ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м.Київ К/800/34854/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправними дії Інспекції щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - прибудови літ.«А-1» до житлового будинку літ.«А-1» в АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації прибудови літ.«А-1» до житлового будинку літ.«А-1» в АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що йому на праві власності належить 75/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд на підставі договору дарування від 27 листопада 2013 року, та з посиланням на Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, вказував про неправомірність реєстрації відповідачем оскаржуваної декларації про готовність до експлуатації об'єкта - прибудови літ.«А-1» до житлового будинку літ.«А-1» в АДРЕСА_1, за відсутності його підпису як співвласника об'єкта нерухомого майна.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із протиправності дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва за відсутності підпису співвласника об'єкта нерухомості.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ОСОБА_3 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити або направити справу на новий розгляд.

ОСОБА_2 проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 грудня 2013 року ОСОБА_3 подала до Інспекції ДАБК у Черкаській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво прибудови літ.«А1-1» до житлового будинку літ.«А-1»» по АДРЕСА_1», до якої додала: державний акт на право власності на земельну ділянку; технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1; звіт про проведення технічного обстеження будівництва прибудови літ.«А1-1» до житлового будинку літ.«А-1»» по АДРЕСА_1; код об'єкта - 1110.3, категорія складності - II. Також, ОСОБА_3 подано заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва - прибудови літ.«А1-1» до житлового будинку літ.«А-1»» по АДРЕСА_1, яка прийнята відповідачем 20 грудня 2013 року за вх.№6475/01-12.

Наказом від 27 грудня 2013 року за № 0112/6475 Інспекцією ДАБК у Черкаській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта: будівництва прибудови літ.«А-1» до житлового будинку літ.«А-1»» по АДРЕСА_1, категорія складності - II.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (ч.4 ст.39 Закону № 3038-VI).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року №95 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2013 року за №612/23144) (далі також Порядок № 95), який був чинний на час виникнення спірних відносин.

Цей Порядок встановлював процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт та механізм проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудованих до 12 березня 2011 року: громадських будинків I і II категорій складності; будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності (п.1.1. Порядку № 95).

Відповідно до п.3.1 Порядку № 95 прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Порядку, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до п.3.2 Порядку № 95 замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Згідно п.п.3.3, 3.4 Порядку №95 Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу. Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею. Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Пунктом 3.5 Порядку № 95, ч.6 ст.39 Закону № 3038-VI передбачено повернення Інспекцією замовнику декларації у разі її подання чи оформлення з порушенням установлених вимог, виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 04 лютого 2006 року, технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, третя особа ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 143 м.кв. (складається з двох ділянок площею 130 та 13 кв.м.) по АДРЕСА_1, а також частини земельної ділянки площею 87 кв.м., що знаходиться у спільній частковій власності із належної їй часткою 25%, інші співвласники - ОСОБА_4 (46%), ОСОБА_5 (29%), ОСОБА_3 на праві власності належить 1/4 частина житлового будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси від 17 травня 2000 року №173 «Про погодження будівництва добудов до будинків житлових, підсобних приміщень, розміщення господарських будівель, гаражів, проектно-вишукувальних роботи для будівництва житлових будинків та оформлення права власності на споруди», прийнятого на підставі висновку засідання архітектурно-будівельної комісії по Придніпровському районі від 11 травня 2000 року, яким гр.ОСОБА_3 погоджено добудову згідно з проектом переобладнання приміщення літ.2-3 в коридор на підставі розглянутих документів: заяви, технічного паспорту на домоволодіння, довідки БТІ про наявність співвласників, згоди співвласника, проекту добудови, погодженого головним архітектором міста, довідки про вивіз сміття, погоджено гр.ОСОБА_3, АДРЕСА_1, добудову згідно з проектом з переобладнання приміщення літ.2-3 в коридор; Інспекцією державного архітектурно-бкдівельного контролю управління містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому 02 жовтня 2003 року виданий дозвіл № 68 на виконана будівельних робіт з продовження будівництва житлової добудови до будинку по АДРЕСА_1.

Позивачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 27 листопада 2013 року, укладеного з ОСОБА_5, належить 75/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, спірна прибудова літ.«А-1-1» до житлового будинку літ.«А-1» по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 130 м.кв, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, вказана земельна ділянка до спільної власності не відноситься, а позивач ОСОБА_2 не є ні співвласником земельної ділянки, на якій зведена прибудова, ні співвласником самої прибудови.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що умовами п.3.2 Порядку №95 передбачено підписання заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта, у разі наявності, співвласниками земельної ділянки та об'єкта, що приймається в експлуатацію, яким у даному випадку є прибудова, а не увесь будинок.

За вказаними обставинами, враховуючи подання ОСОБА_3 до Інспекції ДАБК у Черкаській області декларації про готовність об'єкта до експлуатації та заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта у відповідності до вимог закону з доданням всіх необхідних документів, передбачених Порядком № 95, відповідачем правомірно зареєстровано дану декларацію, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправними дій Інспекції з реєстрації декларації та зобов'язання скасувати декларацію з посиланням на не підписання ним поданої третьою особою заяви є безпідставними, не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору є помилковими.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді