ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/60529/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року,
встановив:
У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 1 січня 2012 року, згідно з довідками Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про заробітну плату для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: від 09.07.2012 р. № 08-23/1351 за січень-березень 2012 року; від 09.07.2012 р. № 08-23/1352 за квітень-червень 2012 року; від 14.08.2012 р. б/н за липень-вересень 2012 року; від 29.10.2012 р. № 08-23/1960 за жовтень-листопад 2012 року; від 28.11.2012 р. № 08-23/2288 за грудень 2012 року; від 09.01.2013 р. № 08-23/111 за період із січня 2013 року.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення управління ПФУ від 20.09.2013 р. № 154 про відмову ОСОБА_4 у перерахунку довічного грошового утримання як судді у відставці. Зобов'язано управління ПФУ здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання як судді у відставці з 1 січня 2012 року, виходячи з розміру заробітної плати (грошової винагороди) судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, який працює на відповідній посаді, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: від 09.07.2012 р. № 08-23/1351 за січень-березень 2012 року, від 09.07.2012 р. № 08-23/1352 за квітень-червень 2012 року, від 14.08.2012 р. б/н за липень-вересень 2012 року, від 29.10.2012 р. № 08-23/1960 за жовтень-листопад 2012 року, від 28.112012 р. № 08-23/2288 за грудень 2012 року, від 09.01.2013 р. № 08-23/111 за січень-травень 2013 року, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат, а з 3 червня 2013 року - на підставі довідки від 09.01.2013 р. № 08-23/111 за червень-листопад 2013 року, без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
У касаційній скарзі управління ПФУ просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів місцевих судів у відставці.
В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити рішення судів без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 01.06.2000 р. № 1781-III ОСОБА_4 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Горлівки у зв'язку з поданням заяви про відставку. Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку 84% заробітку працюючого судді. З 01.01.2013 р. щомісячне довічне грошове утримання виплачувалось позивачу в розмірі 8176,40 грн.
11 липня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до управління ПФУ із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 09.07.2012 р. № 08-23/1351, від 09.07.2012 р. № 08-23/1352, від 14.08.2012 р. б/н, від 29.10.2012 р. № 08-23/1960, від 28.11.2012 р. № 08-23/2288, від 09.01.2013 р. № 08-23/111 про те, що заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді, відповідно, складала: з 01.01.2012 р. - 12876 грн; з 01.04.2012 р. - 13128 грн; з 01.07.2012 р. - 13224 грн; з 01.10.2012 р. - 13416 грн; з 01.12.2012 р. - 13608 грн; з 01.01.2013 р. - 17205 грн.
Листом від 24.07.2013 р. № 207/4-01-01-03 відповідач у проведенні перерахунку грошового утримання відмовив, посилаючись на відсутність для цього законних підстав, зокрема, встановлену чинним законодавством можливість такого перерахунку лише суддям Конституційного Суду України.
За результатом розгляду повторної заяви позивача від 11.09.2013 р. управління ПФУ прийняло рішення від 20.09.2013 р. № 154 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з наведених раніше мотивів.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" (чинній на момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В частині третій статті 138 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності з 30 липня 2010 року, також було закріплено норму про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з тим, Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Абзацом третім пункту 8 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 встановлено, що частина третя статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що право судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни грошового утримання працюючого судді передбачено частиною третьою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". З 1 жовтня 2011 року і до ухвалення Рішення № 3-рп/2013 щомісячне довічне грошове утримання під час перерахунку підлягало обмеженню максимальним розміром та не могло перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а після ухвалення Рішення № 3-рп/2013 - мало виплачуватись без обмеження граничного розміру.
Проте суди не врахували, що за правилом частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення якого є загальними у сфері пенсійних правовідносин, у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки ОСОБА_4 вперше із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання звернувся до управління ПФУ 11.07.2013 р., то позов підлягав задоволенню з 1 липня 2013 року.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Скасувати постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року в частині задоволення позову за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2013 року включно.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.