що строк звернення до суду не пропущено з огляду на намагання позивача у досудовому порядку вирішити спір. Стягненню підлягає щомісячна державна допомога відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», обчислена з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік», з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами за 2007 рік, а протягом 2008-2009 років спірна допомога виплачувалась відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому підстав для її перерахунку немає.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З 01 червня 2007 року позивачу було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13.

Таким чином зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце-здатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Згідно зі статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», його дію поширено на застрахованих осіб. Водночас із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40- 44.

Пункт 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційним зокрема пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (пункт 1). Новий акт уряду не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загально-обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання вимогЗакону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у справі, що розглядається, суди встановили, що спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин на спірні правовідносини з 22 травня 2008 року поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 25 грудня 2012 року (справа № 21-410а12), 18 червня 2013 року (справа № 21-209а13), 02 липня 2013 року (справа № 21-208а13), 17 вересня 2013 року (справа № 21-187а13), від 22 квітня 2014 року (справа № 22-73а14).

Апеляційний суд прийшов до правомірного висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за 2007 рік. Не зазначено підстав поважності пропуску процесуального строку і у касаційній скарзі.

Проте є незаконним висновок апеляційного суду щодо правомірності обчислення та виплати спірної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2008-2009 роках, а не відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у зв'язку з чим судове рішення в цій частині піддягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог за 2008-2009 роки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в місті Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити ОСОБА_4 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому законодавством про державний бюджет України на відповідний рік, з 22 травня 2008 року.

У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: