ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м. Київ К/9991/12440/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 0670/2765/11

за позовом Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача фінансових санкцій за порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в сумі 7528000,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Стягнуто з відповідача 8584000 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив питання щодо правомірності проведеної перевірки, безпідставно виходячи з того, що працівники податкової міліції були допущені до проведення перевірки, що не відповідає дійсності. Відповідач також не погоджується з оцінкою судом апеляційної інстанції доказів. Окрім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції поширив положення закону, яким збільшено розмір мінімальної заробітної плати, на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція реорганізована в Хмільницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів реорганізована в Хмільницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.

Таким чином, правонаступником відповідача у справі - Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області є Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Враховуючи наведене, відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції допущено заміну відповідача у справі - Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області правонаступником - Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI (у редакції, чинній на час виникненні спірних відносин) до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів державної податкової служби.

Таким чином, фінансові санкції у вигляді штрафу з конфіскацією грального обладнання та з перерахуванням прибутку (доходу) від проведення такої азартної гри до Державного бюджету України застосовуються до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри.

Судом апеляційної інстанції в результаті оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності встановлено факт проведення податковою міліцією перевірки позивача, в матеріалах якої зафіксовано факт організації і проведення відповідачем 29.01.2011 в гральному залі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, азартних ігор з використанням гральних автоматів у кількості 31 одиниця, які, належать йому на праві власності.

Відповідач в касаційній скарзі не наводить переконливих доводів та доказів, які б спростовували факт проведення перевірки, матеріалами якої зафіксовано факт організації і проведення відповідачем азартних ігор з використанням гральних автоматів, що належать йому на праві власності.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.

Разом з тим суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції неправильно обчислив розмір штрафних санкцій виходячи з показника мінімальної заробітної плати, встановленого на час вирішення справи судом апеляційної інстанції (1073 грн.), зайво застосувавши до відповідача штрафні санкцій в сумі 1056000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фінансові санкції у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст. 3 в Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI до позивача застосовано як до суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця.

Положення ст. 58 Конституції України необхідно застосовувати з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі № 1-7/99.

Згідно з цим рішенням положення норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а стосовно юридичних осіб надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У даному випадку пряма вказівка в Законі України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI або іншому нормативно-правовому акті про зворотну дію в часі закону, яким визначається розмір мінімальної заробітної плати, відсутня. Отже, правові підстави поширювати норму Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI, якою визначається розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік, на правовідносини, що виникли у січні 2011 року, відсутні.

Враховуючи наведене, правильним є розрахунок фінансових санкцій у вигляді штрафу виходячи з показника мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленого на час вчинення правопорушення. Відповідно до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 становить 941 гривню. Таким чином, сума фінансових санкцій складає 7528000 грн. (941 х 8000).

З огляду на викладене, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є помилковою тільки в частині зайвого стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 1056000,00 грн., суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни цієї постанови шляхом зменшення суми штрафних санкцій до 7528000 грн.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 змінити, виклавши друге речення абзацу другого резолютивної частини постанови в такій редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3» 7528000,00 грн. штрафу з конфіскацією грального обладнання».

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун