ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/38433/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до військової частини А0264 та Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою військової частини А0264 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2013 року,

встановив:

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Міністерства оборони України і військової частини А0264 про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо забезпечення своєчасної виплати грошової компенсації за речове майно, зобов'язання Міністерства оборони України перерахувати 3724,50 грн компенсації замість належного речового майна на рахунок військової частини А0264 або її правонаступника, зобов'язання військової частини А0264 виплатити грошову компенсацію в сумі 3724,50 грн.

Позов обґрунтував тим, що з 06.12.1991 р. по 06.11.2012 р. він проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Під час проходження служби він не був забезпечений у повному обсязі речовим майном, а після звільнення зі служби військова частина не провела з ним розрахунку в розмірі вартості належних предметів речового забезпечення, чим порушила гарантоване Конституцією і законами України право військовослужбовців на дану соціальну гарантію.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з військової частини А0264 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 178,68 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з військової частини А0264 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 3724,50 грн.

У касаційній скарзі військова частина А0264, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.09.2012 р. № 192-ПМ ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "в" (за віком) пункту 6 статті 26 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" з правом носіння військової форми.

Зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення позивача виключено з 6 листопада 2012 року відповідно до наказу командира військової частини А 02641 (по стройовій частині) від 06.11.2012 р. № 252.

На звернення ОСОБА_4 від 19.12.2012 р. з приводу виплати грошової компенсації замість речового майна військова частина листом від 03.01.2013 р. повідомила про відсутність відповідних кошторисних призначень на виплату даної компенсації.

Згідно з довідкою-розрахунком начальника речової служби в/ч А0264 від 11.04.2013 р. грошова компенсація замість речового майна, належного до видачі звільненому в запас прапорщику ОСОБА_4, становить: до 11.03.2000 р. - 178,68 грн, після 11.03.2000 р. - 3545,82 грн.

Частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України від 17.02.2000 р. № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України від 03.11.2006 р. № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1, якою встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постановах від 19 березня 2013 року (№ 21-38а13) і від 24 червня 2014 року (№ 21-253а14), положення частини другої статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Частиною другою статті 24 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з абзацом четвертим пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, контракт припиняється (розривається) у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України).

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позивач має право на отримання грошової компенсації замість належного йому речового майна, не виданого як до 11.03.2000 р., так і після цієї дати, оскільки з письмовою заявою про виплату такої компенсації він звернувся до військової частини вже після звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу частини.

Таким чином, рішення судів обох інстанцій не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що в силу статті 229 КАС України є підставою для їх скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу військової частини А0264 задовольнити.

Скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2013 року.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.