ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/15679/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Голубєвої Г.К.,

Вербицької О.В.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Волошин О.І.

відповідача Кинали Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 рокуу справі№826/16796/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аскоп - Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ в м. Києві), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000641530 від 21 жовтня 2014 року;

стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3498376,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 21 жовтня 2014 року № 0000641530, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 191559,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 95780,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 21 жовтня 2014 року № 0000641530, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 191559,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 95780,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 615631,07 грн.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у частині відмови в задоволенні позову і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач 2 в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Відповідач 1 письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період із 11 по 24 вересня 2014 року відповідачем 1 проведено перевірку позивача, за результатами якої 08 жовтня 2014 року складено акт №6378/26-53-15-01/30579869 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2014 року (далі по тексту - акт перевірки).

Відповідно до висновків податкового органу, позивачем завищено суму податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (розділ 19) у розмірі 191559,00 грн. за травень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2014 року на суму 191559,00 грн., чим порушено пункти 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з висновками акту перевірки, на момент складання довідки перевірки, неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за червень 2014 року у сумі 2882744,93 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.

На підставі акта перевірки, 21 жовтня 2014 року відповідачем 1 прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000641530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 191559,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 95780,00 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, а також стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції зазначив про недоведення відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а також ненадання нормативного обґрунтування не проведення дій щодо проведення відшкодування податку на додану вартість платнику податків у сумі 615631,07 грн.

Тим часом відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп - Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2882744,93 грн., суд апеляційної інстанцій виходив з того, що вказана вимога позивача є передчасною з огляду на те, що за результатами перевірки, на момент складання довідки щодо перевірки та на даний час не підтверджено суму бюджетного відшкодування за червень 2014 року у вище вказаній сумі, що пов'язано з відсутністю відповідей на запити податкового органу про проведення зустрічних звірок по ланцюгам постачання.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування), яку позивачем і було заявлено до суду першої інстанції.

Посилання податкового органу та суду апеляційної інстанції на те, що за результатами перевірки, на момент складання довідки перевірки та на даний час не підтверджено суму бюджетного відшкодування за червень 2014 року у вище вказаній сумі, що пов'язано з відсутністю відповідей на запити податкового органу про проведення зустрічних звірок по ланцюгам постачання, колегія суддів вважає помилковим, оскільки наведеним вище нормами податкового законодавства такої підстави для непроведення відповідного відшкодування не передбачено.

Тим часом, відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 20 ПК України також передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, складених за результатами проведення перевірки щодо визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, у платника податків не виникає права на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування.

Отже вимога про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191559,00 грн. є передчасною та задоволенню не підлягає.

Однак, враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції правомірності заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 615631,07 грн., а також помилковість посилань податкового органу на непідтвердження протягом перевірки суми бюджетного відшкодування у розмірі 2882744,93 грн., колегія суддів приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2691185,93 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі №826/16796/14 скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2691185,93 грн.

У відповідній частині прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2691185,93 грн. задовольнити.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 600, код ЄДРПОУ 30579869) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2691185 (два мільйона шістсот дев'яносто одну тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 93 коп.

4. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі №826/16796/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Г.К. Голубєва

О.В. Вербицька