ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" липня 2016 р. м. Київ К/800/6793/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства фірми «МГТ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства фірми «МГТ» до начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області Морозової Наталії Миколаївни про визнання дій протиправними та скасування рішень,
встановив:
У лютому 2012 року Приватне підприємство фірма «МГТ» звернулось до суду з указаним позовом та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття рішень від 12 вересня 2011 року № 2738, від 12 вересня 2011 року № 2736, від 12 вересня 2011 року № 2737, від 26 липня 2011 року № 1122, від 26 липня 2011 року № 296, від 26 липня 2011 року № 297, від 26 липня 2011 року № 299, від 26 липня 2011 року № 298, від 04 серпня 2011 року № 313, від 12 вересня 2011 року № 372, від 12 вересня 2011 року № 373, від 27 грудня 2011 року № 828, від 26 січня 2012 року № 42, від 26 січня 2012 року № 43, від 26 січня 2012 року № 44, від 26 січня 2012 року № 45, від 26 січня 2012 року № 46 та скасувати такі рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року названий позов у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень від 12 вересня 2011 року № 2738, від 12 вересня 2011 року № 2736, від 12 вересня 2011 року № 2737, від 26 липня 2011 року № 1122, від 26 липня 2011 року № 296, від 26 липня 2011 року № 297, від 26 липня 2011 року № 299, від 26 липня 2011 року № 298, від 04 серпня 2011 року № 313, від 12 вересня 2011 року № 372, від 12 вересня 2011 року № 373 та від 27 грудня 2011 року № 828, прийнятих начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області Морозовою Н. М., - залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, яким: скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року № 42, від 26 січня 2012 року № 43, від 26 січня 2012 року № 44, від 26 січня 2012 року № 45, якими до Підприємства застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
Поряд із цим, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За результатом подальшого розгляду справи в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 12 вересня 2011 року № 2738, від 12 вересня 2011 року № 2736, від 12 вересня 2011 року № 2737, від 26 липня 2011 року № 1122, від 26 липня 2011 року № 296, від 26 липня 2011 року № 297, від 26 липня 2011 року № 299, від 26 липня 2011 року № 298, від 04 серпня 2011 року № 313, від 12 вересня 2011 року № 372, від 12 вересня 2011 року № 373 та від 27 грудня 2011 року № 828 судами попередніх інстанцій ухвалені наступні рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області Морозової Н. М. щодо прийняття рішень від 04 серпня 2011 року № 313 і від 12 вересня 2011 року №№ 372 та 373, названі рішення скасовано. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій начальника управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області Морозової Н.М. щодо прийняття рішень від 04 серпня 2011 року № 313 і від 12 вересня 2011 року №№ 372 та 373 та скасування таких рішень - скасовано та ухвалено рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. У іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішень відповідача від 12 вересня 2011 року №№ 2736, 2737 та 2738, від 26 липня 2011 року №№ 296, 297, 298, 299 та 1122 заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень у вказаній частині та ухвалення в цій частині рішення про задоволення позову.
Відповідач проти касаційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи в установлених статтею 220 КАС України межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як установлено судами, Приватне підприємство фірма «МГТ» (надалі - позивач, Підприємство) як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (надалі - УПФУ).
31 травня 2011 року УПФУ виявлено факт несвоєчасного подання позивачем звіту щодо сум нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, а саме: термін подання звіту до 20 січня 2011 року, звіт подано до УПФУ 20 травня 2011 року.
26 липня 2011 року на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) за несвоєчасне подання звіту щодо сум нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, відповідачем прийнято рішення № 1122 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10603,60 грн., яке отримано позивачем 02 серпня 2011 року.
Також, 31 травня 2011 року УПФУ виявлено несвоєчасне подання Підприємством звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ПФУ, а саме: за січень 2011 року із терміном подачі до 21 лютого 2011 року - фактично подано звіт 27 травня 2011 року; за лютий 2011 року із терміном подачі до 21 березня 2011 року - фактично подано звіт 27 травня 2011 року; за квітень 2011 року із терміном подачі до 20 травня 2011 року - фактично звіт подано 27 травня 2011 року, за березень 2011 року із терміном подачі до 20 квітня 2011 року - фактично звіт подано 27 травня 2011 року.
Тобто, Підприємство 27 травня 2011 року подало вказану звітність за січень, за лютий, за березень та за квітень 2011 року.
У зв'язку з викладеним 26 липня 2011 року за вказані вище порушення на підставі пункту 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464-VI) рішеннями УПФУ №№ 296, 297, 298 та 299 до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітів до органу ПФУ у розмірі 170 грн. за кожне порушення. Зазначені рішення отримані позивачем 02 серпня 2011 року.
В подальшому, 12 вересня 2011 року УПФУ на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV прийняло рішення № 2736, 2737 та 2738 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за квітень, травень та червень 2010 року.
Підставою для прийняття таких рішень стало те, що за квітень 2010 року позивачем сплачені страхові внески двома платежами - 11 червня 2010 року та 30 червня 2010 року, тоді як установлений законом строк їх сплати - до 20 травня 2010 року; за травень 2010 року позивачем сплачені страхові внески 30 червня 2010 року, тоді як строк сплати за законом - до 20 червня 2010 року; за червень 2010 року страхові внески сплачені позивачем 06 серпня 2010 року, тоді як строк сплати за законом - до 20 липня 2010 року.
Тобто, страхові внески сплачені: за квітень 2010 року - в червні 2010 року, за травень 2010 року - 30 червня 2010 року, а за червень 2010 року - 06 серпня 2010 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо оскарження Підприємством рішень УПФУ від 12 вересня 2011 року №№ 2736, 2737 та 2738, від 26 липня 2011 року №№ 296, 297, 298, 299 та 1122, суди виходили з обґрунтованості таких рішень з огляду на наявність підстав для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій.
Колегія суддів частково погоджується з висновками судів.
Щодо накладення на позивача санкцій відповідно до рішень від 12 вересня 2011 року №№ 2736, 2737 та 2738 за несвоєчасну сплату страхових внесків за квітень, травень та червень 2010 року суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Як зазначено вище, страхові внески сплачені: за квітень 2010 року - в червні 2010 року, за травень 2010 року - 30 червня 2010 року, а за червень 2010 року - 06 серпня 2010 року.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ фінансових санкцій, а саме: накладення штрафу в установленому розмірі.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV виключена.
Однак, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Отже, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами ПФУ збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року, а тому рішення судів щодо відмови в задоволенні позову в цій частині є обґрунтованим.
Слід зазначити, що в касаційній скарзі заявник у цій частині наголошує, що Підприємство не мало заборгованості зі сплати страхових внесків, а, навпаки, була наявна переплата.
Втім, як установлено судом апеляційної інстанції, у позивача дійсно була наявна переплата в картах особових рахунків платника у розмірі 69970,70 грн., нарахована згідно звітів за січень - квітень 2011 року. Сума до сплати підприємству в розмірі 72201,09 грн. в автоматичному режимі погашена даною переплатою, при цьому залишок недоплати (недоїмки) з єдиного внеску за квітень 2011 року склав 2230,39 грн.
Щодо накладення на позивача санкцій відповідно до рішень від 26 липня 2011 року №№ 296, 297, 298 за несвоєчасне подання Підприємством звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ПФУ, колегія суддів виходить із такого.
Як зазначено вище, Підприємство 27 травня 2011 року подало вказану звітність за січень, за лютий, за березень та за квітень 2011 року.
Відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу ПФУ у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно із пунктом 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою ПФУ від 08 жовтня 2010 року № 22-2, страхувальники, які використовують працю фізичних осіб та умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Пункт 4 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI визначає, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За викладених обставин висновки судів щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині також є обґрунтованим.
У той же час, щодо накладення на позивача санкцій відповідно до рішення від 26 липня 2011 року № 1122 на підставі пункту 5 частин дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV за подання звіту щодо сум нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року (який подано 20 травня 2011 року) колегія суддів наголошує на наступному.
Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі.
З набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV виключена.
В той же час, згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону № 1058-ІV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що нарахування відповідачем після 1 січня 2011 року на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV позивачу штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності є протиправним, а тому рішення від 26 липня 2011 року № 1122 підлягає скасуванню, а позов у цій частині - задоволенню.
Статтею 225 КАС України суду касаційної інстанції надано право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
При касаційному розгляді до уваги взяті правові висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, в постановах від 20 листопада 2012 року № 21-367а12, від 19 лютого 2013 року № 21-432а12, від 4 червня 2013 року № 21-170а13 та від 12 травня 2015 року № 21-370а15.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 232 КАС України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми «МГТ» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року змінити, скасувавши в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області від 26 липня 2011 року № 1122 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області від 26 липня 2011 року № 1122 про застосування фінансових санкцій з неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, яким до Приватного підприємства фірми «МГТ» застосовані фінансові санкції в сумі 10603,60 грн.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: