ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року м. Київ справа №800/533/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Борисенко І.В., Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача Предоляк Н.Ю.,

представника третьої особи Орленка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу №П/800/533/16 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення від 07.09.2016 №57/вп-16,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 05.10.2016 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем вимог Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінального процесуального кодексу України.

Позивач вважає рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 незаконним та просить його скасувати, вказуючи на те, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не містить обґрунтувань відсторонення ОСОБА_1 від посади судді; відповідачем при прийнятті спірного рішення не здійснено оцінки достатності доказів, що надані Генеральним прокурором України в обґрунтування свого клопотання, та не враховано, що позивачу не було вручено підозру у вчиненні злочину в розумінні статті 278 Кримінального процесуального кодексу України, а тому застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження є безпідставним.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що приймаючи рішення Вища кваліфікаційна комісія суддів України діяла в межах повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та надала об'єктивну оцінку клопотанню Генерального прокурора України про відсторонення від посади судді.

Представник Генеральної прокуратури України проти позову заперечив з огляду на те, що рішення від 07.09.2016 №57/вп-16 прийнято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України законно, на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, встановив наступне.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 задоволено клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади строком на два місці підозрюваного судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 у зв'язку з притягнення його до кримінальної відповідальності.

Так, Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. 15.08.2016 внесено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190; частиною другою статті 28, частиною другою статті 383; частиною другою статті 384 Кримінального кодексу України, що є тяжкими.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді Вищого господарського суду України, використовуючи свої дружні та професійні зв'язки в правоохоронних та судових органах, може випливати на свідка ОСОБА_7 з метою відмови останнього від показань проти підозрюваного. Крім того, виконуючи обов'язки судді, пов'язані з розглядом справ та дотриманням при цьому вимог процесуального законодавства, ОСОБА_1 може ухилятися від явки у судові засідання у кримінальному провадженні, чим перешкоджатиме досудовому слідству.

Суд вважає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 про відсторонення ОСОБА_8 від посади є законним і обґрунтованим, прийнято на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, враховуючи наступне.

Відповідно положень частини четвертої статті 49 Закону України «Про судоустрій i статус суддів» суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Вимоги до клопотання про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Згідно з пунктом 15.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого її рішенням від 08.06.2011 №1802/зп-11 (далі - Регламент) Вища кваліфікаційна комісія суддів України відсторонює суддю від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України у клопотанні про відсторонення від посади зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) посада, яку обіймає особа;

5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Згідно з частиною першою статті 155 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що при зверненні із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу до клопотання додаються документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Відповідно до пункту 15.6 Регламенту під час розгляду клопотання про відсторонення судді від посади Комісія має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від посади.

Вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що розглядаючи питання про відсторонення судді від посади, Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє на підставі Закону України «Про судоустрій i статус суддів» і Регламенту та надає оцінку обґрунтованості клопотання та його відповідності вимогам статті 155 Кримінального процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що клопотання Генерального прокурора України про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності відповідає вимогам, встановленим статтею 155 Кримінального процесуального кодексу України. Копії клопотання та матеріалів доданих до нього було вручено позивачу 15.08.2016, що підтверджується розпискою (арк. 62, 63).

Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. 27.07.2016 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190; частиною другою статті 28, частиною другою статті 383; частиною другою статті 384 Кримінального кодексу України. Вказане повідомлення із роз'ясненням процесуальних прав та обов'язків підозрюваного вручене позивачу під розписку, що підтверджується матеріалами справи, зокрема повідомленням про підозру та пам'яткою про процесуальні прав підозрюваного (арк. 67-83).

У зв'язку з цим, не заслуговують на увагу пояснення позивача щодо не зазначення у повідомленні про підозру дати її вручення, оскільки в судовому засіданні він не заперечував, що повідомлення про підозру із роз'ясненням процесуальних прав та обов'язків фактично отримано та підписано ним особисто 27.07.2016.

Крім того, необґрунтованим є посилання позивача щодо не вручення йому підозри у вчиненні злочину в розумінні статті 278 Кримінального процесуального кодексу України уповноваженою особою.

Так, відповідно до частини першої статті 278 Кримінального процесуального кодексу України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 481 Кримінального процесуального кодексу України письмове повідомлення про підозру професійному судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником.

Зазначена правова норма є спеціальною по відношенню до статті 278 Кримінального процесуального кодексу України, а тому вручення ОСОБА_1 підозри Генеральним прокурором України відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 про відсторонення позивача від посади судді мотивоване тим, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді, може використовувати зв'язки серед працівників правоохоронних та судових органів для перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, виконуючи обов'язки судді, пов'язані з розглядом справ та дотриманням при цьому вимог процесуального законодавства щодо їх вирішення у розумні строки, ОСОБА_1 може ухилятися від процесуальних дій у кримінальному провадженні, чим перешкоджатиме слідству (арк. 12).

Посилання позивача на те, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при прийнятті рішення про відсторонення його від посади не надано оцінки достатності доказів щодо порушення відносно нього кримінальної справи є безпідставними, оскільки Комісія, розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі оцінки наданих матеріалів лише визначає чи може особа бути ймовірно причетною до вчинення злочину та чи є обставини, що можуть завадити підозрюваній особі належним чином виконувати процесуальні обов'язки на досудовому слідстві перебуваючи на посаді судді.

Як вбачається з матеріалів, приєднаних Генеральною прокуратурою України до клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади, а саме протоколів допитів свідків, протоколів про результати контролю за вчиненням злочинів та ін. (арк. 89-166), у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було достатньо підстав для висновку, що особа підозрюваного може бути ймовірно причетною до вчинення злочину.

Підтримуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на неправомірність обґрунтування Генеральним прокурором України його відсторонення від посади на досудовому слідстві необхідністю забезпечення судового провадження. Вказані доводи судом не беруться до уваги оскільки під час досудового слідства можливе проведення з різних підстав судових засідань.

До того ж, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мотивовано тим, що позивач як суддя, який розглядає справи, що знаходяться в його провадженні, або в провадженні інших суддів і де він бере участь у колегіальному розгляді, може ухилятися від процесуальних дій в кримінальному провадженні, чим протиправно перешкоджатиме слідству.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час розгляду клопотання Генерального прокурора України за участі ОСОБА_1 та його адвоката не встановлено обставин, які б свідчили про негативні наслідки відсторонення позивача від посади. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками Комісії, оскільки вони не спростовані позивачем і в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд вважає рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Вищого господарського суду України обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень, та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.09.2016 №57/вп-16 відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

І.В. Борисенко

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко