ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/473/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Борисенко І.В., Рибченка А.О., Степашка О.І., Юрченко В.П.,

представника Вищої ради юстиції Пантелейчук Л.Б.,

представника Верховної Ради України Лаптієва А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_9 до Вищої ради юстиції України, Верховної Ради України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції та Верховної Ради України, у якому заявлено вимоги:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Вищої ради юстиції України щодо неналежного виконання доручення голови Верховної Ради України від 07.07.2015, не призначення додаткової перевірки щодо прийняття рішення Вищої ради юстиції України від 11.02.2014 № 92/о/15-14, повторного направлення до Верховної Ради України рішення Вищої ради юстиції України від 11.02.2014 № 92/о/15-14 без додаткової перевірки та без розгляду цього питання Вищою радою юстиції;

- зобов'язати Вищу раду юстиції України відкликати з Верховної Ради України своє рішення від 11.02.2014 № 92/о/15-14, організувати додаткову перевірку щодо прийняття рішення Вищої ради юстиції України від 11.02.2014 № 92/о/15-14, внести на засідання Вищої ради юстиції України питання щодо доручення голови Верховної Ради України від 07.07.2015 та перевірки рішення Вищої ради юстиції України від 11.02.2014 № 92/о/15-14;

- визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо реєстрації проекту постанови від 09.11.215 № 1756 в частині звільнення ОСОБА_9 із посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги судді;

- зобов'язати Верховну Раду України виключити із проекту постанови від 09.11.2015 № 1756 пропозицію про звільнення ОСОБА_9 із посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги судді.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, зокрема, що після повернення Верховною Радою України до Вищої ради юстиції матеріалів щодо звільнення позивача з посади судді за порушення присяги Вищою радою юстиції України не було виконано вимоги Верховної Ради України та не проведено будь - якої додаткової перевірки та повторного розгляду питання щодо звільнення ОСОБА_9 з посади судді на засіданні Вищої Ради юстиції, а Верховною Радою України було безпідставно зареєстровано проект постанови від 09.11.2015 № 1756 в частині звільнення позивача з посади судді, оскільки повторно надіслані матеріали не відповідали закону, так як були розглянуті неналежною особою (головою Вищої ради юстиції України замість Вищої ради юстиції).

У судове засідання позивач не з'явився (про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений) та подав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі його представника.

В письмових запереченнях проти позову представники Вищої ради юстиції та Верховної Ради України просять відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

У судовому засіданні представники відповідачів позов не визнали.

Вислухавши доводи представників Вищої ради юстиції та Верховної Ради України, які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах позовних вимог та зібраних і досліджених доказів, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить обрання суддів безстроково.

Статтею 126 Конституції України та Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» визначено вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади.

Відповідно до ст. 111 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України та п. 1 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що однією з підстав звільнення судді з посади є порушення ним присяги.

Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції (ч. 2 ст. 116 вказаного вище Закону).

Повноваження, організація, порядок діяльності Вищої ради юстиції відповідно до ст. 2 Закону України від 15.01.1998 № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» визначаються Конституцією України, вказаним Законом та Регламентом Вищої ради юстиції (далі - Регламент).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 131 Конституції України, ст. 3, ст. 30 та ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Рада наділена повноваженнями щодо внесення подання про звільнення суддів з посад, в тому числі за порушення суддею присяги.

Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 ч. 5 ст. 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою (ч. 1 ст. 32 Закону № 22/98-ВР).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Судом встановлено, що на підставі рішення від 11.02.2014 № 92/0/15-14 Вищою радою юстиції України 17.02.2014 до Верховної Ради України внесено подання № 12/0/12-14 про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги.

Листом Голови Верховної Ради України від 07.07.2015 № 01-6/174 (171530) подання Вищої ради юстиції України щодо звільнення суддів за порушення присяги, у тому числі і щодо ОСОБА_9, було повернуто на тій підставі, що воно внесено до Верховної Ради України Вищою радою юстиції, повноваження членів якої припинено відповідно до Закону України від 08.04.2014 № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» .

16.10.2015 Вища рада юстиції листом № 6353/0/9-15 повторно направила до Верховної Ради України подання від 17.02.2014 № 12/0/12-14 на підставі рішення від 11.02.2014 № 92/0/15-14 про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, мотивуючи тим, що вказане рішення не визнано у встановленому чинним законодавством порядку незаконним та залишається чинним.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі №800/148/14 у задоволенні позову ОСОБА_9 про скасування рішення Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 92/0/15-14 відмовлено. Постановою Верховного Суду України від 09.12.2014 у задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 відмовлено.

Як вбачається з листа Голови Верховної Ради України від 07.07.2015 № 01-6/174 (171530) подання Вищої ради юстиції України щодо звільнення суддів за порушення присяги, у тому числі і щодо ОСОБА_9, повернуто у зв'язку з тим, що воно було подано Вищою радою юстиції минулого складу (повноваження припинено відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»), проте про будь - яку додаткову перевірку у вказаному листі не зазначено, як не вказано і про будь - які інші порушення, у тому числі і процедурні, чи інші зауваження до подання про звільнення ОСОБА_9 з посади судді, а відповідно твердження позивача про не виконання Вищою радою юстиції вимог Верховної Ради України є безпідставним.

Також необхідно зазначити, що жодним нормативним актом не передбачено перегляду прийнятих на підставі відповідних рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішень Вищої ради юстиції про внесення подання про звільнення суддів за порушення присяги, зокрема, і з підстав прийняття такого рішення складом Вищої ради юстиції, повноваження якого припинено.

Аналізуючи вищезазначені норми права, а також враховуючи, що рішення Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 92/0/15-14 є чинним, суд приходить до висновку, що направляючи повторно вказане рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги до Верховної Ради України, Вища рада юстиції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання дій протиправними.

Статтею 122 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 216№ Регламенту Верховної Ради України (затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI «Про регламент Верховної Ради України») підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 3 ст. 216№ Регламенту Верховної Ради України подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 89 Регламенту Верховної Ради України під проектом іншого акта розуміють проекти постанов, резолюцій, декларацій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради.

Законопроект, проект іншого акта, внесений до Верховної Ради, реєструється в Апараті Верховної Ради України (ст. 92 Регламенту Верховної Ради України).

Відповідно до ст. 7 Регламенту Верховної Ради України, організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.

Відповідно до п. 1 та п. 5 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769 визначено, що Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України. Апарат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням

Отже Апарат Верховної Ради України є допоміжним органом з власними повноваженнями і функціями, та який самостійно виступає стороною по справах адміністративної юрисдикції.

09.11.2015 Головою Верховної Ради України Гройсманом В.Б. було зареєстровано в Апараті Верховної Ради України проект постанови «Про звільнення суддів» № 1756 в якому пропонується звільнити суддів за порушення ними присяги, зокрема, і ОСОБА_9.

Таким чином, Верховна Рада України як орган державної влади не вчиняла будь - яких дій щодо реєстрації проекту постанови від 09.11.215 № 1756 в частині звільнення ОСОБА_9 із посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги судді.

Також, норми Регламенту Верховної ради України не містять положень щодо можливості виключення певних частин з проекту акту, а тому позовна вимога, щодо зобов'язання Верховної Ради України виключити з проекту Постанови від 09.11.2015 № 1756 пропозицію про звільнення ОСОБА_9 із посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги судді не ґрунтується на положеннях Закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 160 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_9 до Вищої ради юстиції України, Верховної Ради України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Карась О.В.

Судді Борисенко І.В.

Рибченко А.О.

Степашко О.І.

Юрченко В.П.