ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/5819/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року,

встановив:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах (далі - УПФУ в м. Черкасах) про визнання неправомірною відмову щодо призначення ОСОБА_4 пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як матері інваліда з дитинства, починаючи з 07.05.2014р.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, позов задоволено: визнано неправомірною відмову УПФУ в м. Черкасах у призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано УПФУ в м. Черкасах призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення як матері інваліда з дитинства, починаючи з 18.09.2014 р.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Черкасах просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що позивачем не надано висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є інвалідом з дитинства з 26 грудня 2003 року. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 02 липня 2013 року ОСОБА_5 визнаний інвалідом 2 групи з дитинства пожиттєво.

18 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до УПФУ в м. Черкасах із заявою про призначення їй пенсії за віком достроково як матері інваліда з дитинства.

Листом від 16 жовтня 2014 року №18865/09 УПФУ в м. Черкасах відмовило їй у призначенні такої пенсії у зв'язку із тим, що дитину було визнано дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» не містять такої обов'язкової умови для призначення пенсії за віком матері інваліда з дитинства, як встановлення дитині інвалідності до досягнення нею шестирічного віку, а тому УПФУ в м. Черкасах необґрунтовано відмовило позивачу у призначенні такого виду пенсії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 26 цього ж Закону (в редакції чинній на жовтень 2014 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

На момент визнання ОСОБА_5 інвалідом з дитинства (грудень 2005 року) наведена норма Закону передбачала досягнення такою особою восьмирічного віку.

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

З урахуванням вказаних норм колегія суддів дійшла висновку про те, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014р. (справа № 21-133а14), від 02.12.2014р (справа №21-534а14), тому відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України вона має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, на день звернення до УПФУ в м. Черкасах ОСОБА_4 досягла 50 років, загальний стаж становить понад 15 років, має сина інваліда з дитинства, якому встановлена інвалідність після досягнення 8 років, однак висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку не надала.

Оскільки судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що син ОСОБА_4 мав медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, то відсутні правові підстави для визнання протиправною відмови управління ПФУ щодо дострокового призначення позивачу пенсії за віком.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах задовольнити.

Скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.