ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/61700/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Іваненко Я.Л.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про перерахунок та стягнення винагороди за тривалість безперервної військової служби,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним нарахування і виплату у неповному розмірі винагороди за тривалість безперервної військової служби строком 20 календарних років та стягнути заборгованість у сумі 933,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. У обґрунтування касаційної скарги зазначав, що Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, упорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та її положеннями повинен був керуватися відповідач при обчисленні винагороди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 проходив військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на посаді начальника курсу курсів льотного факультету.

Під час проходження служби, наказом начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 05 серпня 2009 року № 157 позивачу призначено до виплати грошову винагороду за тривалість безперервної військової служби за 20 років в сумі 933,75 грн. та згідно роздаткової відомості №1492 виплачено кошти в сумі 909,47 грн. (за вирахуванням внесків до пенсійного фонду та обов'язкових платежів).

Наказом ТВО начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 30 вересня 2010 року № 207 позивача з 30 вересня 2010 року виключено зі списків особового складу університету.

18 січня 2011 року позивач звернувся з заявою про виплату частини винагороди та листом від 31 січня 2011 року його повідомлено, що вона виплачена в обсязі 50% відповідно до роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23 липня 2008 року № 248/9/320. На час звільнення посадовий оклад позивача складав 1 120 грн., оклад за військовим званням - 125 грн., розмір суми винагороди склав 933,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що сума винагороди обчислена відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил. Так, винагорода за тривалість безперервної військової служби у разі 20 років безперервної календарної військової служби становить 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням.

Пунктом 7 постанови визначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25 - 28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Пунктом 32.1 Інструкції встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода в таких розмірах: при строку безперервної календарної військової служби 15 років розмір винагороди (посадовий оклад і оклад за військовим званням) становить 1,0; 20 років - 1,5; 25 років - 2,0; 30 років - 2,5; 35 років і кожні наступні 5 років - 3,0.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Таким чином, Інструкцією було упорядковано перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить й винагорода за безперервну календарну війську службу.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 й не звернули увагу на те, що додаткові види грошового забезпечення було упорядковано, а отже виплата винагороди за тривалість безперервної календарної військової служби підлягала виплаті в розмірах, визначених зазначеною Інструкцією.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів попередніх інстанцій та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову: визнати неправомірними дії Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та стягнути на користь ОСОБА_5 заборгованість по виплаті винагороди за тривалість безперервної календарної військової служби в сумі 933,75 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін Я.Л. Іваненко М.Г. Кобилянський