ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м. Київ К/9991/64459/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 червня 2009 року та ухвалу Львівський апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_5 звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому зазначала, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач впродовж 2007-2008 років сплачував зазначену допомогу в іншому розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просила стягнути.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівський апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку по перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язано провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити недоплачену суму допомоги з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21 березня 2007 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» їй призначено щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячно допомогу по догляду за дитиною у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З 21 березня 2007 року позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13.

Таким чином зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як помилково зазначали суди попередніх інстанцій.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Згідно зі статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, проте помилково застосував норму права, яка не поширюється на спірні правовідносини.

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце-здатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», його дію поширено на застрахованих осіб. Водночас із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40- 44. Пункт 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційним зокрема пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 червня 2013 року (справа № 21-209а13), 02 липня 2013 року (справа № 21-208а13), 17 вересня 2013 року (справа № 21-187а13), 01 квітня 2014 року (справа № 21-52а14) та 04 листопада 2014 року (справа № 21-485а14).

Оскільки у справі, що розглядається, суди встановили, що спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин на спірні правовідносини з 22 травня 2008 року поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що у даний період розмір допомоги по догляду за дитиною відповідачем обчислювався та виплачувався правильно.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити частково.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 червня 2009 року та ухвалу Львівський апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області щодо нарахування ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на одну працездатну особу, з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на одну працездатну особу, з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: