ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/33542/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі №2а/334/3/15 (334/8037/14-а) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю „Котломонтаж", в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п. „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення"; визнати протиправним та скасувати Рішення №129 від 15.08.2014 року засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, згідно якого йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та не зарахований стаж роботи за період з 28.12.1978 року по 30.11.1987 року; зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 на підставі даних трудової книжки період роботи в ТОВ „Котломонтаж" з 28.12.1978 року по 30.11.1987 року за професією, яка включена до Списку №2, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах за Списком №2 , відповідно п. „б" ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення" починаючи з дати звернення - 15.08.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на час роботи позивача з 28.12.1978 року по 30.11.1987 року будівельно-монтажне управління здійснювало обслуговуючі роботи на доменних та мартенівських печах комбінату „Запоріжсталь", в тому числі на виробництвах і в цехах зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах ( затвердженого Постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173). У зв'язку з чим позивач вважає, що він має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах. Однак, рішенням №129 від 15.08.2014 року відповідач відмовив у призначені такої пенсії, з тих підстав, що з наданих ним довідок йому визначено пільгового стажу 8 років 7 місяців 10 днів при загальному трудовому стажі 38 років 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 .

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 січня 2015 р. у задоволенні даного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, заявлений позов задоволений. Визнані протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до п. „б" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Визнане протиправним та скасоване Рішення №129 від 15.08.2014 р. засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя, згідно до якого не зараховано до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах позивачу періоди його роботи у ТОВ „КОТЛОМОНТАЖ" з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р. на посаді слюсаря-монтажника. Зобов'язане управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м.Запоріжжя зарахувати ОСОБА_1 на підставі даних трудової книжки, періоди роботи з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р. на посаді слюсаря-монтажника в товаристві з обмеженою відповідальністю „КОТЛОМОНТАЖ" за професією, яка включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Зобов'язане управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. „б" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з дати звернення - 15 серпня 2014 року.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаціну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 15.08.2014 року звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, додав до заяви трудову книжку та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Згідно рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФУ в Ленінському районі № 129 від 15.08.2014 року відповідачем був розрахований загальний страховий стаж позивача на момент його звернення за призначенням пенсії - 38 років 26 днів, з них до стажу по Списку №2 зараховано 8 років 07 місяців 10 днів, за періоди роботи з 08.12.2004 року по 19.05.2005 року у ТОВ „Котломонтаж" і з 20.05.2005 року по 02.08.2013 року у ПАТ „Запоріжстальбуд-1". У зв'язку з відсутністю пільгового стажу 12 років 06 місяців, необхідного для призначення пенсії у 55 років ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Згідно матеріалів справи час роботи позивача з 28.12.1978 року по 19.05.2005 року у Запорізькому БУ-569 тресту „Запоріжсантехмонтаж", яке у подальшому було реорганізоване у ТОВ „Котломонтаж" були чинними Списки №1 і №2, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 і постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Відповідно до записів трудової книжки за період з 28.12.1978 року по 30.11.1987 рік позивач працював у Запорізькому БУ-569 тресту „Запоріжсантехмонтаж" слюсарем-монтажником 4 розряду та слюсарем-монтажником 5 розряду, період роботи не був зарахований відповідачем для обчислення стажу необхідно для призначення пенсії на пільгових умовах.

З 1 грудня 1987 року спеціальність слюсар - монтажник була перейменована на монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем та установок (наказ по підприємству від 02.12.1987 року №22 о), відомості про цей запис внесено до особової картки позивача.

З 8 грудня 2004 року позивача відповідно до наказу №270-к від 07.12.2004 року було призначено на посаду майстра будівельних та монтажних робіт, яка за Списками №2, розділ XXVII, підрозділ б, поз. 276 віднесена підприємством до робіт у шкідливих та важких умовах праці. Вищезазначену посаду було віднесено до Списку 2 також за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до наказу №121 від 29.06.1996 року (результати проведених атестацій містяться в матеріалах справи).

Згідно матеріалів справи управлінням ПФУ визначений стаж роботи позивача, який можливо віднести до пільгового стажу за Списком №2 - 8 років 7 місяців, 9 днів. Щодо періоду роботи позивача, а саме, з 28.12.1978 року по 30.11.1987рік, відповідач зазначив, що на підставі записів у трудовій книжці не можливо встановити зайнятість позивача повний робочий день на роботах за Списком 2.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив з того, що відсутнє документальне підтвердження виконання позивачем роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за вказаний період в режимі повного робочого дня на підприємстві Запорізьке БУ-569 тресту „Запоріжсантехмонтаж", яке у подальшому було реорганізоване у ТОВ „Котломонтаж", при цьому підприємство не відноситься ні до доменного ні до сталеплавильного (мартенівського) виробництва, а лише здійснювало діяльність з монтажу відповідних мереж, систем опалення та кондиціювання, обслуговуючі роботи, роботи по виробництву парових котлів та ін.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов виходив з тих обставин, що записи в трудовій книжці та довідки, видані позивачу, підтверджують наявність пільгового трудового стажу, передбаченого Списком №2.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р. на посаді слюсаря-монтажника, що стало підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Статтею 100 вказаного Закону встановлено, що собам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно ст.62 наведеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки та довідок, позивач працював на посадах, передбачених Списком №2.

Спір існує щодо не зарахування відповідачем до стажу з шкідливими і важкими умовами праці позивачу відповідних періодів роботи за не можливості встановити зайнятість позивача повний робочий день на роботах за Списком 2.

Враховуючи період, за який виник спір щодо стажу позивача, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосуванню підлягають Списки, чинні в період роботи останнього на різних підприємствах починаючи з 28.12.1978 року по 30.11.1987рік

Даний спір регулює постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, Закон Україн „Про пенсійне забезпечення", постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. „Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Відповідно п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно абз. 2 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 трудовий стаж підтверджується документами, виданими за місцем роботи. Довідку про підтвердження пільгового стажу має право видати або безпосередньо підприємство, на якому працювала особа, або його правонаступник. У випадку ліквідації підприємства довідка видається архівом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство, на якому працював позивач, або його правонаступник, довідку про підтвердження пільгового стажу не надало, мотивуючи тим, що первинні документи не збереглися. При цьому, підприємство не надало і підтвердження тому, що особа працювала не повний робочий день у період з період з 28.12.1978 року по 30.11.1987року.

Виходячи з наведеного апеляційний суд прийшов до обгрунтованих висновків, що за відсутності доказів, що особа працювала не повний робочий день, та за наявності записів у трудовій книжці позивача характеру виконання його роботи, яка відноситься до Списку №2, тому відсутні підстави для висновку, що позивач працював не повний робочий день у період з 28.12.1978 року по 30.11.1987року.

Так, ст.62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це встановлено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За правилами наведеного вище Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судами попередніх інтсанці встановлено, що третя особа без самостійних вимог Tовариство „Котломонтаж" не заперечує, що з 28.12.1978 року по 30.11.1987 рік позивач працював у Запорізькому БУ-569 тресту „Запоріжсантехмонтаж" слюсарем-монтажником 4 розряду та слюсарем-монтажником 5 розряду, правонаступником якого являється третя особа. В той же час третьою особою не надані документи, які б свідчили про роботу позивача неповний робочий день, неповну зайнятість на роботі за вказаної професією; документи, які б свідчили про виконання підрядних робіт доменних печах комбінату „Запоріжсталь" також не надані.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в трудовій книжці позивача записи зазначені у відповідності з Інструкцією про порядок введення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту та Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, які підтверджують факт роботи позивача на посаді слюсаря-монтажника, при цьому в трудовій книжці та в інших документах (наказах, розпорядженнях та ін. ) не зазначено, що позивача призначено на посаду на умовах не повного робочого дня.

Згідно Роз'яснень від 02.04.1976 року №5/8 „Про порядок застосування затверджених постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 Списків виробництв, робіт, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах", внесена посада слюсаря-монтажника (монтажника) спеціалізованих ремонтних організацій, цехів, постійно зайнятих на ремонті металургійного обладнання.

Відповідно Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. №451/11731) працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах. передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно Списку №2, завердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р.№1173 до професій і посад з тяжким умовами праці в розділі „Метелургійне виробництво (чорні метали) доменне виробництво відносяться робочі: слюсарі-монтажники (монтажники) спеціалізованих ремонтних організацій, цехів, кущів, постійно зайнятих ремонтом металургійного обладнання; слюсарі чергові і ремонтні, бригадири слюсарів.

Також зазначені факти підтверджуються довідкою від 07.03.2014 №118, виданою ТОВ „Котломонтаж" в якій зазначено, що саме в спірний період позивач з 28.12.1978 року по 30.11.1987 рік працював у Запорізькому БУ-569 тресту „Запоріжсантехмонтаж" слюсарем-монтажником 4 розряду та слюсарем-монтажником 5 розряду, (з 01.12.1987 року ця спеціальність була перейменована на „монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем та установок". Тобто позивач працював на спеціалізованому підприємстві.

Відповідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що періоди роботи ОСОБА_1 з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р. на посаді слюсаря-монтажника за професією, яка включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого, підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах, оскільки призначення пенсії відноситься до компетенції управлінь Пенсійного фонду, тому суди не можуть перебирати на себе функції призначення пенсії, тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із зобов'язанням відповідача розглянути заяву позивача від 15.08.2014 р. про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" .

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задовлення позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задовленню із зобов'язанням управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя розглянути заяву позивача від 15.08.2014 р. про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу періоду роботи з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р.. В решті постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року змінити, скасувати в частині задовлення позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.„б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", позовні вимоги в цій частині задовольнити частково. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2014 р. про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу періоду роботи з 28.12.1978 р. по 30.11.1987 р..

В решті постанову апеляційного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і у строки передбачені ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: